Розквіт радикалів. Як наука пояснює популярність правих в Україні та світі

Постійна терористична загроза, яка панує у світі, агресія сусідніх держав, як у випадку військових дій в Україні - все це спонукає нації повертатися до свого ядра, своєї сутності, консолідуючись у власних національних групах під впливом екзистенціального страху.

Нещодавно вдалося прослухати лекцію, а потім прочитати есе Боба Азаріана - науковця, когнітивного невролога і письменника, який працює в Університет Джорджа Мейсона. 

У власному есе він пише про Теорію управління страхом смерті, яка може пояснити безліч сьогоднішніх суспільних течій та настроїв. 

Дана теорія була запропонована Джеффом Грінбергом, Шелдоном Соломоном і Томом Пищинским в 1986 році. Вона у своїй більшості заснована на книзі антрополога Ернеста Беккера "Заперечення смерті" 1973 року, котра отримала Пулітцерівську премію в номінації "Публіцистика" в 1974.

Беккер висловлював припущення, що майже вся людська діяльність спрямована на боротьбу і позбавлення від страху і тривоги, часто неусвідомлених, викликаних розумінням неминучої смерті. Культура та релігія створені, щоб глушити у нас настрої, пов'язані зі страхом смерті. Проте, ситуації у світі дають змогу даному страху брати гору у певних випадках.

Теорія управління страхом смерті чітко дає зрозуміти, що поки існуватиме екзистенціальне почуття страху, загострене внаслідок терактів, воєн та інших небезпек як внутрішніх так і зовнішніх, світ ставатиме все більш роз'єднаним і криза поглиблюватиметься, оскільки із посиленням смертельної небезпеки люди починають якомога більше чіплятися за національні ідеї, культурний світогляд, об'єднуючись із тими, кому вони близькі. Тими,  хто поділяє відповідні політичні, етнічні на національні погляди і, навпаки, посилюючи ворожнечу з представниками інших культур, чи людей, що сповідують протилежні погляди.

Різке збільшення смертельних терористичних актів у всьому світі, війна, створюють психологічний стан, який готує грунт для хвилі ультраправих націоналістичних рухів, під соусом расової нетерпимості, ворожості до інших національностей, а також характеризується роз'єднанням всередині суспільства на ворожі групи з різними поглядами.

Ідея Беккера полягає в тому, що більшість людських дій та вчинків мотивуються страхом смерті. На відміну від більшості тварин людина усвідомлює неминучість смерті і страх, разом із бажанням жити, породжує когнітивний дисонанс, результатом якого може бути терор.

За словами Беккера, люди винайшли культуру в якості буфера від терору. Прийнявши культурний світогляд, що наповнює життя сенсом і значенням, можна ефективно керувати підсвідомістю, заглушаючи страх, який завжди оточує нас.

У той час, як релігії пропонують шлях до безсмертя через віру в життя після смерті, нерелігійний культурний світогляд - політичні ідеології і національна ідентичність - забезпечує шлях до символічного безсмертя. Символічне безсмертя - це бути частиною чогось більшого, що в кінцевому рахунку переживе індивіда. Це велика нація, частиною якої є індивід. І він пишається цим. Згідно Теорії управління страхом смерті, якщо ми дійсно приймаємо відповідний культурний світогляд, щоб приборкати цей страх, то нагадування про нашу смертність, як наприклад агресія, тероризм, війна, стають наслідком дій, які служать зміцненню віри в наш світогляд. Зокрема, нагадування смерті має мотивувати людей вкладати більше зусиль і ресурсів (волонтерство, допомога армії) в групах (націях), до яких вони себе відносять, і, навпаки, діяти більш агресивно по відношенню до представників інших культурних світоглядів і національних або етнічних ідентичностей.

Наприклад, в США проводилося дослідження. Іранським та американським студентами давали завдання написати есе на тему власної смерті, задаючи відповідні питання. Науковці хотіли перевірити, які думки будуть у студентів тоді, коли вони думатимуть про смерть, про що вони писатимуть. Результати показали, що іранські студенти, які думали про власну загибель, писали есе про можливість терористичної атаки проти США як останнього аргументу перед власною загибеллю. Студенти із США, навпаки, писали про можливість агресії їхньої країни проти інших держав з метою захисту власних життів, зокрема арабських. 

Дослідження, за словами науковців, дали змогу побачити, що страх смерті може породжувати упереджене ставлення до інших національностей і ставати ядром для народження націоналізму. 

Націоналістичні хвилі у Європі під впливом страху перед тероризмом і мігрантами, Брекзіт у Великій Британії, перемога Трампа у США із ухилом багатьох громадян до націоналізму через засилля нелегальних мігрантів і асоціації із всім злом, що йде від них, зростання російського релігійного націоналізму і великодержавія через нав'язування страху перед Західним злом. Також зрозстання популярності тих самих націоналістичних ідей в Україні після зовнішньої агресії Росії. Дані моменти пояснює Теорія управління страхом смерті. Так чи інакше, об'єднання у групи, консолідація, відбувається під впливом загрози життю. А слідом за цим, згідно Теорії, приходять праві погляди, часто неонацистські.

Представник "неонаці" з США

Якщо подивитися на Україну сьогодні, то політичні сили, які декларують націоналістичні ідеї, дуже часто пропагандистські (наприклад, партія "Свобода"), вже популярні не перший рік. На хвилі війни за незалежність, після Революції Гідності, довіра до правих лише зростає. Більше того, вони асоціюються з героями і недаремно - полк "Азов", у рядах якого на Донбасі воювали і воюють ультрас, що славляться правими поглядами не приховуючи їх, став плацдармом для створення політичної сили. І, звичайно, дана політсила декларуватиме націоналістичні погляди. Чи є в цьому щось погане? У націоналізмі як такому, безперечно, ні. Проте історія знає безліч прикладів, коли націоналізм приводив до більш кривавих наслідків. Потрібно втримати межу між націоналізмом і не дати йому перерости у сегрегацію із всіма витікаючими. Це тонка межа, яку будуть розхитувати популісти.

Що все це означає для світу сьогодні? Якщо масові руйнівні теракти будуть продовжуватися, згідно Теорії можна прогнозувати, що в суспільстві зростатиме тенденція щодо роз'єднання і ворожості, саме за національними (окремі групи) ознаками. Правий націоналізм буде процвітати разом із расовою нетерпимістю. Ісламський фундаменталізм буде процвітати, але в той же час терористичні атаки ставатимуть більш частими. Дані настрої підвищать напруженість між державами. Етнічні і політичні групи будуть приводити до нових конфліктів.

Що робити в даній ситуації? На думку науковця Боба Азаріана, після кожного теракту ми повинні активно працювати, щоб об'єднати групи різних національностей, етносів та культурних світоглядів. Ми повинні допомогти побудувати мости між різнорідними спільнотами. І ми повинні пам'ятати про те, як деякі політики використовують страх і пропаганду, щоб маніпулювати виборцями. Такі зусилля можуть допомогти керувати страхом смерті, щоб вберегти розум, співчуття і світ.