Різдво 2020: 6 січня християни східного обряду відзначають Святвечір

Сьогодні християни східного обряду святкують Святвечір, передає Depo.ua.

СВЯТВЕЧІР: ЧАС ЄДНАННЯ, СМАКУВАННЯ І ПРИМИРЕННЯ

Першим за стіл сідав господар, а за ним по старшинству й інші. Всі поважно продмухували лавки, щоб не присісти Духа, бо вважалося, що на багату кутю приходять духи предків. Під час святої вечері не годилося вставати із-за столу, це дозволялося тільки господині – вона подавала до столу нові страви. Господиня займала місце перед столом.

Господар бере першим ложкою кутю (за ним інші) й промовляє молитву за покійників, запрошуючи їх на вечерю. Для них та відсутніх членів родини на столі спеціально ставили дві тарілки з яких ніхто не їв.

Годилося, щоб в цей день всі члени родини були вдома, як правило, не ходили в гості й нічого не позичали.

Наступну молитву господар виголошує за членів родини, зичить здоров'я й щастя, та дочекатись наступного Різдва, після чого всі приймаються за їжу. Меню на Святвечір традиційно складалося 12 пісних страв: без м'яса, молока, яєць та жиру. Головною є кутя - пшенична або ячмінна каша з родзинками, маком, медом і горіхами. Її треба з'їсти хоч трохи, потім можна переходити до інших страв.

Приблизне меню на Святвечір і символіка страв:

Кутя. Кутя - це зерно, а значить, символ вічного відродження і віри в Христа.

Узвар - відвар з сухофруктів - символізує живу воду, яка очищає душу і тіло.

Риба смажена. Риба є уособленням жіночої енергії. Крім того, риба - стародавній символ Христа.

Пісний борщ на буряковому квасі або капусняк. І той і інший готуються з простих рослинних інгредієнтів, і ця простота народжує гармонію і ситну їжу. Так і людина, щодня працюючи над собою, стає чистішим і мудрішими. На Заході України в борщ додають "вушка" з начинкою - картоплею, капустою, грибами.

Тушкована капуста з грибами.

Голубці з рисом, тушкованою морквою і пастернаком. Голубці символічні навіть своєю назвою: голуб - символ Божої гармонії і краси, миру і любові.

Пшоняна каша з грибною приправою на олії.

Салат із буряка и чищеного оселедця.

Салат із солоних огірків, кислої капусти та цибулі.

Квасолеві млинці. Дуже важливі на столі страви з квасолі і гороху: вважається, що бобові принесуть у дім достаток. Також вони символізують вічну Божу весну.

Гостра приправа із товченого часнику, чорного перця, зеленого кропу, томатної пасти та олії.

Варена картопля, змащена товченим часником з олією.

Кулінарні особливості регіонів:

В кутю на Буковині додають халву, на Галичині заправляють горіхами і маком, на Волині подають і густу (без узвару), і рідку. На Донбасі кутю зазвичай варять із рису і печуть багато пирогів із різними начинками.

На Івано-Франківщині до пісного борщу з грибами готують "краплики" – вареники з дрібно порізаним оселедцем, заправлені смаженою на олії цибулею. Обов'язково роблять пісні голубці з рисом, гречкою і грибами та грибну підливу.

На Закарпатті смажать пісні деруни (без яйця), готують "галамбець" – ковбаски з кукурудзяної каші з засмаженою на олії цибулею.

Після вечері, що тривала кілька годин, кутю та інші страви не прибирали, а залишали для духів, які будуть сідати за Святу вечерю вдруге. Для них також ставили склянку води та чистий рушник.

Діти відправлялися до хрещених батьків з гостинцями з батьківського столу. Ті навзаєм передавали такі самі страви зі свого столу, це символізувало спорідненість сімей, їхню приязнь і взаємну щедрість. Дітей, які приносили вечерю, частували, обдаровували гостинцями.

Читайте також: Святкуй по-українськи: Різдво