Що бійці, журналісти та книголюби думають про "Аеропорт"

Відклавши електронні девайси, читачі масово поринули у світ "Аеропорту" - книги, що у художній формі описує багатоденне протистояння у Донецькому аеропорті. При цьому на відміну від чималої кількості воєнних письменників-вигадників Лойко сам побував у вирі подій.

"Аеропорт" читають в кафе, метро та навіть у Верховній Раді.

Волонтерка та письменниця Галина Іванцова та ювелір Іван Дадіверін привезли роман українським бійцям.

"Спеціально для Sergei Loiko хлопці на сході зробили фотосесію. Дуже дякують за те, що Ви написали таку книгу. Так, вже вишикувалася черга охочих почитати", - підписала знімки Іванцова.

Самі кіборги, які стали прототипами героїв роману, щиро дякують Лойку за роботу. 

"Хочеться сказати спасибі людині, яка здійснила величезний чин на інформаційному фронті, якій вистачило сил казати на біле-біле, а на чорне-чорне. Показати своїми фото правду про війну с Росією. Журналісту, який вийшов за межі журналістики, написавши роман котрий показує героїзм звичайних солдатів під час оборони Батьківщини. Спасибі Вам, Сергію. Пишаюсь тим, що знайомий з Вами", - пише сторінці у "Фейсбуці" кіборг Олексій Матлак.

А от кіборг Андрій Федосов пише, що книга наразі виявилась занадто болісною для нього.

"Сергію, цей роман важкий для мене (((Не дочитав! Прочитав тільки перший главу .... не зміг далі (в ДАПі було все ясно і одноманітно. Чорне і біле! А тут ..... кольорове .... фарби тиснуть! Пробач, Сергій, подужаю потім. Серго правильно сказав - Прочитай, брате, років через 50! не подужаєш. Він, виявилося, правий. Не подужав ... ще півроку послужу і спробую знову. Обіцяю! Молодь, тільки так і потрібно виховувати! На художніх книгах! Але для мене хроніка далася б легше! Ще раз, спасибі Сергію! і за книгу, і за те що нам в ДАПі допомагав", - зізнається боєць.

"АЕРОПОРТ" ДОЛАЄ КОРДОНИ

Цікаво, що книгу вже читають в Білорусі. 

Про намір видати роман заявила і головний редактор російського видавництва Corpus Варвара Горностаєва на Форумі книговидавців у Львові.

Втім, видавець не має ілюзій щодо цензури в своїй країні.

"Я б хотіла видати книгу Сергія Лойка "Аеропорт". Зараз веду перемовини з автором, агентом на цю тему. І в голові вже уявляю, на якому етапі все почнеться: до типографії, після типографії, магазини не візьмуть...", - прокоментувала редактор.

ЯСКРАВІ ДЕТАЛІ ЧИ ПАНОРАМА?

Журналістських рецензій на "Аеропорт" небагато. Особливо популярною стала публікація Андрія Щербини. На думку автора, "Аеропорт" у Лойка вийшов не цілісним.

"Відчувається, що "Аеропорт" писався похапцем. Але поспішність ця викликана тим, що автор буквально хворів пережитим (...)У романі кілька дуже сильних глав і епізодів, які читаєш, в буквальному сенсі, затамувавши подих (...)Але проблема в тому, що алмази вдалих глав і епізоди не ограновані. Протягом читання не покидає відчуття, що автору і його протагоністу хочеться якнайшвидше повернутися в аеропорт, до "кіборгів" (...). Тому фрагменти книги, що описують події поза терміналом (...)проносяться змазаними полустанками за вікнами літерного поїзда, що мчить в ДАП, обтяжують і самого автора і, як наслідок, читача. Книга добре розбивається на цитати, абзаци і навіть глави. Але погано збирається в роман. Панорамного знімка у Сергія Лойка не вийшло. Вийшло "фото", на якому у фокусі виявилися кілька великих деталей. Все інше - нечітко, мильно, змазано", - пише Щербина.

Сам Лойко оцінив думку журналіста, зауваживши у власному "Фейсбуці": "Це найбільш тверезий і дуже грамотно написаний відгук, за що я автору вдячний (...) Я дуже радий, що люди обговорюють книгу, сперечаються про неї. Я написав книгу для читачів, а не для рецензентів. І останні мають повне право придумувати, як її посварити. Я це вітаю".

