Новий Mitsubishi Pajero Sport: Позашляховик з запасом

Все почалося з фото в мікро-блозі Instagram. Зараз багато історій починаються з фоток у Инстаграмі, і як правило, це не дуже веселі історії, ось і в мене вийшло так само. На другий день тесту нового PajeroSport я розмістив в мережі фото його селектора вибору режиму руху і нарікнув – ось, мовляв, зараз таке вже і не знайдеш, справжній повний привід. Був правий – багато знайомих, що мають з автомобілями чисто споживчі відносини, поняття не мають, що таке 4НLc або 4Lcc і кому це взагалі потрібно. У тому числі – і близькі друзі, які ось прямо так і заявили: раз запостив та ще й вихваляється, так давай, покажи нам, що для чого. Жодних проблем! Завтра вирушаємо на реальні позашляхові тести.

Для слабаків?

Перший конфуз трапився ще по дорозі до пригод. Я довго і докладно пояснював теорію, навіщо потрібне блокування центрального диференціала, що таке понижайка і чому все це разом робить з PajeroSport справжній класичний позашляховик, який нічого спільного не має з паркетником, нехай у останнього навіть є якийсь GripControl и вибір типу "Сніг" або "Бруд", і взагалі всі ці електронні режими –для слабаків. У самий розпал цього спітчу мій товариш ткнув пальцем в кнопку перед селектором повного приводу PajeroSport і запитав: "А це що?" І треба ж було йому потрапити пальцем саме в OffRoadMode! Тільки тут я згадав, що у фірмовому SuperSelect 4WD-II от Mitsubishi давно є ці самі "Гравій", "Бруд/Сніг", "Пісок" і "Камені", і це ніяк не робить PajeroSport машиною для слабаків. Довелося викручуватися і пояснювати, що чотири виду приводу – це база, яка дозволяє підготовленій людині проїхати все що завгодно, а електронні варіанти – це чи не для самих просунутих користувачів, або для просунутих, коли їм ліньки.

Невдалий показ

А далі ми доїхали до бездоріжжя і стало зовсім погано. Справжнє болото знайти не вдалося, тест планувався в пісках і на залитих водою розбитих дорогах, причому пристойної глибини. І от уявіть собі картину. Під'їжджаємо ми до перешкоди, я кажу: "Дивіться, зараз ми спробуємо проїхати це на задньому приводі, і коли застрягнемо – включимо всі системи", і після цього ми спокійненько проїжджаємо його на задньому приводі. І наступне. І за ним. І після, і далі, і далі. Коротше кажучи, практично усе, що вдалося нам знайти бездорожнього, PajeroSport проїхав на задньому приводі – просто за рахунок величезного кліренсу у 218 мм, великих коліс і класного дизеля з обертовим моментом 430 Нм. Це був провал. Змінювати маршрут кардинально було пізно, так що довелося мені на словах пояснювати – "а ось тут, якщо б застрягли, ми б включили блокування заднього диференціала, і виїхали", що, звичайно, виглядало дивно.

Але зате вся ця історія ще раз наочно продемонструвала суть цього автомобіля. Якщо ви збираєтеся максимум з'їхати з асфальту і дістатися до пляжу на Десні – він вам просто не потрібен, тому що ви свій автомобіль завжди будете використовувати максимум на 50%. А це не раціонально. А ось якщо у вас буває "Ой, дивись, тут калюжа напевно метр завглибшки, а давай спробуємо, проїде чи ні – це інша справа. Якщо в ієрархії "задній привід – повний привід – повний привід з блокуванням центрального диференціала – повний привід з блокуванням дифа і знижена передача – повний привід з блокуванням центрального диференціала, знижений ряд і блокування заднього диференціала" ви здатні дістатися хоча б до четвертого рівня, PajeroSport – ваш вибір.

Машини Ікс

І ось що найголовніше в новому PajeroSport: всі вміння, забезпечені рамною конструкцією, фірмовою системою повного приводу і електронними системами допомоги водієві, він зберіг і примножив, але ті, хто не обирав його раніше, припустимо, з естетичних міркувань, зараз навряд чи знайдуть аргументи для хейту. По-перше, у нього дуже сильно змінився дизайн передньої частини.

