Від Песаха до Хануки: Що за свята Зеленський хоче зробити державними

Серед них – Рамазан-Байрам, Курбан-Байрам, Песах, Рош-Гашана, Ханука, Великдень християн західного обряду та інші. 

Як зазначено в указі президента № 303/2020, ця пропозиція має на меті забезпечити конституційні права і свободи громадян, реалізацію рівних прав і можливостей усіх вірян, вшанування історії, культури, традицій українського суспільства як багатонаціонального та багатоконфесійного.

Depo.ua пропонує короткий огляд цих свят – до яких релігій вони належать та чому вони присвячені.

Рамазан-Байрам

Свято Рамазан-Байрам, відоме також як Ораза-байрам (криськотатарською Oraza bayram) – мусульманське свято, якому передує 30-денний піст, що розпочинається в перший день місяця Рамадан. Це одне з двох найголовніших релігійних свят мусульман. Послідовники ісламу вірять, що саме у цей день їх пророку  Мухаммеду скорилася Мекка і мусульманам було даровано Коран.

Традиції свята: за чотири дні до святкового дня господарі починають генеральне прибирання оселі та двору, а також чистку худоби. На ці ж дні припадають і відвідування цвинтарів. Для дітей завчасно шиють або купують новий одяг та взуття, а до самого свята готують національні страви та десерти.

Крім того, є традиція "обміну стравами" – усі зготовлені вдома наїдки діти розносять по сусідах. Такий звичай називають "щоб у домі завжди був запах їжі".

Курбан-Байрам

Курбан-Байрам - свято жертвоприношення. У цей день мусульмани приносять у жертву тварину – вівцю, корову чи верблюда, аби окропити кров'ю землю. Свято починається після 70 днів закінчення посту урази, в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) та триває три-чотири дні.

Згідно з Кораном, походження свята наступне: архангел Джабраїл з'явився до пророка Ібрагіма з посланням від Аллаха: той мав принести у жертву свого сина. Будучи вірним своєму богові, Ібрагім відправився на місце, де нині стоїть Мекка, та почав готуватися – його син не опирався. Втім, з’ясувалося, що це було випробуванням, і коли жертва вже майже була принесена, бог затупив ніж, а архангел Гавриїл дав пророку для жертвоприношення барана.

Песах

Песах - головне свято іудеїв, яке  відзначається протягом 7 днів в Ізраїлі і 8 днів за його межами.

У цього свята є кілька назв. Песах — в пам'ять про те, що бог оминув єврейські будинки, коли знищував єгиптян.

Хаг а-Мацот — ця назва символізує пам'ять про харчування євреїв мацою в роки рабства.

Хаг а-Авів — перекладається як "свято весни". А також Хаг а-Херут — на згадку про вихід євреїв з Єгипту.

У перший день свята вірянам забороняється працювати, а в останній в синагогах відбувається церемонія "поділу морських вод".

Відзначати Песах треба у радісній атмосфері, велика увага приділяється святковій трапезі — седеру.

Рош-ха-Шана

Рош-ха-Шана - єврейський Новий рік, який святкують два дні поспіль під час сходження молодого осіннього місяця тишрей (тишри) за єврейським календарем. Саме з цього дня починається відлік днів нового єврейського року.

Характерна риса святкування Рош ха-Шана - сурмління під час синагогальної служби в шофар. Цю дію тлумачать як виклик на Божественний суд та заклик до покаяння.

До речі, у перший вечір Рош ха-Шана прийнято вітати один одного побажанням бути вписаним в "Книгу життя". А під час святкового застілля є традиція вмочувати хліб, над яким вимовили благословення, у мед – вважається, якщо так зробити, то рік буде солодким.  

Ханука

Ханука - (в перекладі з івриту - "відданість") – іудейське свято дива, свято перемоги у війні між святістю і нечистотою. Його святкують протягом 8 днів.

Всі ці дні запалюють свічки, щодня додаючи по одній. Їх встановлюють з правого боку на лівий, а запалюють з лівого на правий. Їх запалюють на початку вечора, і вони мають горіти щонайменше півгодини після настання темряви. 

Ще одна цікава традиція – у Хануку прийнято давати дітям трохи грошей "Хануке-ґелт". Це робиться, аби підвищити їхній інтерес до вивчення Тори.  Також прийнято готувати пончики і млинці.

Великдень християн західного обряду

Великдень християн західного обряду – той же Великдень, що і у християн східного. Втім, відзначається він у інші дати через те, що віряни послуговуються різними календарями. 

У XVI столітті Римо-католицька Церква провела календарну реформу, метою якої було ввести новий спосіб великодніх розрахунків. Західний Великдень у 45 % випадків на тиждень раніше православного, в 30 % випадків збігається, у 5 % — різниця в 4 тижні, і 20 % — різниця в 5 тижнів (більше місячного циклу).