Новий рік з елементами політики: Як святкують Новруз в Турецькому Курдистані (ФОТО)

Назва свята перекладається з перської як "новий день", а сама дата вважається у традиційному календарі початком нового року. Святкування Новрузу є одним із шедеврів усної та нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

Церемонії можуть відрізнятися у різних народів, але невід'ємним ритуалом є запалення святкового вогнища, а іноді навіть стрибки через нього. В цілому ж, як і під час "європейського" Нового року, люди зустрічаються із близькими та рідними та бажають одне одному успіхів та процвітання у прийдешньому році.

Для курдів – близькосхідного народу, що мешкає на території Іраку, Ірану, Туреччини та Сирії – Новруз є найголовнішим святом. Традиції курдського святкування залежать не тільки від місцевості, а й від ставлення центральною влади в конкретній країні. В Ірані це частина загальнонаціонального свята, яке триває п'ять днів і є державним вихідним. В Іраку після падіння режиму Саддама Хусейна і набуття курдами автономії Новруз теж став державним святом в Іракському Курдистані. А от в Туреччині і довоєнній Сирії святкування зазнавали утиску з боку центральної влади, часто переростали у сутички курдів с поліцією, а іноді закінчувалися і людськими жертвами.

Саме в цих країнах церемонія Новрузу набула дуже сильного політичного відтінку. Святкування стало проявом курдської ідентичності і дедалі більше стає схожим на акцію протесту, ніж на культурну подію. Також курди відзначають Новруз в країнах, де мають чисельну діаспору: Німеччині, Франції, Швеції.

В Туреччині курди святкові церемонії проходять на південному сході країни, де мешкає більшість курдів, а також у великих містах. Турецька влада не завжди дозволяє проведення заходів. Минулого року святкування у Стамбулі та Анкарі були заборонені. Натомість влада намагається позиціонувати Норвуз як міжнаціональне свято весни і проводить офіційні церемонії святкування. На такі заходи запрошують почесних гостей та влаштовують виступи колективів народної творчості. Іноді використовують символіку тюркських народів, які також відзначають свято: азербайджанців, узбеків. Виглядають такі заходи, щоправда не так щиро та яскраво, як у курдів.

Найбільш чисельними є святкування у місті Діярбакирі, що вважається культурною столицею турецьких курдів. Цього року церемонія відбулася 21 березня в Парку Новруз на південно-західній околиці міста. Поліція перекрила під'їзди до території, тому людям довелося йти пішки близько кілометра. А потім – проходити подвійний поліцейський кордон. Їжу та напої з внутрішньої сторони паркану продавати було заборонено. Протягом свята над територією парку кружляв гелікоптер.

Алеї парку, що вели до головної сцени, були прикрашені турецькими прапорами та портретами президента Ердогана, до якого більшість курдів ставиться вкрай негативно. Такі банери були розвішані по всьому Діярбакиру на честь візиту голови держави до міста. Незважаючи на робочий день, людей було досить багато. Курдські медіа не називають точного числа, але говорять про десятки та сотні тисяч.

Площа біля сцени була прикрашена традиційними курдськими кольорами: червоним, жовтим, зеленим, а також фіолетовим – кольором Демократичної партії народів. Це одна з кількох політичних партій, що організували свято цього року. Вона має 50 крісел з 550 у турецькому парламенті. Більшість її прихильників мешкає в курдських регіонах країни.

На сцені – привітання зі святом турецькою та курдською мовами. Промови політичних діячів також лунали двома мовами. Їх виступи чергувалися з курдськими піснями.

Частина виступів політиків була присвячена трагічним для курдів подіям в сирійському Афріні: за три дні до свята турецькі війська та протурецькі підрозділи Вільної сирійської армії увійшли в місто, вибивши звідти курдські війська.

На минулорічних світлинах можна було побачити знамена лівої Робочої партії Курдистану та портрети її лідера Абдули Оджалана. Ця партія визнана терористичною організацією в Туреччині. Цього разу символіка була не настільки радикальною – лише прапори легальних турецьких партій, а також привітання зі святом. Однак це не заважало натовпу скандувати гасла на підтримку Оджалана, який зараз відбуває довічне ув'язнення в турецькій тюрмі.