Діди-"терористи": Як кримські татари довели, що в окупантів знову нічого не вийде

Після арешту і скотського поводження із 76-річним Сервером Караметовим, якого заарештували і десять годин протримали без води і їжі тільки за те, що він стояв біля суду з плакатом "наші діти не терористи", Кримом прокотилася акція аналогічних протестів. Ще сім чоловіків поважного віку також вийшли на одиночні пікети з плакатами "Наші діти – не терористи" і закликом припинити знущання з Сервера Караметова.

Осман Аблаєв, Емірсуюнов Решат, Синавер Ниметулаєв, Ярикул Давлатов, Айдер-агъа, Ридван- агъа і Шевкъий- агъа.

Тут і далі джерело фото: Facebook/Заїр Смедля, Facebook/Еміль Курбедінов, Facebook/Едем Семедляєв

Старих заарештовували і увозили в невідомому напрямку. Але замість них виходили інші.

62-річний Осман Аблаєв (1955 р.н.) прийшов на пікет разом із сином Ремзі. Встали неподалік "МВС Криму", Осман-агъа розгорнув свій плакат. І десяти хвилин не пройшло, як батька й сина спакували в поліцейську машину.

Решата Емірсуюнова з селища Биюк-Онлар (раніше Жовтневе), 63-річного бахчисарайця Сінавера Німетулаєва, а також Артема Осипова, який знімав їх на камеру, затримали.

64-річний Ярикул Давлатов стояв неподалік Верховного суду. Його повели на допит в залізничний РВВС, де склали протокол за ч.1 ст. 20.2 КоАП РФ (порушення порядку проведення пікетування).

Ще один одиночний пікет проводив Айдер- агъа неподалік представництва президента. За даними громадських активістів, його також хотіли заарештувати, але, активіст Сейтумер Сейтумеров, за даними інших активістів, вмовив поліцію відпустити старого додому і поїхати замість нього. Затримали його та ще двох активістів, яких також повезли у відділок.

Як склалася доля ще двох пікетувальників наразі невідомо. Всіх інших заарештованих відпустили, крім Ярикула Давлатова. За думкою кримської "влади" він надто близько стояв до "верховного суду", а російські закони пікети на території судів забороняють. Цього активіста протримали близько десяти годин без води та їжі і засудили на 10 тисяч рублів штрафу.

Такий же вирок отримав і Сервер Караметов, з якого все почалося. Він прийшов до будівлі суду щоб морально підтримати Ахтема Чийгоза, якого судять "за організацію масових заворушень".

Виявляється, 76-річний, хворий на Паркінсона дід виказав спротив поліції. Тому на додачу до 10 тисяч штрафу йому дали 10 діб арешту.

"Ми розповіли йому про те, що дехто каже, мовляв він вийшов тому, що йому заплатили. Його це дуже засмутило. Нагадав про те, що він і раніше виходив. Згадав рік коли це було. Ця людина ніколи не порушувала закон. Побачивши, що люди в Петербурзі виходять з плакатами з одиночним пікетом, він зрозумів що це дозволено. Але людині без юридичної освіти не відомо про те, що не можна було біля суду. Він сказав кримськотатарською "я вперше побачив в'язницю", - розповідає у "Фейсбуці" активістка Ельвіна Семедляєва.

Події останніх днів вже навіть отримали власну назву "дєдушкін суд". Молодь почала писати в соцмережах "наші діди - не терористи".

Одиночні пікети кримських татар стали першою за довгий час акцією відкритого протесту. Зрозуміло, що "кримська влада" заарештовувала всіх і виносила суворі рішення, щоб налякати потенційних протестувальників і показати, що цим вони нічого не доб'ються.

Проте і самі геть нічого не добилися. Ненависна "татарва" не злякалася. Арешти не діють. Обшуки не діють. На суди татари приходять родинами. Штрафи сплачують всім народом. Заснували "кримський марафон" і збирають гроші на сплату штрафів. Тільки обов'язково дрібними залізними грошима - кожен бажаючий може пожертвувати на оплату штрафів монету номіналом 10 рублів.

"Це непосильно для однієї сім'ї. Однак, якщо штрафи розподілити на весь народ, то вони пройдуть непоміченими, - розповідає адвокат Еміль Курбедінов. - 310000 рублів = 31 тисяч монет номіналом 10 рублів. Якщо одна монета важить 5,65 гр, то 31000 монет буде важити 175 кілограмів".

Вони вирішили завалити кримські суди залізом.

Після арешту Сервера Караметова на вулиці вийшло ще більше людей. Національна свідомість кримських татар ще більш посилилася.

Це можна називати кримськотатарською народною стратегією чи національним характером. Ненасильницький супротив. Кримські татари не влаштовують терактів, не підривають будівлі, не беруть заручників і не трощать чиєсь майно.

Вони виходять і стоять. Як це було і раніше, коли вимагали права на повернення до Криму (московські акції 1987 року), коли вже в Криму вимагали дати землю, щоб жити і будувати хати.

Як це було на мітингу 26 лютого і потім, на численних мітингах проти "референдуму". Хтось може сказати, що це не є справжньою боротьбою, але варто згадати Решата Аметова, який 3 березня 2014 року вийшов в Сімферополі на одиночний пікет і зник. Потім його знайшли закатованим до смерті. За час окупації за гратами через свою позицію опинилися десятки кримських татар. Жоден з них нікого не вбив, не побив і не зіпсував чужого майна.

Зараз може здатися, що кримські татари зазнали поразки і знову втратили свій Крим. Але історія іде за спираллю. Вони вже втрачали його і за часів Катерини II, і в 1944 році, і кожного разу він до них повертався. В справжню рідну гавань. Головне, щоб йому, Криму, і далі було до кого повернутися. Щоб тамтешній корінний народ, кримські татари, вижив попри все.

А події цих днів показують - він живий.