Сепаратисти з Донбасу втікають до Путіна через Київ

Про світ, війну, близьких людей і бойовиків. Переселенці зі Сходу розповіли ДеПо, що відбувається в їхньому краї і чому вони втікають до Києва.

«МИ - ЗА УКРАЇНУ! ЦЕ НАША БАТЬКІВЩИНА»

Вони виходять останніми з вагона: рудоволоса дівчина з дитиною на руках і молодий хлопець. Він складає на сумці з коліщатками хитромудру піраміду з пакетів, у ліву руку бере об'ємну картонну коробку, з якої стирчать запчастини від дитячої коляски рожевого кольору.

- Пішли? - Обертається до молодої дружини.

Данило і Саша втекли від терористів з рідного Луганська в Маріуполь, а звідти - до Києва. Закрили квартиру, дитину - на руки, у сумки - найнеобхідніше.

- Ми за Україну і за мир. А ви точно українські журналісти? - Недовірливо посміхаються, коли просимо про інтерв'ю. - Розповісти, що відбувалося в Луганську?

Там неможливо жити. Мародерство. Бойовики можуть забрати все, що їм сподобається, можуть застрелити, можуть просто причепитися, коли йдеш вулицею. Ми все там кинули, залишили будинок - бо інакше ніяк... Треба їхати. У нас дитина на руках. Намагатимемося в Києві працевлаштуватися, у Маріуполі роботи немає. До Луганська повертатися не можна.

Вони спускаються в підземний перехід київського вокзалу. Дитина - блакитноока дівчинка - посміхається мені через плече тата...

...У залі очікування на другому поверсі київського вокзалу влаштований Центр допомоги переселенцям зі Сходу і Криму. Взагалі зал платний, але всіх, хто з проблемних регіонів, пускають просто так. Допомагають з документами, розселяють. Тут же споруджено куточок для дітей: підлога застелена м'яким покриттям, пластикова гірка, іграшки.

- Шахтарськ - місто привид, там вже нічого немає, крім розвалених будинків, трупів і запаху гару, - розповідає Дмитро. - А наше містечко Кіровське - у 20 км від Шахтарська, у трикутнику між Дебальцевим, Шахтарськом, Горлівкою. Кіровське контролюється бойовиками ДНР. Ми не стали чекати, коли у нас буде так само, як у Шахтарську. Взяли дітей, документи, найцінніше і поїхали в Київ, бо підтримуємо Україну, це наша країна, наша Батьківщина... Речей зимових немає, їхали навмання, втікали від війни. На Чернігівщині люди нам дали гуртожиток, принесли їжу. Я телефоную своїм знайомим, тим, хто там був за Росію чи ДНР, кажу: «бандерівці і фашисти» дали нам житло, кімнату, картоплю, хліб, дітям молоко приносять. Не вірять. І це наші друзі та родичі, близькі люди. Прикро. Вони легковірні, вірять, що тут в Україні фашизм. Щиро вірять. Вони не хочуть включати голову.

Як із продуктами було у вашому місті?

- На полицях двох супермаркетів залишилися чотири найменування. Дорогий коньяк, оцет, хліб і майонез. Хліб печуть у нашому місті.

«ХОТІЛОСЯ Б, ЩОБ ДНР І ЛНР БУЛИ НЕЗАЛЕЖНИМИ»

Втім, знайти на тому ж київському вокзалі ідейних сепаратистів неважко. Вони, щоправда, не сильно товариські і ховаються від камер.

...Катя їде в Москву через Київ. Дитина на руках. Другий, старший, бігає з малечею по залу. У кріслі сидить чоловік із третім малюком на колінах. Вона не приховує, що ходила на «референдум» і симпатизує ДНР і ЛНР, а в столиці сусідньої країни сподівається пересидіти, поки стріляють. Від камери фотографа відвертається. Дивну, часом безглузду розмова із сепаратисткою нам вдалося записати на диктофон.

Навіщо ви через Київ поїхали, їхали б одразу в РФ...

- Там не вийдеш, у нас не ходять потяги, у Дебальцевому підірвали рейки.

Підірвали прихильники ДНР і ЛНР?

- Не знаю. Взагалі прихильники ДНР і ЛНР нормальні. Вони нормальні. Так. Сподіваюся, що ситуація закінчиться миром. Якби Путіну потрібна була війна - він би вже її розв'язав.

Так він уже це робить!

- Ну зараз він робить це... Ну як сказати... Підкажіть? Ну, нишком.

Що вам поганого зробила Україна за 23 роки?

- Мені нічого не зробила. Але нинішню українську владу я не визнаю. І Порошенка я не визнаю. Це не мій президент. Він на Майдані був.

Ви хочете прийняти громадянство РФ?

- Ні. Я їду на деякий час.

Ну, уявіть: ви приїжджаєте, АТО закінчено, бойовики вибиті, а над містами - українські прапори...

- Зараз там страшно. Там скло дрижить, коли обстріли, а в мене троє дітей... Буде Україна - буду жити в Україні. А зараз там страшно.

Але ви ж самі на «референдум» ходили? Голосували за незалежність так званих ДНР і ЛНР?

- Ходила. За що голосувала - не скажу.

* Публікуємо фото в усіченому вигляді заради безпеки дітей цієї мешканки Донбасу

Хотіли б приєднатися до Росії?

- Хотіла б, щоб ДНР і ЛНР були незалежними. У нас вистачає підприємств. Щоб ми добре жили. А зараз там шахтарі за п'ять тисяч гривень під землею працюють, а депутати отримують мільйони.

Фото і відео Антон Гусєв ДеПо