Студенти з Африки їдуть вчитися в Україну, тому що тут легко вступити у виш

В Україну їде більше студентів з Африки, ніж із країн СНД, повідомляє depo.ua з посиланням на DT.ua.

Як свідчить дослідження Українського державного центру міжнародної освіти при МОН, в Україні навчаються найбільше студентів з країн СНД - 49% (лідери - Туркменістан, Азербайджан, Грузія), Африки - 18% (Нігерія, Марокко, Гана), Близького Сходу - 16% (Ірак, Йорданія, Туреччина), Азії - 12% (Індія, Китай, В'єтнам). З країн ЄС - лише 2,3%.

В останній навчальний рік ситуація трохи змінилася. На думку фахівців, сильно вплинули на популярність української освіти події на Сході України та інформаційна війна, яку веде сусідня держава. Потоки студентів з інших країн, що зазвичай віддавали перевагу українським вишам, перерозподілялися на користь Росії і Білорусі. Росія веде надзвичайно активну політику по залученню іноземних студентів. Якщо проаналізувати контингент тих, хто вступав в Україну в минулому році, лідерами є країни Африки, а країни СНД займають другу позицію, далі йдуть Близький Схід, Азія, країни ЄС.

Читайте також: Рамковий закон про освіту: індикатори нової якості

Трендові галузі знань: охорона здоров'я - 31% студентів-іноземців, економіка - 24, гуманітарні науки - 5, інженерія і зв'язок - 4, правознавство - 4, транспорт, будівництво й архітектура, ІТ - по 3%. Найпопулярніші серед іноземців виші - ХНУ ім. В.Каразіна, ХНЕУ ім. С.Кузнеця, Сумський державний університет, медичні університети Харкова, Одеси, Вінниці, Івано-Франківська, Києва, Тернополя.

Іноземні студенти обирають українські вузи насамперед тому, що легко вступити - мінімальні вимоги до рівня знань, співбесіда при вступі. На незадовільну якість освіти скаржаться навіть представники посольств.

Ганна Новосад, начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН, підтверджує: "Офіційно про це повідомила Йорданія. Неофіційно, тобто в бесідах, про це говорять ряд послів країн Центральної Азії. Однак найбільше нарікань викликає те, що фірми-рекрутери і виші вимагають хабарі і ставляться до іноземних студентів як до товару". Знижує привабливість української вищої освіти й те, що наші виші поки що не ставляться до своїх освітніх пропозицій для закордонних студентів як до експортного продукту, який повинен відповідати викликам міжнародного конкурентного середовища. Великим мінусом є те, що багато керівників вишів і люди, що займаються організацією навчання іноземних студентів, звикли озиратися на старі стандарти і не володіють іноземними мовами.