Дизайнери Mitsubishi, захоплені Х-фактором в екстер'єрі, якраз до 2015 року докотилися до того, що "морда" PajeroSport стала нагадувати андріївський прапор. Так ось тепер все інакше – і всього-то треба було додати блоки ламп по краях, а виглядає все зовсім інакше. До речі, і функціонально – в цих блоках розташовані протитуманні фари, і повторювачі поворотів, тут би і виробникам сучасних SUV, на догоду дизайну розміщуючим протитуманки на нижній кромці бампера, повчитися – там вони і б'ються, і тонуть, а ось у PajeroSport – в повній безпеці. Крім того, кромка капота стала трохи вище, чому анфас автомобіля  виглядає прямо таки грізно, і це круто. На мій погляд, дизайнерам Mitsubishi ще варто пройти курс лікування від хромозависимости, і все буде взагалі чудово.

Форма ліхтарів залишилася вертикальною, зміст і типаж – колишній, але тут трохи розділили блоки, тут трохи вкоротили, тут вигнули – і тепер задні ліхтарі не виглядають так, як ніби їх наносили фарбою і вона потекла аж до бампера. А дуже навіть непогано виглядають і пізнавано, і стильно, але не до кітчу. Прислухалися, так би мовити, до думки народу.

У салоні технологи Mitsubishi залишилися вірні собі: як і раніше царство жорсткого пластика і вільних форм. Та й гаразд! Я знаєте за що готовий їм все пробачити? На центральній консолі під блоком клімат-контролю з'явилася ніша для смартфона!

Серйозно, вона там є, і все, тепер немає проблеми, куди ж прилаштувати телефон в автомобілі. Я вважаю, це перемога. Так, тепер і в Mitsubishi знають, що люди користуються смартфонами, і тому друге підтвердження – наявність в машині AppleCarPlay і AndroidAuto. І все відмінно працює! До речі, в PajeroSport є і рідкісна на сьогодні опція для авто – штатна навігаційна система, та ще й із завантаженими картами, але тут щось не зійшлося: карта україномовна, а ввести назву пункту призначення українською у мене не вийшло, українського шрифту на віртуальній клавіатурі немає. Може, якось і можна його налаштувати, при наявності AndroidAuto, я просто не став на це витрачати час.

У PajeroSport тепер одразу два 8-дюймових дисплея, один – сенсорний на центральній мультимедійці, другий замінює панель приладів, так що вигляд приладів тепер теж можна вибрати. Графіка дуже непогана, можна гратися, іноді змінюючи вигляд "приборки", хоча напевно швидко набридне. А ось графіка головного екрану залишає бажати кращого. Але це питання навіть не до Mitsubishi, а до японських автовиробників взагалі. Чому в країні, де перемогло майбутне в авто наполегливо ставлять екрани а-ля ХХ століття – не зрозуміло. Але сенсор працює добре, функціональність на рівні, інформації достатньо, меню інтуїтивне – так що пробачимо їм і цю дивину. Головне, картинку з камер розглянути можна без надзусиль – і гаразд. А камери тут вже кругові, є вид зверху, є камера правого борту, в загальному, притерти PajeroSport буде досить складно. Втім, це складно зробити і без камер, у нього дзеркала заднього виду розміром з добротне трюмо, не промахнешся.

У салоні з'явилися і кілька симпатичних м'яких вставок, і центральний тунель став поменше, а місця для ніг водія і переднього пасажира – більше, до задніх пасажирів приїхала 220-вольтна розетка і новий підсклянник в підлокітнику, так що про комфорт японці все ж думають і тихенько і не швидко, але створюють затишок у салоні.

Новий не четвертий

У прес-релізі і японці, і вже наші, українські маркетологи, дуже акуратно обійшли тему поколінь MitsubishiPajeroSport. У 2015 році вийшло третє покоління моделі, а в 2020-му – нове. Але жодного разу не сказано "четверте". Тому що, якщо підходити формально – це все-таки оновлена модель, а не нове покоління. Хоча і щодо рестайлінгу тут змін забагато. Загалом, тягне на версію 3.5. Але тим не менш, це все ще третій PajeroSport, і відповідно, у нього та ж підвіска, двигун і та ж коробка, що були і в 2015 році, так що тут довго зупинятися не буду. Мотор 2,4-літровий дизельний двигун, потужністю 181 к. с. з відмінною тягою – крутний момент 430 Нм. Доводилося чути думку, що на високих оборотах він занадто гучний і не шляхетний. Можливо. Але на малих, друзі, на малих він звучить як музика! Трохи олд скул, але як же я люблю це пихтіння великих дизелів!

