Мігранти і дефіцит бананів: Що чекає на українців в недалекому майбутньому

 

 

Про неочевидні наслідки зміни клімату і способи попередити катастрофу Depo.ua розповів завідувач відділу з питань зміни клімату Національного екологічного центру України Георгій Веремійчик.

Про бум на євробляхи

"З євробляхами взагалі жахлива картина. Фактично, все сміття із Європи стягується до нас, в Україну. І немає жодного руху для того, щоби цьому завадити. Це питання потребує врегулювання і розумної політики, щоби зменшити забруднення міст, зокрема таких мегаполісів, як Київ. 

Ми вже сьогодні маємо у столиці настільки забруднене повітря, що у деякі дні показники перевищують межі норм. Тиха погода, смог, і дихати просто нічим.

Рівень кисню падає дуже відчутно. Ми з вами дихаємо таким повітрям, ніби ним хтось щойно вже скористався. Знаєте, буває людину затисне в метро, хтось на неї дихне, вона мимоволі вдихає це повітря і це дуже неприємно. Часом таке саме почуття виникає, коли ми йдемо вулицею у тиху погоду з інтенсивним рухом, тому вже зараз треба впроваджувати заходи, регулювати потік автомобілів у Києві".

Про навалу мігрантів

"Найбільша загроза для України через зміну клімату - що у нас на кордоні будуть стояти тисячі біженців. Так, як мексиканці стоять біля кордонів США (Деякі прогнози свідчать, що підвищення рівня світового океану в найближчі 100 років може призвести до міграції 187 млн ​​осіб по всьому світу, - ред.). Україна повинна бути готова адекватно реагувати, у разі виникнення такої ситуації. Це означає, що уряд України повинен бути готовий відповісти на низку питань: з яких країн ми можемо прийняти біженців і в якій кількості, які землі будуть надані на поселення, яка робота може бути запропонована, яким коштом допомога буде надаватися (як координуватиметься робота з міжнародними  фондами). Має бути розроблена програма інтеграції таких біженців в українське суспільство. 

Що ж до внутрішніх переселень, люди з південних регіонів, де більше не можна буде займатися сільським господарством, можуть переміститися у регіони північні. Але наше населення скорочується. Я не думаю, що з внутрішньою міграцією виникнуть великі проблеми. А от із зовнішньою - так".

Про сприятливе розташування України 

"За оцінками вчених, ризик стихійних лих для України мінімальний, але у нас є, наприклад, проблеми із водним забезпеченням. У багатьох містах просто не вистачає питної води. А з підвищенням глобальної температури ця проблема тільки зростатиме. На річки дивляться перш за все як на виробничий  ресурс. А їх треба оберігати в першу чергу як ресурс питної води і ресурс для забезпечення потреб сільського господарства. Вже потім - як джерело для використання в енергетиці, навігації і таке інше. А у нас є сили, які намагаються поставити енергетику на перше місце". 

Зараз виникла ще інша загроза для річок Прип’ять та Дніпро. Це пов’язано з проектом під назвою "Відновлення магістрального водного шляху Е-40 на ділянці Дніпро-Вісла: від стратегії до планування" (річкового шляху Гданськ – Херсон). Проект річкового шляху Е40 передбачає будівництво та реконструкцію гідротехнічних споруд, збільшення розміру фарватеру, вирівнювання русла річок, днопоглиблювальні роботи тощо. Ці роботи та експлуатація річкового шляху призведуть до зміни гідроморфологічних умов всього регіону Полісся, що викличе деградацію цінних територій водно-болотних угідь, які перебувають під національним та міжнародним захистом як ареали оселищ цінних видів, та низки вразливих природних територій України.

Слід підкреслити, що стан заплави річки Прип’ять (і особливо її середньої частини) має виключно важливе значення для підтримання гідрологічних і біологічних функцій заплави транскордонної річки Дніпро. 

Найбільш забрудненим елементом екосистеми Київського водосховища є донні відкладення, які за певних умов можуть стати джерелом вторинного локального забруднення дніпровської води, що створить загрозу радіоактивного забруднення систем водопостачання Києва та інших придніпровських міст.

Проект річкового шляху Е40 Гданськ – Херсон ще не розроблено, він не пройшов процедуру оцінки впливу на довкілля, не оцінено його транскордонний вплив. Водночас в Україні ухвалюються рішення щодо розбудови фрагментів інфраструктури річкового шляху Е40 ніби проект його вже схвалено всіма зацікавленими сторонами і підтриманий громадськістю.

Яскравим прикладом таких рішень є підписання Міністром інфраструктури України та міністром транспорту та комунікацій Республіки Білорусь, 5.12.2017 року документа "Дорожня карта покращання судноплавства на річках Прип’ять, Дніпро в рамках проекту міжнародного  водного шляху Е40".

Тому екологічна громадськість докладає зусиль аби добитися обговорення питання доцільності реалізації Проекту річкового шляху Е40 на національному рівні за участі широкої громадськості виходячи з національних інтересів, враховуючи, що глобальна зміна клімату призводить до скорочення запасів прісної води, що збережене у природньому стані Полісся слугуватиме безцінною скарбницею запасів питної води для Києва і інших придніпровських міст.

Про хижацьку звичку 

"Кабмін затвердив "Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року". Ця Програма була ухвалена з поспіхом. Без проведення стратегічної екологічної оцінки, без обговорення з громадськістю, навіть без погодження з профільним міністерством – Мінекології. Але вона є руйнівною практично для усіх річок України. Там було заплановано повернутися не лише дозастарілого, нищівного для довкілля радянського проекту - будівництва Канівської ГАЕС, а також  навіть збудувати на Дністрі шість гідроелектростанцій. Це означає убити річку зовсім. На Кременчуцькому водосховищі планують поставити нові гідроагрегати, хоча Кременчуцьке водосховище взагалі треба поступово спускати, і повертати Дніпро у нормальне русло, відновлювати нормальну течію. Дніпро ж перетворили на каскад штучних водойм і практично тільки в одному місці залишилась невеличка ділянка природного русла. Кременчуцьке водосховище найбільше в Україні за площею дзеркала – 2250 кв.км. Взагалі дніпровськими водосховищами залито близько 7000 кв.км. цінних земель. Це половина площі країни Чорногорія. Якби порахувати що можна було виростити на цих угіддях, то всієї виробленої електричної енергії забракло б, щоб відшкодувати завданих втрат. 

Тому Національний екологічний центр України подав позов до суду на Кабмін з вимогою зупинити виконання цієї Програми, переглянути її та ухвалити нову редакцію після обговорення з громадськістю. 

Дніпро треба відновлювати і рятувати, а його намагаються все більше завантажити. Це спадщина радянського господарювання - оце хижацьке ставлення до природи". 

Що говорять про глобальне потепління іноземні дослідження:

Банани стануть делікатесом

Поступове потепління сприяє поширенню грибкової хвороби сигатока, яка пошкоджує листя бананових пальм. Через це кількість плодів може зменшитися до 80%. А це, відповідно, призведе до значного їх подорожчання, адже попит на банани залишається стабільним.

Крім того, для боротьби з інфекцією використовують дорогі протигрибкові препарати.  "Це дуже дорого, обходиться країні (Коста-Риці - ред.) близько $100 млн на рік", - пояснює викладач мікробної екології Університету Екстера Ден Беббер.

З 1960-х років ризики зараження бананів сигатокою зросли на 44.2% у районах Латинської Америки й Карибських островів. Це пов’язано зі збільшенням вологості та зміною температури, які спричинило глобальне потепління.

Рівень смертності від спеки зросте

Смертність через підвищення глобальної температури у тропічних і субтропічних регіонах зросте у 5 разів. При найбільш песимістичному сценарії подій, у австралійських містах Брісбен, Сідней і Мельбурн смертність від стихійних лих (аномальна спека, посуха та пожежі) c 2031 по 2080 роки збільшиться на 471% в порівнянні з періодом з 1971 по 2010 роки.

Кількість постраждалих від змін клімату істотно виросте у Греції, Індії, Японії і Канаді. 

"У майбутньому хвилі спеки будуть частішими, більш інтенсивними і триватимуть довше. Якщо ми не знайдемо спосіб пом'якшити зміну клімату і допомогти людям адаптуватися до нових температур, нас чекає велике зростання числа смертей від хвиль спеки, особливо в бідних країнах на екваторі", - коментує дослідження Юймінь Го з ун666666666ніверситету Монаша.

 

Океан змінить колір

Одним із наслідків глобального потепління стане більш активне цвітіння бурих і синьо-зелених океанічних водоростей, що зробить колір води насиченішим, але створить небезпечні умови для  інших рослин, риб, морських ссавців і навіть людей: у процесі цвітіння ці водорості очищають простір для розвитку, викидаючи в воду небезпечні токсини. 

 

Комп’ютерна модель демонструє швидкість розігріву води в океані і зміни в його оптичних властивостях. 

При цьому зростаюча загроза від цвітіння викликана як підвищенням глобальної температури, так і високим вмістом поживних речовин (головним чином, фосфору, азоту та вуглецю) з добрив, які використовуються для газонів і сільськогосподарських угідь.

Глобальне потепління змінить світову економіку

Одне з досліджень науковців зі Стенфордського університету свідчить, що підвищення глобальної температури впливає на економіку наступним чином: призводить до збагачення північних країн, таких як Норвегія і Швеція, і до уповільнення економічного зростання країн зі спекотним кліматом, зокрема  Нігерії та Індії. 

Так, з 1961 по 2010 роки глобальне потепління призвело до зниження ВВП на душу населення, який в найбідніших країнах впав на 17-30%. При цьому розрив між ВВП багатих і бідних країн зріс на 25%.

 

"Історичні дані ясно показують, що сільськогосподарські культури більш продуктивні, коли люди здоровіші, а ми працюємо краще, коли температура не дуже висока і не надто низька. Це означає, що невелике потепління може допомогти холодним країнам, але матиме негативний ефект для країн, де і так спекотний клімат", - йдеться у повідомленні вчених.

Прокоментувати дане дослідження і ймовірні економічні наслідки для України ми попросили і Георгія Веремійчика.

"Логічно, що коли дуже спекотно, люди не можуть працювати. Не даремно у південних країнах є обідня сієста. Та й у нас селяни, на практиці, теж встають рано-вранці, коли прохолодніше, і в обід намагаються не працювати. Влітку, подекуди, земля нагрівається до 70 градусів, і коли людина нахиляється до землі, особливо після дощу, там такі інтенсивні випари, що можна втратити свідомість", – каже експерт.

Він додає, що внаслідок глобальних змін у кліматі Півдню України загрожує опустелювання, а для запобігання цьому потрібно розвивати сучасні системи зрошення, зокрема крапельне. 

"Важливо мати структури, які займалися б стратегічним плануванням на довгий час, і враховуючи тенденції глобальної зміни клімату розробляти плани і втілювати конкретні кроки, щоб пристосуватися вчасно до цих змін, - каже Веремійчик. Важливо працювати над виведенням посухостійких сортів злаків та інших сільськогосподарських культур. Найголовніше берегти запаси питної води, та переходити на циклічну економіку, щоб не забруднювати довкілля. А для цього потрібна зміна свідомості, гармонізація існування з природою".