Юрист чи слюсар: Чому найкращі абітурієнти 2019 можуть лишитися без роботи

Так, філологія залишається стабільним лідером по заявам абітурієнтів. За нею незмінно ідуть право та менеджмент.

За 4, 5 та 6 місця із перемінним успіхом з року в рік змагаються комп’ютерні науки, середня освіта, економіка та медицина, яка цього року замикає топову 10-ку. У лідери 2019 року вибилася і журналістика. Далі - економіка, психологія, інженерія програмного забезпечення і туризм.

Список популярних спеціальностей по роках виглядає так:

2019

• Філологія – 65 419;
• Право – 65 077;
• Менеджмент – 50 20;
• Комп'ютерні науки – 39 376;
• Середня освіта – 35 605;
• Журналістика – 30 247;
• Економіка – 28 178;
• Інженерія програмного забезпечення – 27 217;
• Психологія – 25 680;
• Медицина – 25 288.

2018

• Філологія – 75 тис. 934
• Право – 72 тис. 965
• Менеджмент – 47 тис. 695
• Середня освіта – 45 тис. 397
• Комп’ютерні науки – 38 тис. 374
• Економіка – 29 тис. 702
• Медицина – 29 тис. 65
• Інженерія програмного забезпечення – 25 тис. 930
• Туризм – 24 тис. 827
• Психологія – 22 тис. 675

2017 

• Філологія - 85526
• Право - 74055
• Менеджмент - 59393
• Медицина - 46623
• Комп'ютерні науки - 45454
• Туризм - 45252
• Середня освіта - 44321
• Психологія - 42599
• Економіка - 40412
• Інженерія програмного забезпечення - 33001

2016

• філологія - 108 184 
• право - 105 347 
• менеджмент - 70 785
•  комп'ютерні науки та інформаційні технології - 64 811,
•  середня освіта - 54 377
• економіка  50 782
• психологія - 49 141 

Але чи справді українські виші випускають фахових спеціалістів, яких захочуть наймати роботодавці?

За повідомленням заступника Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергія Петухова, 54,6% вступників на магістратуру спеціальностей "Правознавство" та "Міжнародне право" не подолали мінімальні пороги, встановлені фаховими комісіями. Тобто, університети не можуть забезпечити достатній рівень знань навіть для продовження навчання своїх студентів.

І така ситуація характерна не лише для правознавців. Раніше Depo.ua поспілкувався  про якість вищої освіти в Україні із освітнім експертом, шеф-редактором порталу "Освітня політика" Віктором Громовим. 

За його словами, в Україні  "абсолютна більшість студентів стають випускниками з гарними пластиковим "корочками", але нульовим, навіть мінусовим рівнем реальної освіти". Детальніше про стан українських вишів і отримання "корочок" ви можете прочитати тут.

Тим часом у МОН анонсували підвищення вартості навчання на контракті для популярних спеціальностей у вишах. Хочуть визначити межу, нижче якої виші не зможуть опускати ціну на навчання.  

Втановити "планку" хочуть для 31 з понад 120 спеціальностей, які не є дефіцитними на ринку праці. Таким чином МОН хоче збалансувати пропозицію фахівців та запит на ринку праці та підвищити якість освітніх послуг.

Наразі проект постанови "Про деякі питання введення індикативної собівартості" знаходиться на стадії узгодження, а остаточне рішення буде приймати Кабмін.

У повідомленні прес-служби Міністерства освіти та науки йдеться: "Причиною визначення мінімальної вартості навчання на контракті стало те, що у 2018 році з державного бюджету було профінансовано підготовку одного студента в розмірі 39 тисяч гривень, а у 2019 році прогнозний показник становить 44,4 тисячі гривень. У той же час середній показник вартості підготовки студентів за кошти фізичних/юридичних осіб в установах вищої освіти у 2018 році становив 28 тисяч гривень, що близько 70% собівартості навчання", – додали в Міносвіти.

Тому занижена вартість навчання на контракті впливає на формування фонду заробітної плати для викладачів, оновлення матеріально-технічної бази, і, як наслідок, – якість освітніх послуг.

Якщо постанову введуть у дію, то в закладах вищої освіти державної форми власності вартість навчання збільшиться не більше ніж на 10-25% від поточної вартості.

А що каже український ринок праці?

За даними Державної служби зайнятості, 48%  безробітних із 287,1 тис. в Україні - мають вищу освіту.

При цьому на таку кількість людей без роботи ринок праці пропонує лише 93, 2 тисячі вакансій. А серед найбільш затребуваних професій філологи, журналісти та навіть правознавці - відсутні

Також серед характеристик безробітних спостерігаються гендерний та віковий дисбаланс. 43% безробітних - старші за 45 років. При цьому молодь теж не у вигідному положенні: 29% безробітних - це люди віком до 35 років.

У розрізі професій роботодавці станом на 1 липня 2019 року  найбільше "полюють" на кваліфікованих робітників – це водії, підсобні робітники, трактористи, продавці, охоронці. Також у списку топ-запитів - швачки, електромонтери, слюсарі, електрогазозварники, токарі, монтери колії, дорожні робітники, муляри, столяри. 

А от у "дефіцитні" спеціальності, які потребують вищої освіти,  потрапляють лише медики.

 

За професійними групами стабільно високий попит залишається на бухгалтерів, медсестер, вихователів, економістів, вчителів тощо.

Багато роботодавців шукає працівників сфери торгівлі та послуг, а також технічних службовців. 

Найбільші зарплати обіцяють наступним фахівцям:

При цьому слюсар та електромонтажник часто заробляють більше за стандартного офіс-менеджера та деяких інших офісних працівників:

Дані із сайту Wor.ua станом на 25 липня 2019 року.

А ось як в цілому виглядає пропозиція вакансій на сайтах із пошуку роботи:

А за даними HR сайту robota.ua запит на робітників виглядає наступним чином: