Висновок щодо українського закону про освіту Венеціанська комісія надасть у грудні

Про це повідомили у секретаріаті Венеціанської комісії, передає Depo.ua.

"Висновок готується до грудневої сесії Венеціанської комісії", – повідомили у секретаріаті.

Згідно із законом "Про освіту", який нещодавно вступив у дію, право нацменшин на навчання рідною мовою залишається, проте скорочується обсяг використання ними в навчальному процесі рідної мови, і збільшується – державної.

Закон надаватиме особам, які належать до національних меншин, можливість отримувати освіту своєю рідною мовою у дитячих садках та початкових школах (1-4 клас), але починаючи з 5-го класу (тобто у середній та старшій школі) вони навчатимуться державною мовою.

Виняток із загального правила становлять школярі з числа нацменшин, які почали навчатися до 1 вересня 2018 року. До 1 вересня 2020 року вони зможуть вчитися за колишніми правилами, потім поступово збільшуватиметься кількість предметів, які викладають українською.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна рада України ухвалила новий закон "Про освіту", а вже 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко.

Цей закон викликав багато нарікань з боку сусідів, зокрема Угорщини та Румунії, які заявили, що український закон про освіту значно звужує мовно-освітні можливості угорської та румунської меншин.

Уряд Угорщини заявив, що блокуватиме всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон "Про освіту"Згодом, 29 вересня, МЗС України направило закон "Про освіту" на експертизу у Венеціанську комісію.

6 жовтня міністр освіти і науки Лілія Гриневич провела у Страсбурзі зустрічі з експертами Ради Європи з метою роз'яснення мовних положень зазначеного закону.

12 жовтня парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо статті 7 українського закону "Про освіту", підтвердивши запит угорців та деяких інших депутатів.