Журналістка "Дусі", яка підписалась традиційним для видання іменем Муся, вважає, що Лойко даремно додав до воєнної лінії любовну. Адже з описаннями почуттів у автора не склалося.

"Після прочитання "Аеропорту" у мене склалося враження, що краще б автор не морочився з романом і вибрав жанр художнього репортажу. Яскраві образи, безсумнівно, списані з реальних людей, пронизливі до мурашок, описи реалій війни - це, безумовно, плюс книги. Проте до роману "Аеропорт" не дотягує. Це скоріше балансування між журналістикою та художньою літературою. Військові сцени написані прекрасно. Але якщо "військова" лінія читається на одному диханні, з сумішшю жаху і захоплення, то любовна - вибачте. Коли автор описує переживання дівчини Ніки, яка толком не знала любові і нормального сексу, а тепер її накрили почуття до головного героя, хочеться скоріше перегорнути сторінку і не псувати враження від книги цими спробами делікатно поколупатися в жіночій психології", - акцентує журналістка.

При цьому дівчина розуміє важливість місії роману.

"Я страшенно не люблю, коли літературу оцінюють з погляду політики та ідеології. Однак, як не крути, дуже важливо те, що з'явилася написана простою мовою книга, настільки емоційно і без особливих прикрас оповідає про війну, яку нам ще належить осмислити. Як на мене, при всіх мінусах "Аеропорту" у нього дуже непогані шанси стати бестселером, масовим чтивом в хорошому сенсі цього слова", - додає рецензентка.

Журналістка "Волинської правди" і редактор ТСН Олена Кузьмич у коментарі до одного з постів Лойка зазначила, що оцінила намагання автора зачепити всі події, а не тільки протистояння у ДАП.

"Протягом тих чотирьох ночей ставила ваші фото на сайт і ридала над ним. Тепер усі переживання - у книзі. Гарно, що у цій описані і події Майдану, і події Криму. Читати в українському перекладі - сподобалося. Навіть не дратує те, що протагоніст - такий собі прихований Рембо (от цікаво, автор теж так вміє?;), і навіть любовна лінія є. Браво, автор!" - зазначає дівчина.

ЧИТАЮТЬ НА ОДНОМУ ДИХАННІ

На сторінці Лойка у "Фейсбуці" читачі відгукуються про книгу переважно схвально.

"Я очікував більше документального з основного місця дії. Очікував розкриття героїв саме в аеропорту. А потім зрозумів що це в принципі неможливо. Там не до цього ... Книга дуже сподобалася. Проковтнув не відриваючись за день. Наприкінці ком у горлі. Дякую", - відзначає Юрій Варіман.

Нарікають же Лойку за те, що забагато уваги приділив подіям поза ДАП.

"Роман читається на одному диханні. Написаний просто і зрозуміло. Але ... на мій погляд багато глав, які не пов'язані з терміналом. Якщо роман про аеропорт, то і побільше має бути саме про аеропорт. Я розумію, що в книгу неможливо вмістити все, що Ви там бачили, відчули... Вибачте, але це моя точка зору. Про деякі речі описані в романі мені розповідали Рахман і Старшина. Спасибі Вам за книгу", - пише в коментарях Андрій Горобець.

"Я дуже чекала книгу, була на презентації в Києві, купила, прочитала .... я не в захваті ... Багато зайвого не по темі - мені це не цікаво", - зізнається Алла Шевчук.

Думки про твір інтернет-користувачі постять навіть у Вконтакте.

"Чудова книга. По-справжньому напружена атмосфера. Сюжет, що перехоплює подих", - пише користувач Your Chernobyl на своїй сторінці.

А ще читачі  починають ділитися враженнями на порталах відгуків. 

"В книзі дуже цікаво описаний нинішній президент Росії. Автор його називає МВЧ - маленький великий чоловік. Дуже точно охарактеризував Лойко і все оточення МВЧ. У романі присутня любов, що додає гостроти відчуттям. Загалом, купуйте і читайте книжку. У вас розкриються очі на цю війну!" - на otzovik.com обіцяє читачка з ніком skystar2015.

Наразі один відгук лишили і на порталі klumba.com - користувачка Таніта відзначає непоганий стиль написання та зізнається, що сліз не втримати.

"Книга написана добре, слог читабельний, навіть художній, є і сюжетні лінії і т.д., але багато історичних фактів, військових термінів. Після прочитання дуже важке враження, я ридала як дитина", - пише дівчина.

Також читайте: Презентація "Аеропорту": Як кияни шикувались у черги до "кіборгів"