Вчені дізналися з Біблії, коли вперше зафіксували сонячне затемнення

Про це заявляють учені, передає Depo.ua з посиланням на журнал Astronomy & Geophysics.

У старозавітній книзі Ісуса Навина Ісус каже: "стій, сонце, над Гаваоном, і місяць, над долиною Аіалонскою! І зупинилося сонце, і місяць стояв, аж поки народ мстив ворогам своїм". У сучасних перекладах цей текст інтерпретований так, ніби Сонце і Місяць перестали рухатися. Але якщо звернутися до оригіналу тексту, то виявляється, що можна зрозуміти написане і інакше: Сонце і Місяць перестали сяяти. У цьому контексті написане може свідчити про сонячне затемнення, коли Місяць опиняється між Сонцем і Землею і сонячне світло пропадає.

Раніше історики порівнювали стародавні тексти, щоб з'ясувати можливі дати затемнень, проте вони шукали згадки лише повних затемнень і не враховували випадки, коли Місяць проходить занадто далеко, щоб повністю приховати Сонце, що призводить до появи в небі "вогняного кільця". Такий вид затемнення називається кільцеподібним. У стародавньому світі і для повного, і для кільцеподібного затемнення використовувалося одне і те ж слово.

Дослідники розробили нову модель затемнення, що враховує варіації обертання Землі з часом. Відповідно до їхніх розрахунками, єдине кільцеподібне затемнення в Ханаані в 1500-1050 роках до н. е. було 30 жовтня 1207 року. Якщо розрахунки правильні, то це найдавніше задокументоване сонячне затемнення і з його допомогою можна визначити дати правління Рамсеса Великого і його сина Мернептаха з точністю до року. Грунтуючись на нових розрахунках, можна сказати, що Мернептах став правити Єгиптом в 1210-1209 роках до н. е. Використовуючи дані про терміни правління, отримані з давньоєгипетських текстів, дослідники також встановили, що Рамсес Великий царював з 1276 по 1210 рік до н. е.