Національна академія ненависті: Як українських вчених випроваджують за кордон

Наймолодша в Україні доктор наук Ольга Броварець несподівано для себе опинилася в центрі скандалу
Depo.Життя
25 січня 2017 17:00
ФОТО: depo.ua
Національна академія ненависті:  Як українських вчених випроваджують за кордон
Національна академія ненависті: Як українських вчених випроваджують за кордон

Дівчина у 29 років здобула ступінь доктора наук, а її статті друкуються у закордонних наукових виданнях. Причому якщо для багатьох  її колег-науковців діє схема "зібрав гроші-заплатив-надрукувався", Броварець публікується безкоштовно.

Національна академія ненависті:  Як українцінських вчених випроваджують за кордон - фото 1

Молодій вченій та її науковому керівнику Дмитру Говоруну вдалося відкрити новий механізм перетворення неправильних пар основ ДНК, відповідальний за мутації. Якщо раніше вважалося, що мутації виникають спонтанно як помилки програмування, згідно з моделлю українських вчених, ці події запрограмовані в самій структурі молекули ДНК, а саме – в будові її основ.

Про це сама Ольга Броварець наприкінці минулого року розповіла в інтерв’ю depo.ua.

"Зараз це більшою мірою фундаментальні дослідження. Але сподіваємося, що в недалекому майбутньому зможемо їх перевести у практичну площину – навчитися  контролювати мутації в ДНК. Наприклад, підвищивши рівень мутацій, можна досягти запрограмованої смерті клітин, зокрема, уражених вірусом або раком", - пояснила науковчиня.

Після здобуття Ольгою кількох престижних нагород - Scopus Awards Ukraine 2016, а не так давно - "Лідер науки України 2016. Web of Science Award"  на Броварець звернули увагу українські ЗМІ.

Найбільший резонанс справив сюжет ТСН "Міс доктор наук", який у Facebook лише з офіційної сторінки ЗМІ поширили 20 тис. разів.

Здавалося б, подібна увага до української науки, яка зазвичай суспільство цікавить мало, має тішити і наукову спільноту в цілому, і, власне, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, в якому працює Броварець.

Але після виходу сюжету і в саму вчену, і в журналістів несподівано полетіло каміння.

Вчені захлиналися у постах: сюжет жовтий, неправдивий, а якщо придивитися, нічого особливого в дослідженні Броварець немає. Правда, деякі при цьому перепрошували: мовляв, нічого особистого, просто я за правду. 

Про заздрість і "псевдожурналістику":  Як талановитих українських вчених випроваджують за кордон - фото 1

Про заздрість і "псевдожурналістику":  Як талановитих українських вчених випроваджують за кордон - фото 2

(....)

Про заздрість і "псевдожурналістику":  Як талановитих українських вчених випроваджують за кордон - фото 3

Про заздрість і "псевдожурналістику":  Як талановитих українських вчених випроваджують за кордон - фото 4

Про заздрість і "псевдожурналістику":  Як талановитих українських вчених випроваджують за кордон - фото 5

Про заздрість і "псевдожурналістику":  Як талановитих українських вчених випроваджують за кордон - фото 6

Про заздрість і "псевдожурналістику":  Як талановитих українців випроваджують за кордон - фото 7

Чи передивлялися науковці сам сюжет, чи вдовольнилися міфічним відголоском "Ліки від раку", залишилося таємницею. 

Адже в сюжеті про нобелівку зазначають радше емоційно, а про те, що вже завтра відкриття дозволить розпочати виробництво онкопрепаратів, - ані слова. Лише стверджують, що дослідження "дає надію". І, власне, висновок журналіст робить не сама, а керуючись експертною думкою. 

"Якщо розуміти, як саме може модифікуватися молекула, ми можемо захистити себе від хвороб", - коментує у сюжеті директор Інституту високих технологій КНУ ім. Шевченка Володимир Ільченко. 

"Ліки від раку" з'явилися вже пізніше, на сторінках інших ЗМІ, здебільшого жовтих і не надто рейтингових - себто, ресурсів, які не сприймаються надто серйозно вдумливим читачем. 

І саме за них зачепилися українські науковці, аби почати кампанію проти колеги, хоча заголовки ЗМІ надиктовувала явно не вона. 

Так традиційний для журналістики жанр історії успіху (в сюжеті показують гімназію, де вчилася Броварець, її матір, робоче місце) у громадському просторі перетворився на "роздуту сенсацію". 

Між тим поміж рядків проглядається підтекст: матеріал такий "роздутий", адже про самих науковців так багато не пишуть. 

І якщо у них є "не менш гідні досягнення", така популярність може видаватися страшенною несправедливістю і "некомпетентністю ЗМІ". 

Як заздрістю сочиться ну дуже компетентний клерк, коли раптом роблять начальником не його. 

ЦЬКУВАННЯ ЯК ПРОЯВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА?

І здавалося б, звичайна справа: посичали у Facebook та й собі забули. 

Але на сторону "вченої спільноти" несподівано став Інститут молекулярної біології і генетики НАН України. 

"Наукова спільнота Інституту не вважає вагомі результати досліджень Броварець О. О. відкриттям світового рівня", - йдеться в оприлюдненому повідомленні. 

Більше того, сама науковиця робитиме наукову доповідь на засіданні Вченої Ради НАН України "із залученням до обговорення наукової спільноти України". 

Про заздрість і "псевдожурналістику":  Як талановитих українців випроваджують за кордон - фото 7

При цьому в коментарях справедливо зазначають: незрозуміло, яких саме результатів чекають від обговорення, якщо спільнота вже офіційно оголосила власні висновки.

Та й необхідності вкотре пояснювати суть власного відкриття у вченої немає - принаймні, якщо допустити, що критики бодай кинули оком на її роботи, перш ніж сказати "вагоме слово". 

Користувачі логічно зазначають, що науковицю "викликали на килим" (вочевидь, чекаючи виправдань) і при такому ставленні Ольга Броварець і справді може забити на все і переїхати за кордон, як це вже зробили десятки українських вчених. 

Про заздрість і "псевдожурналістику":  Як талановитих українців випроваджують за кордон - фото 9

І можна було б стверджувати, що йдеться про перекоси громадянського суспільства, яке загрожує диктатом найактивніших, хоча, можливо, й неправих. Але дане формулювання видається ну надто вже поетичним. Скоріше, маємо справу з таким популярним у СРСР цькуванням, коли "будь, як усі" і "не висовуйся" є головними принципами взаємодії. 

Але якщо українські вчені будуть керуватися такими принципами, будуть боятися сказати зайве слово і максимально формалізують спілкування зі ЗМІ, на надто велику увагу громадськості розраховувати не варто. А значить, надії на підвищення фінансування української науки, тануть теж. 

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя

Мітки: