Троєщина у Чикаго: Як в Україні локалізують фільми та ігри і чи справді усе так погано

 

16 січня вся сфера послуг має перейти на українську. Потроху наша мова відвойовує права і в інших напрямках.

Супроти "Ну а зачєм, єсть же на русскам", ми отримуємо все більше якісно адаптованих книг, серіалів, фільмів та комп’ютерних ігор, які доступні рідною мовою. Втім, що це таке – локалізація, чому вона рухається так повільно і які найближчі перспективи? 

Питання: Локалізація контенту – те ж саме, що і переклад? 

І так, і ні. Переклад є однією з частин локалізації, але вона ним не обмежується. Локалізований продукт (від фільмів, додатків та ігор до тексту) також культурно адаптовують до особливостей тієї чи іншої країни та/або регіону.

Саме в американському фільмі можна, наприклад, почути жарт про Троєщину, назвою якої замінять гангстерський район у Чикаго. Троєщина – район, без сумніву, популярний, але не настільки, щоб його знали усі американці.

Що там із кіно

Netflix

По-перше, перемога: ще влітку стало відомо, що дві українські студії озвучки – Postmodern Postproduction і "Так Треба Продакшн", стали офіційними партнерами Netflix. І чекати першого врожаю серіалів та фільмів українською на сервісі можна уже цьогоріч.

Історія із стримінговим сервісом не була короткою: вперше він став доступним українцям у 2016 році, і лише через 3 роки де-не-де на сервісі з’явилася можливість переглянути серіали з українськими субтитрами. Перелік був не надто довгим.

А у 2017 щодо Netflix навіть була зареєстрована петиція, яка, однак, і досі не назбирала потрібної кількості голосів (ймовірно, через низький рівень знання громадян про неї).

У петиції просять додати до стримінгових сервісів-гігантів Netflix та  Amazon Prim український дубляж та озвучку. Станом на зараз вона вже втратила свою цінність та актуальність, втім потроху продовжує збирати голоси: з потрібних 150 тисяч голосів вона зібрала трохи більше 96 тисяч.

Співпраця важлива не лише з точки зору підтримки українськомовного контенту, а й у розрізі боротьби із інтернет-піратством, яке шалено гальмує розвиток індустрії українського кінематогрофу.

Netflix колекціонує на своєму сервісі кращі кінокартини та серіали, створює власні, накопичує величезний масив даних і дає доступ до безлічі відео у чудовій якості за невеликі гроші. Чудова угода, яка діє тільки, якщо ви розумієте мову, якою доступні ці відео.

А абсолютна більшість контенту Netflix та кількох інших стримінгових сервісів-гігантів –  англомовна. І хоча майже кожного українця у школі навчали англійської, абсолютна більшість не здатна зрозуміти контент без перекладу.

Залишається кілька виходів: шукати російські субтитри/озвучку, які представлені більш широко, чекати появи кіно в професійній озвучці від місцевих компаній, або, і того гірше, на сайтах-піратах чи відмовитися від перегляду. 

До того ж, співпраця з Netflix дасть поштовх до якісного озвучення українською цілої флотилії старих фільмів. Тут варто згадати, що озвучувати фільми, які потрапляли до наших кінотеатрів українською поголівно почали лише з 2006 року. Кіно, що побачило світ до цього часу, не мало української озвучки, а якщо згодом і діставало її (від телеканалів, які купували право на показ) – якість далеко не завжди була на хорошому рівні, що псувало враження від перегляду.

Локальні сервіси

Отже, якщо ви не переглядаєте контент англійською, у підписці на Netflix сенсу небагато. 

Зате у нагоді можуть стати місцеві замінники, які і самі займаються якісною озвучкою фільмів українською, і надають доступ до кіно у хорошій якості за символічні гроші.

Тут варто згадати про SWEET.TV — це український онлайн-кінотеатр, який напряму співпрацює з кіностудіями і забезпечує контент саме для України, а не орієнтуючись (як повальна більшість) на "ринок СНД".

У рамках проєкту "Hollywood українською" у них договори із такими кіностудіями-гігантами як Disney, Paramount, Universal, Sony та Metro-Goldwyn-Mayer.

Пряма співпраця дорівнює доступу до вихідних аудіо та відеофайлів, оригінальних скриптів та гайдлайнів щодо локалізації – загалом, усі інструменти для якості перекладу та місцевої адаптації продукту.

Наприклад, нещодавно на сервісі вийшли чотири перші стрічки про Гаррі Поттера українською мовою – до цього вони були доступні українцям у якісному перекладі лише російською.

Є ще сервіс, назва якого вельми співзвучна з Нетфліксом – Takflix. Та на відміну від попереднього сервісу, це не просто зібрання фільмів з українською озвучкою – це колекція виключно українського кіно.

По суті, зараз це єдиний сервіс, де можна легально дивитись українське кіно, а 50% від продажу квитків тут отримують безпосередньо творці фільмів. (Ну, тобто принцип, прийнятний для усього світу). Онлайн-кінотеатр працює за принципом кінотеатру фізичного: один фільм — один квиток. Вартість квитка — 75 грн (~ $2,5). Втім, діє він, на відміну від фізичного, цілий тиждень.

Волонтерські традиції

Величезну фільмів та серіалів в інтернеті ви можете дивитися завдяки волонтерам, які роками оранізовували популяризаторську діяльність щодо українського та україномовного контенту.

