ТОП-10 українських блогерів, про яких ви, можливо, не чули

Україна багата на талановитих блогерів, завдяки яким можна і посміятися, і чогось навчитися і розширити світогляд

До Міжнародного дня блогера Depo.ua підготував добірку українських блогерів, читати і дивитися яких цікаво і корисно. 

Клятий раціоналіст

 Артем Албул на своєму ютуб-каналі розбирає псевдонаучні фейки, спростовує міфи і протидіє мракобіссю, на кшталт "закапайте очі соком лайму і станете зеленоокою красунею".

На цьому каналі ви дізнаєтеся, наприклад, чому алкоголь роз'вязує язик,  чи правда, що кава закислює організм, цукор знижує імунітет в 17 разів, а вівсянка "вимиває" з організму кальцій, чому на погоду болять суглоби та голова, чому ми засмагаємо і чи шкідливо це насправді і загалом - як розвинути в себе критичне мислення

10-15-хвилинні відео українською мовою в доступному форматі допоможуть вам дізнатися, що відбувається з вашим організмом і як полегшити собі життя.

Євген Клопотенко

Кулінарний експерт і гастрофілософ Євген Клопотенко популяризує їдеї разноманітного харчування і надихає читачів готувати творчо. На своєму сайті і в соцмережах він розповідає, як з простих і доступних продуктів можна приготувати страви з геть новим смаком, або приготувати їх по-новому, про цікаві рішення (наприклад, смажені огірки) і страви для дітей.

Він спростовує кулінарні стереотипи, доводячи, що їсти морепродукти і пармезан дешевше, ніж сосиски і плавлені сирки,  дає рецепти швидких і смачних сніданків, салатів з несподіваними поєднаннями смаків, розповідає, як перетворити гарнір на шедвер і на що треба звернути увагу на базарі.

Є в нього і дитяче меню, яке допоможе вам нагодувати корисними стравами найвпертіше дитя, звикле до бургерів, нагетсів і снеків. До речі, саме Женя є автором проекту зі зміни шкільного харчування Cult Food. 

Спробуйте вівсянку з карамелізованою грушею, легко і за лічені хвилини приготуйте справжню карбонар а для дітей приготуйте курячі нагетси з журавлиним соусом. Тільки готуйте більше, бо вони такі смачні, що вам теж захочеться

Cама собі Колумб

Ірина Журавель – мандрівниця і свої поїздки планує самостійно.  В своєму блозі вона розповідає, як планувати подорожі, де купити дешеві квитки, як забронювати готель і працювати під час тривалих мандрівок. 

Ірина п'ять років подорожує самостійно, разом з коханим, любить жити в люксових місцях, але знаходити варіанти сплатити за це вдвічі дешевше, півтора роки подорожувала Азією і працювала в цей час дистанційно, консультує по оргпитанням щодо подорожей і веде школу подорожей. 

Від неї ви дізнаєтеся, як планувати переміщення з точки в точку, вигідно купити квитки і орендувати житло, як правильно оформити документи, де брати гроші на подорожі, які місця варто відвідатив обраний вами час, про новини про сервіси для туристів, лоукости і перевізників і ще багато чого важливого для тих, хто хоче подорожувати самостійно. 

Рагулі непереможні

Це гумористичний блог на військову тематику, який веде військовий під псевдо Jerzy Zagloba. На сторінці непереможних рагулів публікуються серіх розповідей, в яких в гумористичній формі розповідається про тяготи і радощі військовох служби, публікуються смішні фотожаби і статуси. 

Geek Journal

Блогер із Запоріжжя Тайлер Андерсон уважно слідкує за всіма новинками кіно і розповідає про них. На україномовному каналі ви знайдете критику фільмів і серіалів, огляди трейлерів і купу хайпу з приводу найгучніших новин в світі кіно.

До речі, до українських фільмів Тайлер ставиться критично і не боїться вказувати на недоліки навіть в культових стрічках.

Анатолій Колесников

Анатолій - багатодітний тато з Дніпра. На своїй сторінці у Фейсбуці він відверто і з гумором розповідає, як вони з дружиною, (її він люблячи називає Ласуня, виховує доньку-школярку Катямбу, сина Клімича, який відвідує дитячий садок і двох близнюків Ясю і Сашуліка, яким близько двох років). 

Анатолій дiлиться простими життєвими історіями про те, як вони з дружиною виховують власних чотирьох дітей, пригодами з життя дітей, кумедними правдивими фото і не роздає усіляких пафосних порад.  Йому це вдається настільки добре, що на сторінку Анатолiя підписано більше десяти тисяч читачів, причому далеко не у всіх є діти.

Нещодавно Анатолій став переможцем Всеукраїнської премії "Тато року" в номінації "Тато-блогер", але родина не змогла приїхати, бо молодший з близнюків потрапив у лікарню, мама з ним, а решта родини складає групу підтримки і ні на яке нагородження без них не хоче.

