Російські режисери можуть показати, як Путін вб’є Кабаєву

У березні в Росії відбулася прем'єра постановки "Молода гвардія" за романом Олександра Фадєєва. Режисер нового спектаклю підійшов до інтерпретації радянського класика в дусі сучасної кремлівської політики: на сцені несподівано з'являються бійці "Правого сектора" з битами і ланцюгами, а один з них тримає в руках прапор України. Вони починають бити юнака, змушують кричати "Слава Україні!" і прославляють Бандеру.

depo.ua вирішив продовжити цей атракціон диких паралелей і пофантазувати, як могли б виглядати інші театральні п'єси, поставлені "правильним" російським режисером для "правильного" російського глядача

ОТЕЛЛО

Яго, вірніше Ярош, підкидає Кассіо прапор України, видаючи його за хустку Дездемони а потім робить так, щоб Отелло дізнався про те, що у Кассіо зберігається річ його дружини.

Палаючий ідеями Майдану довірливий мавр вирішує, що Дездемона використовувала жовто-блакитний прапор як носовичок і душить її. Але потім дізнається, що його обдурили і вкорочує собі віку.

Чим це вигідно негіднику Ярошу? А яка різниця, це ж російська п'єса.

ГОРЕ ОТ УМА

Молодий дворянин Олександр Андрійович Чацкий повертається до своєї коханої Софії Павлівні Фамусовой, з кордону, де він вештався три роки, не спромігшись написати нареченій хоча б три слова.

Він хоче одружитися, але Софія вже закохалася в молодого революціонера Дмитра Анатолійовича Яроша.

Якийсь час Чацкий намагається надоумити вітряну наречену, тлумачить їй про "русский мир и духовные скрепы", навіть обіцяє звозити її в Гагри, але дурна баба вже одурманена ідеями Майдану і нічого не хоче чути.

Розлючений Чацький викликає карету і їде воювати за "ДНР".

ГАМЛЕТ

Солдати, що охороняють королівський палац Кремльсінор, стривожені чутками про примару. Гамлет обіцяє замочити примару в сортирі, але в ній привид батька-Гітлера. Татусь повідомляє йому, що владу в сусідній Україні захопив "Правий сектор" і вимагає навести порядок.

Гамлет в сум'ятті біжить геть, на бігу шпортаэться об якийсь череп. Бере його в руки.

- Бідний Янек, так батони любив, - з гіркотою промовляє принц і розуміє, що привид батька-Гітлера мав рацію.

Встановивши череп вигнаного короля України на почесне місце, Гамлет сідає складати геніальний план: він прикинеться божевільним, щоб вивести правосеків на чисту воду і помститися за батька.

Наступні 10 років Гамлет прикидається, що збожеволів: розповідає про честь і гідність сусідніх республік, та про те, як він поважає їх державність. Загалом, робить з себе ліберала, а коли бачить, що правосекі нарешті розслабилися, просить зелених чоловічків розіграти п'єсу "Возвращение в родную гавань", де роль головних лиходіїв відведено бандерівцям.

"Зелені чоловічки" справляються, влада над Кримом переходить до Гамлета та його посіпаки Аксеніо. Але всі раптом розуміють, що він не був всі ці роки божевільним, а навпаки, прикидався здоровою людиною і радять принцу звалити з країни поки цілий.

Але принц вже не в силах боротися із генами отця-Гітлера і вирішує загарбати не тільки Крим, але й всю Україну. Впевнений в собі він приїжджає на мітинг до Тернополя, де й знаходить люту загибель.

А що ви хочете, драма ...

РЕВІЗОР

З Петербурга до Саратова приїжджає Іван Олександрович Хлестаков - молодий бідний держслужбовець. Цього ж часу усе загрузле в хабарах і казнокрадстві градоначальство дізнається від городничого, що з Пітера інкогніто їде ревізор, і вирішує, що це Хлестаков.

Порадившись у своєму колі уся місцева номенклатура за старовинною російською традицією іде до Хлестакова із хабарями.

Той бере гроші, наказує на "на новий манер" називати його паном, піво - пивом, водку - горілкою, та навчає пітерський бомонд модним слівцям: "ганьба", "шина" та "люстрація". Чиновники ні хрена не розуміють, але старанно повторюють.

А Хлестаков, розуміючи, що грошей вже зібрав нормально, їде геть та надсилає перед цим листа своєму другові Семену.

Городничий вже бачить себе у мріях генералом, але його мрії руйнує начальник пошти, який відкрив лист й дізнався, що це був не Хлестаков з Петербурга, а козак Гаврилюк з Києва, якого сюди закинула хунта, щоб підірвати скаральні основи російського суспільства.

Але, дякувати Богові, в нього нічого не вийшло, з Пітера їде справжній ревізор й номенклатура, радіючи, збирає для нього гроші.

СТАРОСВІТСЬКІ ПОМІЩИКИ

У бандерівському селі десь на задвірках Малоросії живе стара чета Евромайданенків. Вони чайлдфрі, пенсіонери і обожнюють одне одного. Телек не дивляться, газет не читають, ведуть розмови про життя і намагаються у всьому один одному догоджати. Живуть тихо і мирно, обожнюють приймати гостей.

Але раптово зникає улюблена кішка Пульхерії Іванівни, жінка приймає це за провісник швидкої кончини й дійсно вмирає. За дивних обставин розлучається з життям і Афанасій Іванович - прогулюючись власним городом, він чує голос Дмитра Кисельова.

"Збіг? Не думаю", - промайнуло в голові Евромайданенка і він помер.

Мораль: а будь вони нормальними російськими людьми, жили б досі з дітьми та онуками в однокімнатній квартирі в Бутово. Афоня пив би гірку, дивився телевізор, жінка б катала варення та сварила доньку, що в неї чоловік нероба.

ПІГМАЛІОН

Пігмаліон вирізав з дерева статую і вийшла вона така гарна, що він закохався. Назвав Аліною, вбирав в різні сукні, зробив депутатом Держдуми, годував млинцями з лопати, а в День ввічливих людей приніс жертву богині Мізуліні і та, зглянувшись, оживила деревинку.

Марно Пігмаліон намагався вдихнути в Аліну любов: одягалася вона без смаку, вимагала то крем, то Крим, так ще й підсіла на імпортне сало. Як з'ясувалося згодом, все це було через те, що деревина, з якої Пігмаліон свою Аліну випіляв, колись була смерекою десь у Закарпатті.

У розпачі скульптор порубав Аліну на деталі для жигулів. Тільки тс-с-с, про це буде в другому акті.

МАЙСТЕР І МАРГАРИТА

Маргарита і її улюблений Майстер - нероби з Коломийщини, які, як і всі западенці, працювати не хочуть і не вміють.Незрозуміло, як до Москви взагалі потрапили.

Воланд і його свита - члени "Правого сектора", про що свідчить той факт, що всі грошові купюри, що видаються Воландом, з часом перетворюються на візитки Яроша.
Понтій Пілат - слабохарактерний бандерівець. Ієшуа Га-Ноцрі- скоріш за усе людина Коломойського.

Взагалі в цій п'єсі немає нічого російського, тому що російська людина не краде, не п'є, не бреше, хабарів не бере, і тим більш не входить в контакт з усілякими упирями та вовкулаками. Все - ганебна брехня. Ну, як "Левіафан"...