Вадим Денисенко: Паніка стосовно Чорнобиля закладена в киянах генетично

У вівторок 28 квітня на трьох лісових кварталах на території спеціального комбінату "Чорнобильська пуща" зайнялася пожежа. В той же вечір розповсюдження пожежі в напрямку ЧАЕС вдалося зупинити. На сьогодні стихія локалізована і потушена, однак паніка серед киян не згасає. 

Про те, чому мешканці столиці так гостро реагують на пожежу і як боротися з істерією в ексклюзивному інтерв'я для depo.ua розповів народний депутат Вадим Денисенко.

В чому природа і причини паніки киян через горіння Чорнобильського лісу ?

Головна проблема полягає в тому, що є генетична пам'ять киянина, який пам'ятає 1986 рік. Якщо згадати історію останніх 20 років після Чорнобиля, то раз на рік, а іноді і декілька разів виникають якісь локальні паніки. Останнім часом ми трохи підзабули про це через Майдан, але раніше, в середньому раз на кілька місяців, з'являлася чутка про те, що щось сталося в Чорнобилі і потрібно терміново евакуйовуватись. В принципі, на якомусь генетичному рівні кияни дуже піддаються паніці.

Це одна сторона медалі. З іншого боку, зараз потрібно було б краще спрацювати в інформаційному плані, і саме держава кожну годину мала б говорити про радіаційний фон, заспокоювати людей. Але цього фактично не було. Замість держави або за паніку або проти неї почали виступати ті чи інші засоби масової інформації, що і призвело до певних настроїв.

До цієї панки додався політичний аспект, заміст того, щоб заспокоювати, говорити що нічого страшного з радіацією немає, весь упор пропаганди Кабміну пішов на те, що ми боремося з пожежею. Нічого не розповідаючи про радіацію, весь упор був на те, як Яценюк літав вночі на вертольоті навколо пожару і як МНС його гасять. Це велике недопрацювання.

Що ще потрібно було б зробити державі, крім того, що говорити про радіацію?

Потрібно було б щоб зараз на екранах з'явилось 5-6 науковців, яким довіряють, які б доступно і просто пояснили, що пожежа в Чорнобильській зоні, не може призвести до збільшення радіації в місті Києві, тому що період напіврозпаду цих речовин, які переносяться повітрям, фактично вже завершився. Головна наша проблема знаходиться в землі. Мова перш за все йде про стронцій, та інші елементи. Науковоподібного "научпопа" не відбулося і його на свій розсуд робили ЗМІ, серед яких були і ті, хто хотів сенсації і ті, хто хотів правди.

Як будуть далі розвиватися ці панічні настрої громадян?

Рівно через два-три дні про цю паніки всі забудуть. Ми живемо зараз в епоху, коли люди хочуть чути щось погане. Ми нібито і хочемо миру, спокою та злагоди, але постійно піддаємося негативним чуткам, традиційно віримо в них. Зараз ми особливо чутливі до поганих новин. Зараз буде новина про Чорнобиль, вхопимося за Чорнобиль. Буде ще щось, вхопимося за ще щось. Рівно через два-три дні цієї паніки вже не буде, і про неї перестануть говорити, тому що з'явиться щось нове.

В перший день пожежі вітер дув в сторону Білорусі. Чи така ж там ситуація?

З вітром - це одна із самих ідіотичних історій. Тому що, по-перше, вітер під час пожеж, коли була найбільша концентрація небезпечних речовин дув в сторону Білорусі, але їх державна інформаційна машина спрацювала так, що там немає ніякої паніки і ніхто нікуди не втікає, ніхто дітей не вивозить, як це відбувається в Києві. З іншого боку, сьогодні вітер дує в сторону Києва, але потрібно розуміти, що пожежа погашена. Ну і що, що він дує? Він раз у кілька днів дує з Чорнобиля в сторону Києва, це не привід кожного разу через це переживати. Пожежа погашена, не треба взагалі звертати на це глобальну увагу.

Читайте також Пожежа в Чорнобилі, МАГАТЕ та йод. Поради лікаря