Коробка – 8-ступінчастий автомат, є підрульові пелюстки і можливість перемикати важелем КПП, але це напевно знову ж опція для просунутих користувачів на бездоріжжі, в звичайному житті автомат працює ідеально. І в той же час економічно – у мене вийшло в середньому 10 л на 100 км, для рамного позашляховика це взагалі відмінно.

Замість атракціону

Над підвіскою, схоже, все-таки трохи поворожили, ну принаймні мені так здалося – PajeroSport теперь не такий тряский, і на лежачих поліцейських задню підвіску підкидає не так сильно. З передньої і раніше все було добре. Трохи покращилася звукоізоляція, стала комфортнішою. Кермо трохи важкувате на невеликих швидкостях, але може, це й на краще. А так – це все той же PajeroSport, якому абсолютно байдуже, що там під колесами асфальт, ями, купини або все це разом, він здатен проковтнути нерівності цього життя, при перелаштуванні на швидкості з ряду в ряд, як і раніше, супроводжуючись "воуууу" всіх пасажирів – це якщо у них міцні нерви, слабкодухі кричать інше.

Розганяється PajeroSport для своєї ваги (більше двох тонн!) дуже жваво, гальмує теж вражаюче, а радіус розвороту для машини довжиною 4825 мм і колісною базою рівною 2800 мм всього 6 метрів – це теж дуже непогано, в місті у мене ніяких проблем з цим позашляховиком не виникало. Та й не повинно виникнути, з урахуванням доданих систем безпеки – у нього було все непогано, і за адаптивний круїз-контроль розробникам другий раз низький уклін, а тепер додався LaneChangeAssist. Не плутати з контролем рядності! Цей бібікає та лається миготливим вогником, якщо ви зібралися перелаштуватися в інший ряд, а там зі швидкістю вище, ніж у вас, наближається якийсь джигіт. Є тепер і попередження про поперечний рух при виїзді заднім ходом – ось це реально потрібна штука, машина довга, і щоб побачити, їде там хтось по дорозі, на яку треба здати заднім ходом, чи ні, доводиться висовуватися на півкорпуса мінімум. Тепер – ні.

Колір

Ну і щоб вже закінчити з усіма нововведеннями – та, про яке в Mitsubishi говорять в першу чергу, а я ось поставив на останнє місце. Тепер кришка багажника не тільки має електропривід, але і відкривається/закривається від сенсора, що реагує на помах ноги. Чому на останнє? Тому що датчик стоїть десь у лівої частини бампера, бампер здоровий, і мені так і не вдалося відпрацювати цей рух. Не влучив. А кнопки відкривання багажника в салоні немає – тільки на ключі, ну або на двері.

О, і ще! Додаткове нововведення – ось цей темно-сірий металік, раніше для PajeroSport такий колір не пропонувався. З'явився ще білий перламутр, але це щось для піжонів (піжон на PajeroSport?!), а ось сірий дуже красивий, на мій смак, це зараз найкращий колір для цієї моделі.

Умовна конкуренція

Оновлення вдалося. Скільки ще протримається MitsubishiPajeroSport на рамі – не відомо, таких мастодонтів стає все менше і менше, так що якщо вам імпонує впевненість і вседозволеність, що забезпечується рамою – треба брати, версія 2020 модельного року дуже непогана. Звичайно, якщо ви не збираєтеся використовувати його здібності наполовину і взагалі знаєте, що таке "знижуюча передача" та "блокування". Інакше – не має сенсу, вам навряд чи буде зрозумілий брутальний (я все-таки використав це слово, адже зарікався) характер цього автомобіля. Конкурентів у PajeroSport на нашому ринку практично немає – звичайно, крім горезвісного ToyotaLCPrado, і останній беруть тому, що це престижно, надійно, комфортно. Оновлений PajeroSport нехай не такий престижний в обивательській думці, у нього інша історія, але по комфорту і презентабельності – нічим не гірше. А конструкція у нього така, що тут просто нема чому ламатися і нарікань до надійності PajeroSport немає від слова зовсім: ця машина буде служити вам вірою і правдою багато років. В данному випадку на Prado працює знову ж легенда. А ось вартує Prado c дизелем 2,8 л мінімум 1 187 316 грн, а в хорошому оснащенні, але ще без пневмопідвіски 1 485 048 грн. Наш же MitsubishiPajeroSport в базі коштує 962 000 грн, а в максимальному оснащенні – 1 311 000 грн. М'яко кажучи, є про що подумати.

Технічні характеристики MitsubishiPajeroSport: