Геївці, Лохово і Бухалівка: Фоторепортаж про селища, в які туристи їздять заради селфі під табличкою

Розповідаємо про українські та білоруські селища з дотепними назвами.

Село з веселою назвою розташоване в Зіньківському районі на Полтавщині.

А ці хлопці живуть в селі з дуже креативною назвою в сусідній Білорусі.

Перед жителями відомого усім закарпатцям села Мукачівського району – Лохова, кілька років тому стояло питання про зміну назви, але тамтешнім мешканцям таки не захотілося.

Загалом, близько двох тисяч людей у Закарпатті живуть у Геївцях: Малих, Великих та Руських

Село Песець Новоушицького району Хмельницької області, згідно з місцевою легендою, заснував князь Данило Галицький на місці полювання на песця. І хоча ця тварина на Поділлі ніколи не водилася, про зв'язок назви села з мисливською пухнастою твариною свідчать усі його жителі. В селі проживає 866 осіб.

В цьому селі Мукачівського району на Закарпатті з мімішною назвою проживає майже 1600 осіб. І ми впевнені, що всі вони - стрункі.

Остап’є – село у Підволочиському районі на Тернопільщині. Легенда, яку від діда-прадіда розповідають місцеві жителі така: чоловік Остап врятувався після турецько-татарського нападу. Втішені односельці, побачивши його живим, вигукували – "Остап є!".

Дітківці –  тернопільське село з красивою легендою. Росташоване воно у Зборівському районі. На перший погляд, сучасна назва асоціюється з дітьми. Але за легендою, колись на місці села було велике болото, люди сюди не ходили, казали, що "там живе дітько". Як потрібно було йти біля болота, то брали з собою щось свячене. Первісна назва – Дітьківці. З часом м’який знак із найменування випав, але й сьогодні жителі сусідніх сіл називають цей населений пункт по-старому.

У селі Печихвости Львівської області, незважаючи на назву, хвости нікому не запікають, а своєю фірмовою стравою місцеві господині вважають картопляні пляцки і деруни. Згадка про делікатес у вигляді хвостів залишилося тільки в легенді про походження назви села. Колись давно татари напали на ці землі, а всі люди сховалися в велику печеру, але в поспіху не взяли з собою їжі. І щоб вижити, їм довелося їсти тварин і навіть запікати хвости биків і коней. Звідси і пішла назва Печихвости.

У Вінницькій області є село з "жирною" назвою. Як розповідають місцеві жителі, село було засноване на болотистому місці, де за легендою в середині 19 століття в болоті застряг цілий віз сала. Торговці, накупивши в Києві сала, їхали з ярмарку і їхні коні загрузли в болоті. Один віз перекинувся, і багато сала випало в болото. Купці були багатими і вирішили брудне сало не піднімати, воно так і залишилося там лежати. Незабаром, поруч з тим місцем заснували село, яке вирішили назвати Сальник.

А ще кажуть, що крім сала, в місцевих болотах потонув німецький танк.

Не виїжджаючи з України можна відвідати Париж. Судячи по старій карті, він знаходиться всього в 150 кілометрах від Одеси. Село розташоване в Арцизькому районі Одеської області, в мальовничій долині річки Когильник. Населення в ньому - трохи більше 1.5 тисяч. Заснований одеський Париж в 1816 році німецькими переселенцями, а гучне ім'я село отримало на згадку про перебування російської армії в столиці Франції після перемоги Росії у війні 1812 року. На сучасних картах населений пункт позначений як Веселий Кут, своє гучне ім'я село втратило в 1944 році.

Якщо не хочеться в одеський Париж, можна зїздити в білоруський. Він знаходиться недалечко - в Козлівщинський сільраді Поставського району Вітебської області. Місцеві жителі, яких тут аж 330, кажуть, що Наполеон, проїжджаючи під час війни 1812 року, зронив, що тут, мовляв, "як в Парижі".

Є в наших сусідів і своє, білоруське, Балі. Близько. Недорого. Казково.

І Дублінв них свій, білоруський, є.

І навіть своя Манголія.

І

А ще білоруси мабуть дуже мріють про міжпланетні подорожі. Так і мандрують на автобусі між Юпіцером, Венерою, Марсом і Няптуном.

Тож швиденько збирайте швиденько свої "чамаданы", і в дорогу!

Читайте також - Сатанів, Чортків і Пекельне: Як живуть українські села з моторошними назвами