Олена Степова

Олена Степова - блогерка і письменниця з Донбасу. Вона живе на контрольованій території і публікує проукраїнські дописи, вірші та аналітику. 

Валерій Ананьєв

Валерій - колишній військовий, ветеран АТО, письменник і мандрівник. Минулого року він здійснив прощу, подолавши 1811 км пішки, через Францію та Іспанію до мису Фіністер і встановив на краю світу український прапор, який був підписаний українцями на Майдані Незалежності в Києві.

Відомий він став ще під час служби в армії, коли записував влог про будні на війні і свої пригоди на передовій. Після звільнення він розповідає не тільки про свої подорожі, а й ділиться думками про життя і сьогодення. 

Зараз Валерій подорожує пішки Скандинавією.

Марі Карачіна

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Girls, а я так редко пишу о них. Может, потому, что всё остальное (свою работу, свои достижения, каждый свой рывок за собственные волосы из трясины, каждую радость от "смогла, получилось!") я неосознанно делаю для них. Не для того, чтобы они сказали, что я молодец, это не нужно. А для того, чтоб они знали и верили, что и они смогут. Я не role model, я начинала с нуля, ничего не зная, я часто не знала куда двигаться и как растить стержень внутри, благодаря которому нет драм и слез от жалости к себе, как полюбить свое тело и каждый раз, проходя мимо зеркала, задерживаться возле него с удовольствием рассматривать себя. Что скрывать, мы все хотим, чтобы нас любили. В этом нет ничего плохого. Только есть маленький секрет: нас любят и уважают только, когда мы любим и уважаем себя. Мы не можем смотреть на интересующего нас человека и хотеть от него уважения и любви, это незрелость в самом худшем её проявлении. Но как только мы обращаем внимание на себя, делаем себя лучше, меняем пространство внутри себя и вокруг так, чтобы перестать чувствовать себя жалкими, угнетенными, слабыми, больными, несчастными, и начинаем действительно себя любить и уважать и делать действительно полезные вещи для других, а не просто "быть", то ВДРУГ (а вдруг ли 😉) нас начинают уважать и любить остальные. Мы становимся интересны, нас не хотят отпускать, нам предлагают крутые проекты, нас любят, по нам скучают. Не потому, что мы требовали это все, а потому, что нам никогда и требовать ничего не надо будет ведь мы находимся там, где нужно. Потому, что мы любим себя, чувствуем свою силу и красоту в этом. Любить себя — это не праздность, не вечное желание "я девочка и потому не должна работать", не объедаться сладким. Любить себя — это иметь опору внутри в первую очередь на себя, всегда помнить об этом. При этом можно быть милой, нежной, носить платья, увеличивать губы, красить волосы в синий, заниматься разработкой игр или делать маникюр, работать в секс-шопе или ООН, быть замужем трижды или родить в одиночку. Все мы разные и не должны жить по одному сценарию. Пока мы верны себе, всё получится, ведь мы #girlspower! #girlswhoworkout #skinnystrongclub

Публикация от Mary Sugar|Running Coach (@skinny.strong)

 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сегодня я у мамы не Машенька, а Валера. Это один из моих альтер-эго. Есть еще великолепная Анжела, зануда Константин, учительница фортепиано Дина Бенедиктовна и еще несколько разных голосов, но пока что рано вас с ними знакомить, и так открываю глубины своей глубокой души перед вами. ⠀ Валерчик. Так называть его могут только те, кто дает ему денежки. Парковщики уже выучили, что Валерио Романович это 25 гривен, Валерий здравствуйте это 20 гривен, а Валерка привет это мудак, которого ты вытаскивал из узкой парковки на Лютеранской перед Крещатиком, а тот умчался в закат, не приоткрыв окошко с зажатой десяткой в ладошке. Уставший от жизни и тупых мудаков, с гриппом, но с калькулятором, без макияжа, но модный и деловой мальчик-решала 25 лет, живет на Крещатике с мамой, работает тоже на Крещатике неизвестно кем, но зарабатывает в 4 раза больше, чем ты. Не понимает модные тренды. Я дурак, что ли, платить за жидкий горох, хуйус, или что там, который вы покупаете за 200 рэ. Я горох собирал в ведро, когда в Бердычеве жили. Не знаю почему у него в руках экосумка с каблами. Валера вообще не знает, что такое экосумки. Наверное, влюбился, и носит сумку своей подруги, которую он скоро бросит потому, что "та она не улыбалась вообще, прикинь, как с такой жить вообще". ⠀ Так вот, девочка, Валера смотрит на тебя и как бы спрашивает, ты зачем, дурочка, жизнь свою портишь? Твой ушёл к молодой? Так на прощание ударь ему по коленям. Да, да, именно туда, а не куда ты подумала. Почему? Для новой тёлочки он захочет быть красавчиком и будет приседать и бегать, но ... не сможет. Поругалась с мужиком? Жди звонка, он приедет. Не звонит? Не любит. Звонит? Пусть приходит с цветами, а ты набирай ванну (прим.автора: и топи его, топи). Нет денег? Малая, на Крещатике полно заработка, с голубями фотографироваться. ⠀ Люблю, когда включается Валера и я перестаю себя жалеть, и говорю, Валера, мне мужик не пишет, а он, вот дурак, и через секунду, а зачем тебе дурак? Я говорю, Валера, у меня грипп, а он, да пиздишь, но ладно, сегодня высокие носки оденешь. Я говорю, Валер, наденешь. А он отвечает, вот потому ты и не замужем. Обиделась. Завтра надену Анжелу.

Публикация от Mary Sugar|Running Coach (@skinny.strong)

 

Засновниця бігового тренувального клубу SkinnyStrong і авторка книжки Never Stop Марі Карачіна серйозно захоплюється бігом і мотивуює та навчає тих, хто завжди мріяв бігати, але вважає себе не готовим чи не знає, як почати.

Блог буде цікавий не тільки тим, хто робить перші шляхи у спорті, а й досвідченим бігунам і тим, хто полюбляє читати мотивуючі і щирі дописи про те, як бути собою в цьому непростому і прекрасному світі.

 

Ірина Юрченко

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Час повертатися до книжок. Особливо тих, що були прочитані ще до відпустки😅 Ще рік тому (а може і більше) читала "Оформляндію" Камиша, а про "Київ-86" забула. А може і свідомо відклала, бо пише автор вкрай специфічно. Згадала про другу книгу завдяки серіалу і... Розчарована, правда. Наче така цікава ідея: Київ - зона відчуження. Наче так все натурально: вулиці ще з совковими назвами, обізнаність автора в темі, туристи, яким бракує адреналінчику. Наче й цікаво, бо це ж художка - на відміну від тієї ж "Оформляндії". Наче так поетично місцями... Наче. "Київ-86" для мене - це крута ідея в такій собі реалізації. Галопом, з традиційними для Камиша, вибачте, траханнями і розвагами. Довшу б історію, менше понту - було б ідеально, на мій погляд. А так, крім того "наче" і сказати нема чого🤷‍♀️ Якщо обирати з двох, "Оформляндія" в рази краща. Хоч місцями і специфічна, та все ж цікавіша. А "Київ-86"... ну такоє. #блогукраїнською #чорнобиль #щопочитати #сучукрліт #читатимодно #читайукраїнською #bookstagram #bookaholics #bookaddict #букблог

Публикация от Ірина Юрченко (@irinyurch)

 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Трєзвость. *саме так, не тверезість, а трєзвость* Найулюбленіший (тут сарказм) мій момент - це коли я чую про книжку/фільм/музику оце пафосне "Ой, ну такоє, нічо нового". Хочеться поржати, та я чемно м̶о̶в̶ч̶у̶ питаю: а що ж у цьому світі нове? *все нове..., як кажуть* І всі мої аргументи так і не стають саме аргументами, бо людська віра в оригінальність - річ непохитна. Аж тут @art.huss видають книжку, такий собі "витрєзвітель". А з нею сперечатися важче😜 Традиційно для @art.huss , книга присвячена мистецтву. Тільки не оспівуванню чи аналізу творчості того чи іншого художника, а крадіжкам. Пардоньте - копіюванню, наслідуванню, натхненню дещо чужими роботами. Коротше кажучи: хто у кого поцупив ідею/образ/тупо цілу картину. З доказами😈 Цікава річ, бо, впевнена - багато з цих "крадіжок" ви раніше і не помічали. *а що з Міккі Маусом не так?😏* І знаєте що? Я не здивована, та все ж у захваті, бо ось він - аргументний аргумент - немає нічого оригінального чи унікального. До речі, хоч книжка і присвячена мистецтву, автор все ж відволікається на інші сфери. Шекспіра, наприклад. *бррр, як набридло слухати про його першість😜 Іра, зла жінка* Відсутність абсолютної оригінальності, наслідування, копіювання...це не є чимось поганим чи хорошим. Це просто нормально. Це і є творчість. Процес створення. Інше ж діло - сприйняття. Але це вже інша історія...😏 . #нонфікшн_марафон_айріні #нонфікшн_марафон #блогукраїнською #читатимодно #читайукраїнською #щопочитати #мирдолжензнатьчтоячитаю #bookstagram #bookaholics #bookaddict

Публикация от Ірина Юрченко (@irinyurch)

 

Ірина веде в Інстаграмі блог, який надихає читати книжки. Вона читає книжкові новинки і ділиться враженнями від прочитаного. А ще вона розповідає про подорожі з трирічним сином, ділиться спостереженнями за людьми і відверто розповідає про своє життя-буття. 

 

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна