Як Путін приїздив на похорон північного Криму

Путін знову прилетів до Криму. Мета візиту, як завжди, має досить віддалене відношення до реальності – зустрівся з байкерами (в тому числі й зі своїм кишеньковим байкером Хірургом), отримав якусь там картину в подарунок, кудись там сходив… Ну звісно, на Росії ніяких проблем немає, можна і по краденому Севастополю прогулятися.

І того ж дня окупаційна влада оприлюднила інформацію, згідно з якою відразу у трьох районах Криму фактично закінчилася прісна вода. Здавалося б – ось він, мегапривід. Сам цар всія Русі перебуває на півострові, як тут не зацікавитися цим питанням. Та й чиновникам – чом би й не звернутися напряму до самодержця, не через якихось там "гоблінів". Але справа в тому, що в цей Крим Путін ніколи не приїде.

Бо це три північні райони. Джанкой, Красноперекопськ, Роздольне. Це та частина півострова, яка ніколи не була курортною Меккою радянської людини – зате напряму залежала від води з Дніпра. 2014 року кримняші самі відрізали себе від цієї водної артерії, а всього через три роки наслідки цього рішення почали проявлятися у всій своїй страшній красі. "Хоч каміння з неба", пам'ятаєте? Так от, камінням з неба для північного Криму стала вода із Сиваша. Запаси прісної води в Криму, вони не безкінечні, на їх місце за такого інтенсивного користування (до якого в Криму звикли за українських часів за допомогою Північно-Кримського каналу) логічно прийшла солона сиваська вода. А це не лише механічне заміщення, це ще й серйозні зміни в структурі ґрунтів. Які знову, як і колись, перетворюються на солончаки.

То чому ж Путін катається по ПБК, Севастополю – але не їздить до північного Криму, де ситуація з водою значно критичніша? Йому нема чого сказати жителям Джанкоя та Красноперекопська? Насправді, пообіцяти він може що завгодно і кому завгодно. А задурений зомбоящиком люд охоче повірить у будь-які байки "царя". Справа в іншому.

Справа у тому, що північний Крим Кремлю взагалі ніколи не був потрібен. На півдні півострова є зручні природні умови для утримання Чорноморського флоту, заради якого вся ця історія з анексією і відбулася. Це 2014 чи 2015 року актуальною була версія про імперську "вавку" в голові у Путіна. Зараз цілком очевидно, що Крим Кремлю потрібен винятково як військова база. Велика, потужна військова база, яка є по суті "градообразующим" підриємством. Більше нічого від Криму – і кримчан – Путіну не потрібно.

Але для обслуговування військової бази – навіть такої, яку Кремль хоче зробити з півострова – не потрібні усі ті люди, які досі живуть в Криму. До речі, така кількість населення Криму обумовлена була перш за все наявністю дніпровської води. Значить, робимо ми простий висновок, перекриття Північно-Кримського каналу потрібне було перш за все окупаційній владі. Бо це найпростіший спосіб зменшити кількість населення в Криму до необхідного для обслуговування військових потреб. До речі, не варто думати, що кремлівські ідеологи там такі дурні, що готові взяти цей тягар вимушених переселенців на свої плечі. Якщо їм буде потрібно, вони зроблять так, що люди – навіть ті, хто радів анексії 2014 року – будуть тікати не на Тамань, а в Херсон. Правильними акцентами в телевізорі, який налаштує (уже налаштував) материкових росіян проти кримських неофітів. Вони, ці неофіти, і так не до кінця свої, "недоросіяни", а якщо подати потрібний сигнал з кремлівських веж – їх просто гнатимуть назад до Криму (а звідти на материк, тільки вже український).

Саме тому північний Крим був приречений ще 2014 року. І це цілком усвідомлювали в Кремлі. ПБК, Севастополь, Керч – виживуть, бо вони потрібні режиму. Не шикуватимуть, питимуть воду по графіку – але виживуть. А північ півострова ніколи не була потрібна Кремлю. Для військових, які обороняють "кордон" з Україною, води підвезуть, усім іншим же доведеться тікати. Або доживати віку з байками про те, як їм скоро підвезуть опріснювачі.