Масляна: Як називають і які мають традиції масляні дні

Це давнє свято має велику кількість традицій та забобонів. 

Масниця: назви днів тижнів

Ще з давніх часів кожен день Масляної, яка мала назву Колодій, мав певні назви і значення.

Святковий тиждень поділявся на вузьку Масляну, що охоплює три перші дні, і Широку, якій відвели чотири дні.

У перші три дні наші предки поєднували роботу і святкування, а вже в другій половині віддавалися масовим гулянням.

За кожним днем ​​Масляної були закріплені усталені обряди, які проводилися в певній послідовності.

Понеділок - Зустріч;

Вівторок - Загравання;

Середа - Ласунка;

Четвер - Розгуляй;

П'ятниця - Тещині вечори;

Субота - Посиденьки зовиці;

Неділя - Прощений день.

Дні Масляної: традиції

У перший день свята, понеділок, зустрічали Масляну. У цей день родичі зустрічалися один з одним. Ходили в гості до хрещених, до сватів, до всієї рідні. Було заведено кататися з крижаних гірок: чим далі їдуть сані з гори, тим кращим буде врожай за повір'ям.

Вівторок був відведений під ігри, забави, нестримні веселощі. Загравання знаменувалися тим, що молоді хлопці знаходили собі наречених, і дівчата не залишалися осторонь, крадькома задивляючись на майбутніх наречених.

У середу тещі запрошували в гості зятів і пригощали їх млинцями, тому і ім'я у цього дня таке смачне – Ласунка.

На четвертий день, в "розгуляй", влаштовувалися цілі маскаради, гуляння на вулицях, веселі ігри на свіжому повітрі. Вони тривали до ранку.

Після тещиних частувань зяті намагалися віддячити їм. П'ятницями тещі гостювали у зятів, які пригощали їх млинцями і солодощами.

У суботу було заведено пригощати рідних чоловіка: молода невістка запрошувала їх до себе в гості, а зовиць (це сестри чоловіка) навіть обдаровувала подарунками.

У Прощену неділю всі просили один у одного прощення, молодята обдаровували подарунками батьків. Завершувалася галаслива Масляна спалюванням опудала, службовця символом довгої зими, якої прийшов кінець.

На Сирному тижні немає посту в середу й п'ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м'яса вже не їдять. У православних храмах починають здійснювати Великопісні служби.

Під час свята українці частіше їли вареники, а не млинці. Але в деяких областях дійсно було заведено пекти і млинці. Млинці – це символ сонця, завдяки якому наші предки сподівалися скоріше заманити весну в свої краї і розпрощатися із зимою.