Газлайтинг, мобінг, сталкінг: У чому різниця між видами психологічного насильства і як його розпізнати

Найчастіше психологічне насильство відбувається у сім'ях. Та нерідко з ним можна зіткнутися у робочому, творчому чи навчальному колективі. Depo.ua розібрався, як відрізнити види психологічного насильства, якими можуть бути його наслідки та як від нього захиститися.

Що таке психологічне насильство

Фахівці МОЗ описують психологічне насильство як поведінку, метою якої є заподіяння емоційної чи психологічної шкоди. Не варто плутати поодинокі образи з емоційним насильством, але якщо така поведінка стає систематичною, породжує в іншої людини страх, тривогу та порушує добробут — тоді це є проявом насильства. Жертвою жорстокого ставлення може стати будь-яка людина: як у відносинах в сім'ї, романтичних чи професійних стосунках.

Як розпізнати психологічне насильство

Існує декілька ознак психологічного насильства:

• систематичне присоромлення людини на публіці або перед родиною, друзями;
• безпідставні ревнощі, намагання контролювати життя людини, бажання ізолювати її від звичного кола спілкування;
• погрози фізично/фінансово зашкодити жертві, її дітям або комусь, хто є важливим для неї;
• негативне ставлення до людини через речі, які вона не може змінити: родину, релігійні погляди, расу, гендер, стать тощо;
• ігнорування або вдавання, що людини немає поряд;
• постійне виправлення того, що говорить людина, щоби змусити її почуватися ніяково.

Види психологічного насильства

Психологи виділяють декілька видів психологічного насильства, адже часто за незрозумілими словами сховані протиправні дії.

Аутинг

Під цим словом розуміють розголошення інформації про сексуальну орієнтацію або ґендерну ідентичність іншої людини без її згоди. Цей термін протилежний за змістом камінг-ауту, коли людина добровільно розкриває власну сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність. Аутинг часто використовується недоброзичливцями особи й застосовується, щоб її скомпрометувати. Однак сам термін з'явився як позначення політичної тактики радикальних гей-організацій: вони викривали політиків та діячів культури, які публічно декларували гомофобію, а потай від усіх вдавалися до гомосексуальних зв'язків.

Булінг

Це психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство щодо малолітньої чи неповнолітньої особи в межах освітнього процесу. Жертви булінгу переживають важкі емоції, зокрема приниження і сором, страх, розпач і злість. Також булінг негативно впливає на соціалізацію жертви, через що вона має часто занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, є самотньою, часто прогулює навчальний заклад. Нерідко жертва має підвищену тривожність, різноманітні фобії та неврози. Часті цькування людини призводять до того, що у неї з'являється схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Віктімблеймінг

Такий вид психологічного насильства означає звинувачення жертви й "перекладання" на неї відповідальності. Зокрема, людину, яка стала жертвою, звинувачують у тому, що саме вона викликала до себе таке ставлення. Наприклад, у випадку зі зґвалтуванням жінки інші можуть звинуватити її у тому, що саме вона своїм зовнішнім виглядом спровокувала нападника. 

Газлайтинг

Це форма маніпуляції, яка змушує жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття дійсності, ставлячи під сумнів її пам’ять та розсудливість. Дуже часто такий вид насильства існує у стосунках між чоловіком і жінкою, коли хтось один намагається контролювати іншого. Наприклад, коли людина зачіпає почуття партнера або кривдить його, вона може використовувати "нешкідливі" фрази на кшталт "Ти неадекватно реагуєш", "Це був просто жарт" або "Розслабся". Це робиться для того, щоб партнер почувався винним, бо "неправильно" і "надто сильно" реагує. Інший частий приклад – зрада, коли один із партнерів переконує іншого, що насправді нічого не відбувається, а те, що йому здалося – це марення.

Мобінг

Такий вид психологічного насильства проявляється як тиск на одного з працівників з боку колег чи керівництва. Найчастіше – для виживання людини з колективу. Таке систематичне цькування призводить до того, що співробітник допускає спровоковані помилки, які перебільшуються іншими, а людина врешті-решт звільняється, оскільки не витримує тиску.

Сталкінг

Нав’язливе, небажане й постійне переслідування однією людиною іншої називається сталкінгом. Часто таку поведінку помилково романтизують, сприймаючи дії іншої людини за прояв уваги й закоханість. Однак надмірне бажання контролювати життя іншої людини, яка не відповідає взаємністю, негативно відбивається на життєдіяльності жертви. Остання відчуває дискомфорт та порушення особистісних кордонів.

Наслідки психологічного насильства

Медики наголошують, що люди, які страждають від психологічного насильства, можуть відчувати розгубленість, страх, труднощі з концентрацією уваги та низьку впевненість у собі, а також тривогу, больові відчуття та прискорене серцебиття. Іноді у них виникають панічні атаки. Довготривале насильство може призвести до тривожних розладів, безсоння та соціальної замкнутості, а також психосоматичних розладів. У найтяжчих випадках – до суїцидальних спроб.

Як захиститися від психологічного насильства

Людині, яка є жертвою, важливо пам'ятати, що вона не заслуговує жорсткого ставлення до себе, а усе, що чиниться щодо неї, не її провина. Ніхто не має права її ображати, принижувати чи обмежувати права.

Якщо людина опинилася у складній ситуації й систематично піддається одному (чи декільком) з перелічених вище видів психологічного насильства, потрібно звернутися за підтримкою до близьких та знайомих, чи за професійною допомогою до психолога. Також можна звернутися до поліції й повідомити про факт психологічного насильства. В Україні, крім цього, безкоштовно і цілодобово працює гаряча лінія для жертв домашнього насильства 15-47. Оператор кол-центру не просто фіксує звернення чи переадресовує до відповідних компетентних відомств, а й в онлайн-режимі може надавати психологічну допомогу потерпілим.

Можна зателефонувати й на Національну гарячу лінію з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 (цілодобово).

Якщо від насильства потерпає дитина – потрібно звернутися до служби у справах дітей. Важливо пам'ятати й те, що, за законодавством, дитина, яка бачить насильство стосовно інших – є не свідком, а жертвою.