У центрі циклону, або Як пережити вибух гранати в столичній «хрущовці»

Зараз ЗМІ активно пишуть про криваву трагедію, що сталася на вулиці Празькій вночі з суботи на неділю. Коротко все виглядає таким чином: співробітники міліції, а також два активісти місцевої самооборони приїхали на виклик. Нібито чоловіки намагалися зґвалтувати дівчину. Швидше за все, міліцію викликали сусіди, яким до смерті набридли постійні п'яні крики за стінкою.

Після того як правоохоронцям відкрили двері, хтось із бенкетуючих там персонажів кинув їм під ноги гранату. В результаті - п'ятеро поранених, одному з яких ампутували ногу. Трійці злочинців вдалося ретируватися, «скинувши» через вікно пістолет. Правда, далеко виїхати їм не вдалося: вчора ввечері їх затримали в Згурівці, районному центрі під Києвом. У всій цій історії забули про місцевих жителів, у яких ця історія викликала паніку і стан перманентного страху. Як виглядала ця історія для тих, хто спокійно жив у цьому будинку?..

...Будинок давно спав. Дехто, звичайно, ще допивав пиво у себе на кухні. Але в цілому, о першій ночі більшість жителів звичайної київської «хрущовки» вже давно дивилися N-ний сон. Раптом пролунав вибух. Будинок затрусився, а може так здалося спросоння. Крик, що переходить у виття «Рятуйте!», що лунає з під'їзду, волаючі діти, розбуджені страшним гуркотом. «Газ! Ні, теракт!»...

Люди перебували в повній паніці: почали збирати речі, безуспішно заспокоювати дітей, дзвонити в «міліцію-швидку-рятувальникам». Найбільш сміливі вирішили вийти на сходову клітку, але там стіною стояв смердючий щільний дим з характерним пороховим запахом. Люди знову поховалися по домівках. Після того як з мигалками приїхали міліціонери, начебто стало трішки легше - будинок стоїть, начебто і крики вщухли.

Найбільш сміливі чоловіки пішли дізнаватися новини. Матусі в цей час почали знову укладати розбурханих шумом дітей. На першому поверсі, де був епіцентр вибуху, все було в крові - навіть стеля. Осколки зрешетили стіни, навіть бетонні сходи тріснули. У дворі прямо біля вхідних дверей лежали два тяжкопоранених. Співробітники міліції і медики, які приїхали на місце злочину, не захотіли пояснювати людям, що трапилося. На логічне запитання, чи будуть ще вибухи, співробітники правоохоронних органів відповіли просто: «Все може бути». В цілому головна проблема полягала в тому, що ніхто нічого розповідати мешканцям не захотів, від чого люди панікували ще більше.

На наступний день жителі сусідніх будинків почали приходити на «екскурсію» до скандального під'їзду, біля якого плями крові швидко засипали піском. Домофон не дозволяв «туристам» зайти в будинок. Тому вони, покурюючи, очікували, поки хто-небудь з «тубільців» покине будинок, після чого ходили першим поверхом, з розумним виглядом щось обговорюючи.

А мешканці тим часом з вуст у вуста передавали те, що знімали дану квартиру бандити - з Луганська. І приїхали до Києва близько трьох місяців тому. «Зброя явно з Лугандону», - зауважив хтось.

Увечері відбулася ще одна НП. Один з мешканців викликав міліцію: хтось залишив прямо біля під'їзду коробку. Приїхавши співробітники правоохоронних органів відігнали роззяв подалі. Було видно, що і у самих міліціонерів трусяться руки. Однак розібравшись, міліціонер забрав коробку і був такий. Правда, ніхто так і не дав ніякої гарантії, що жах тієї ночі не повториться знову... І не дасть.