Всі претенденти на Нобелівську премію-2015: Від німкені Меркель до українки Алексієвич

Наразі вже визначилися володарі "нобелівки" з фізіології та медицини - нагороди розділили Вільям Кемпбелл з Ірландії, Сатосі Омура з Японії та Юю Ту з Китаю.

Кембелл і Омура відкрили новий клас ліків - вчені пропонують створювати медикаменти з продуктів життєдіяльності грибів. На їхню думку, ліки допоможуть подолати захворювання, які переносяться паразитарними червами.

Юю Ту відкрила новий спосіб лікування малярії - вчена дослідила, що подолати небезпечну інфекцію допоможе екстракт трави артемезіа аннуя.

Depo.ua пропонує дізнатися, хто ще може отримати заповідну винагороду.

1. Нобелівська премія з літератури (дату оголосять пізніше)

За даними букмекерської компанії Ladbrokes, найбільше шансів отримати престижну винагороду має білоруська письменниця українського походження Світлана Алєксієвич.

Жінка народилась у Івано-Франківську і прославилась антитоталітарними та антикомуністичними творами "Час секонд-хенд: кінець червоної людини", "Чорнобильська молитва" та "Цинкові хлопчики".

Також, на думку букмекерів, шанси є у Харукі Муракамі та Нгугі Ва Тхіонго.

2. Нобелівська премія з хімії (переможців назвуть 6 жовтня)

Ресурс Thomson Reuters кожного року публікує свою аналітику щодо майбутніх володарів премії. Зазвичай - результати доволі точні, хоча інколи трапляється так, що фаворити видання отримують винагороду у наступні роки. 

За версією дослідників ресурсу, найбільше шансів на "нобелівку" з хімії має трійка вчених. 

Так, американку Керолін Бертоззі можуть нагородити за дослідження в галузі біоортогональної хімії.

Відносно нове відгалудження науки вивчає особливий тип реакцій в живих організмах.

Німкеня Еммануель Чарпеньтьє та американка Дженніфер Дудна можуть стати головними хіміками року завдяки роботі з молекулярного методу моделювання геному.

Натомість у Джона Гуденоу та Стенлі Вітінгемома із США більш приземлена парафія - вчені відкривають нові можливості використання літієвих батарейок. 

3. Нобелівська премія з фізики (переможців назвуть 6 жовтня)

За прогнозом Thomson Reuters, найбільше шансів на премію з фізики мають канадієць Пол Коркум та німець Ференц Краус.

Вчені досліджують галузь аттофізики - науки, яка вивчає рухи мікрочастин, розділених мінімальними проміжками часу.

На думку вчених, саме таке прискіпливе вивчення змін навколишнього світу допоможе краще зрозуміти принципи існування матерії загалом.

Конкурент тандему - американка Дебора Джин, яка відкрила шостий стан речовини. Охолодивши газ в особливих умовах вчена побачила ще незнайомий науці стан ферміонного конденсату. За прогнозами, відкриття матиме практичні наслідки і спровокує революцію у сфері надпровідних матеріалів.

Третій можливий претендент - виходець з Китаю Чжун Лінь Вану. Чоловік винайшов нові види генераторів, які легко перетворюють механічну енергію в електрику.

4. Нобелівська премія з економіки (переможців назвуть 12 жовтня)

На думку експертів, нобелівський комітет цього року серйозно зацікавився дослідженнями британця Річарда Бланделла, який проробив серйозну роботу з аналізу впливу політичних ходів на ринок працевлаштування.

Найближчий конкурент - американець Джон Огаст Ліст. Чоловік фактично став піонером польових досліджень. Зокрема вчений провів чимало експериментів зі збору коштів на благодійність, визначивши найбільш дієві. А також довів, що різке підвищення зарплатні - далеко на найкращий спосіб мотивації робітників.

Замикає трійку вірогідних лауреатів американець Чарльз Манський. Вчений досліджував економічне підгрунтя соціальних акцій та заходів.

5. Нобелівська премія миру (переможців назвуть 9 жовтня)

На статус головного миротворця поточного року - 276 претендентів. Серед них - сила силенна державних лідерів. Зокрема, Bild пророчить нагороду канцлеру Німеччини Ангелі Меркель.

"В нелегкі часи Меркель довела, що може бути моральним лідером", - похвалив політика директор науково-дослідницького інституту в Осло Кристіан Берг Харпвікен.

Зокрема, вважається, що Меркель непогано показала себе у відстоюванні "європейських пріоритетів" щодо війни на Сході України, а також проявила принциповість в питанні біженців.

Вважається, непогані шанси є у мавританки Амінету Мінт Муктар. Жінка чимало зробила для боротьби з рабством, а також досягла того, щоб жінки її країни займали 20% виборних посад.

Якщо комітет віддасть свої симпатії мусульманській активістці, Мавританія отримає свою першу в історії нобелівську нагороду.

Український нобелівський фонд

Своїх нобелівських перемог наразі немає і в України. Але в різні часи українці-емігранти та українці, записані як "громадяни Російської імперії" та "громадяни СРСР" здобули аж шість заповітних премій.

Так, у 1908 році "нобелівку" з фізіології та медицини отримав бактеріолог та імунолог Ілля Мечников, який народився на Харківщині.

У 1952 в тій самій галузі перемогу здобув Зельман Абрахам Ваксман, родом з Прилук. Вчений отримав визнання за відкриття стрептоміцину - першого антибіотика, який був здатен здолати туберкульоз. Щоправда на час отримання премії Ваксман вже був громадянином США.

Творчість письменника Шмуеля Агнона відзначили премією у 1966 році. Чоловік народився на Тернопільщині, але згодом здобув громадянство Ізраїлю. Агнон прославився гуманістичними творами "На морській глибині", "Гість на одну ніч", "Зовсім недавно". 

У 1971 році премію з економіки здобув уроженець Харкова Саймон Кузнець.

Свого часу дослідник оприлюднив власну теорію економічного зростання та розробив статистичні методи дослідження економіки. 

Хімік Роальд Гофман народився у Золочеві на Львівщині, але більшу частину життя провів у США. У 1981 році здобув премію "за розробку теорії перебігу хімічних реакцій, створену ними незалежно один від одного". Дослідження Гофмана значно розширило горизонти досліджень хіміків.

Фізик Георгій Шарпак з Рівненщини за нобелівською премією вирушив вже як громадянин Франції. Вчений розробив детектор елементарних частинок. В цій сфері Шарпак продовжує працювати і зараз - досліджує зміни ракових пухлин на мікро-рівні.