У Німеччині новий тренд у поховальній справі: З урни виростає дерево

Про новий тренд у поховальній справі розповідає DW, передає depo.ua.

Засновник компанії Рожер Моліне стверджує, що вже продав 20 тисяч своїх біоурн. Ті ж, кому ідея перетворити себе на дерево видається аж надто радикальною, можуть принаймні замислитись на похованням під деревом: тільки у Німеччині є 300 лісів для "природних поховань".

Упокій у лісі

Й справді, простежується тенденція до зростання популярності альтернативних поховань, стверджує Яна Ґісс з FriedWald (поєднання слів, з німецької можна перекласти як "лісокладовище". - ред.) - найбільшої та найстарішої фірми з "природних поховань" у Німеччині. 54 тисячі людей вже знайшли свій останній притулок у лісах компанії, і 135 тисяч - ще за життя зареєструвалися, висловивши бажання бути похованими серед дерев.

"Відкрите небо, дерева, повітря, шурхіт листя, пташиний спів - багатьох людей це заспокоює. Це саме ті моменти, які складно відчути на звичайному кладовищі", - стверджує Яна Ґісс.

Часто хочуть бути похованими на лісокладовищах саме люди, наближені до природи, каже Ґісс, - власники домашніх тварин, любителі мандрівок, шанувальники лісів. Але є й люди, яким атмосфера звичайного кладовища просто видається гнітючою.

На лісокладовищах традиційні хрести заміняють скромні іменні таблички на деревах. Якщо поховання було анонімним, могила залишається зовсім невпізнаною. Про прикрашання могил квітами - як це часто буває на кладовищах - можна забути, на лісокладовищах все має бути якомога природнішим. Мох, папороть, дикі квіти - або, в залежності від пори року, листя чи сніг. Той факт, що нащадки не будуть змушені десятиліттями доглядати за могилою, для багатьох є ще одним аргументом на користь поховання на лісокладовищі.

Повернути трохи природі

Прагматичні причини та любов до природи протягом життя - це, все-таки, ще не всі фактори, які впливають на рішення людей бути похованими серед дерев, - вважає Ханна Рамбл.

Британський антрополог багато років досліджувала, чому ж люди схиляються до "природного поховання" у відведених для цього лісах. Вони думають не тільки про себе, а й про природу. Мова йде про те, щоб у кінці життя їй трохи повернути.

"Через те, що тіло не забальзамоване, могили - рівні, а труни - розкладаються, тіло стає чимось на кшталт джерела. Тоді процес розкладання перестає бути огидним, а просто стає джерелом для нового життя, землі або дерев. Це надзвичайно заспокоює людей", - вважає антрополог.

Можна уявити, що певним чином так продовжується земне життя людини. Замість того аби розглядати життя та смерть як повністю протилежні поняття, люди, які вирішили бути похованими у такий спосіб, вважають, що життя та смерть - неперервні. Мова тоді може йти не про протилежність цих понять, а про життєві цикли.

Ця наближена до природи позиція, бажання "вирости у природі" та "рециклювати себе", багато в чому залежить і від громадської думки.

"Ми чуємо так багато про довкілля, глобальне потепління, нас постійно закликають рециклювати наш одяг, наше сміття. Все це є частиною дискусії в нашому суспільному житті і призводить до того, що ідея природних поховань вже не виглядає чудернацькою. Люди можуть над цим замислюватись, адже в інших сферах життя схожі ідеї вже стали буденністю", - кажа Ханна Рамб.

20 років тому лісокладовище з'явилось у Швейцарії, а з 2001 року - й у Німеччині.

"Люди, які заповідають поховати себе у такий спосіб, не обов'язково атеїсти - багато поховань супроводжуються християнськими ритуалами", - пояснює Яна Ґісс.

Вартість послуги

Як правило люди, які цікавляться похованням на лісокладовищі, завчасно обирають собі дерево. Вартість поховання під деревом у лісі починається від 770 євро - але тоді потрібно ділити дерево ще з кимось. Дерево для окремої родини до 10 місць коштує від 3350 євро - залежно від місця розташування, вигляду та виду дерева.

Якщо хтось не хоче бути похованим під деревом, яке вже виросло, а прагне, щоб рідні на його останках виростили нове - в іншому місці, той дешево відбудеться: біоурни Рожера Моліне з насінням коштують близька 150 євро.

"Купівля біоурни є легальною у всіх країнах", - каже Моліне. А от місце, де вона може бути закопана, все-таки залежить від законодавства.

Клен вважають деревом свободи

У той час як у Німеччині існує так званий "цвинтарний примус", за яким останки людини можна зберігати тільки на звичайному кладовищі або ж на лісокладовищі, у Великобританії все набагато простіше - урну з попелом рідні можуть закопати, наприклад, у власному саду.

Відкритим залишається тільки питання вибору дерева. За словами Рожера Моліне, найчастіше люди обирають клен.