Такими, зокрема, є спільнота "Гуртом" – група, що охоплює тисячі людей, які хочуть і допомагають у цій праці.

Їх сайт позиціонується як портал підтримки всього українського - тут є фільми українською, українські фільми, музика, вільний торрент-трекер та форум.

По суті, це також піратство – але ідейне.  Тут активісти перекладають субтитри та озвучують фільми, локалізують програми та ігри. Здебільшого, на аматорському рівні, але таким чином світ побачили лизько 5 тисяч фільмів, мультфільмів та серіалів. Втім, гроші, які перераховують на озвучку користувачі сайту, також йдуть і до професійних студій – завдяки їм команді "Гуртом" вдалося замовити 30 стрічок фахівцям.

Локалізація ігор

У Законі про мову є чіткі приписи щодо дублювання фільмів українською, а от відеоігри не згадуються взагалі. Іронія в тому, що ринок відеоігор в Україні майже вдвічі більший, ніж ринок кінематогрофу – це позначки понад $200 млн проти $113 млн, і то за даними 2019 року (лише уявіть, як ці показники змінив карантин!).

Однак серед величезної кількості різноманітних продуктів, українською доступна мізерна кількість. Втім, здається, ситуація потроху покращується.

Зараз в Україні існують три великі спілки, які офіційно займаються українською локалізацією ігор.

Одна з них – "Шлякбитраф", існує з 2012 року і спочатку робила локалізації та переклади виключно на волонтерських засадах. З 2018 вони зареєструвалися офіційно, і наразі мають у доробку 28 проєктів перекладу ігор, серед яких популярні Metro 2033, The Sinking City, Cradle та інші.

Одна з їх останніх робіт – Kingdom Come: Deliverance. Поки що вона доступна лише на ПК, однак скоро компанія обіцяє появу української версії і на на PlayStation 4 та Xbox One .

Ще одні відомі українські локалізатори ігор – команда STS. ua (повна назва – Steam Translation Server). Саме їм потрібно завдячувати українізацією користувацького інтерфейсу Steam (клієнт, крамниця, спільнота), локалізацією Dota 2, Half Life , Counter-Strike: Global Offensive та Team Fortess 2, яку поки що офіційно не випустили. Загалом же на їхньому рахунку локалізації близько 64 ігор.

Молода команда Unloc Team так само не пасе задніх, і займається мультимовними перекладами ігор: у їхньому портфоліо вже більше 30-ти проєктів, серед яких ARK, The Coma, та інші.

До речі, усі три спілки дуже раді молодій крові волонтерів, якщо раптом ви хочете долучитися до української локалізації ігор. Єдині вимоги – гарне знання англійської мови (дійсно знання, а не просто високий бал у заліковціі), відповідальність та любов до ігрового контенту.

Та офіційними командами, справа, звісно ж, не обмежується – є також фанатські локалізації, які можна знайти в інтернеті. Вони, звісно ж, поступаються якістю студіям, які офіційно співпрацюють з розробниками, втім, якщо ви дуже погано знаєте іноземну мову, а у гру пограти бажаєте – це теж непоганий варіант. 

Щодо приставок, то повальна більшість ігор для найпопулярніших консолей – як це не сумно– не адаптовані українською. Локалізовані здебільшого фанатські версії – по суті, піратські копії.  І навіть ті рідкісні офіційні локалізації, які таки трапляються, містять здебільшого лише субтитровану версію – але не озвучку.

Що казати, нещодавно (у листопаді 2020 року) перемогою стало вже те, що нові ігри видавництва Sony матимуть українську локалізацію обкладинок дисків. Український інтерфейс Sony теж не підтримує. Втім, якщо ви прагенете це змінити чи принаймні посприяти розвиткові україномовного геймінгу, це можна зробити, підписавши дану петицію. Хоча, за певними чутками у мережі, інтерфейсу українською на "плеюсі" такі скоро бути.

А де ж Nintendo та Xbox? Дійсно, зараз мова йде лише про Playstation лише тому, що це єдина консоль, офіційно представлена в Україні. Тобто, інші приставки придбати можна, як і будь що інше – доставкою. Але про жодну локалізацію (ба, навіть українську мову інтерфейсу) у них нині не йдеться.

Як локалізують ігри

Здавалося б, що локалізувати в іграх? Зробити прямий переклад – і вперед. Втім, як і в кіно, не все так просто – а подекуди і складніше, враховуючи багаторівневість необхідної роботи ( від перекладу елементів інтерфейсу до адаптації діалогів).  Локалізація ж ігор у плані роботи з текстом здебільшого включає у себе переклад, локалізацію та транскреацію.

Переклад здебільшого використовують для опису різноманітних предметів та частин інтерфейсу – тобто, найменш творчих у плані тексту елементів гри.

Власне, локалізація – це вже культурна адаптація, яка відповідає місцевим особливостям. Наприклад, милі не є традиційними мірами відстані в Україні, тож у українському варіанті їх замінять на кілометри. Змін зазнаватимуть і діалоги, і важливі назви (наприклад, територій). Задачею тут будуть передача атмосфери і водночас переклад, недалекий від оригіналу. Наприклад, ігровий сектор Silver Forest  – у прямому перекладі "Срібний ліс" після локалізації стане Сріблоліссям. Куди поетичніше, чи не так?

А транскреація – це вид творчої адаптації тексту, коли зберігаються стилістичні особливості та сенс оригіналу, але прямого дослівного перекладу слів не відбувається. Цей прийом особливо часто використовують у ігрових діалогах.