Чому всі укропи повинні святкувати Хидирлез

Але це не привід залишатися зовсім без свята.

Замість дня солідарності трудящих треба 3 травня святкувати Хидирлез. Це свято землеробства, його в Україні раніше відзначали тільки мусульмани, переважно - кримські татари. Ну і кримські слов'яни, які не боялися, що татари їх на полі у казани покидають, зварять та з'їдять.

Назва свята Хидирлез складається з імен двох ісламських святих: Хидира і Ільяса. За легендою, вони безперервно подорожують світом, допомагаючи людям: Хидир обходить землю праворуч, а Ільяс - ліворуч, і зустрічаються вони там, де завершилися господарські роботи і окіт худоби.

Святкування Хидирлезу починається з великого прибирання будинку, потім господині готують калакай - хліб, запечений проміж пательнями у золі. А потім починається свято, під час якого співають, танцюють, стрибають через багаття та запускають катитися калакай. Якщо він впаде лицьовою стороною вгору - буде добрий врожай, якщо навпаки - рік буде неврожайним. За більш оптимістичною версією, якщо калакай впаде вгору лицем -  врожай буде гарнішим за окіт худоби, а якщо навпаки - то худоба краще родитиметься.

Це веселе свято у Криму, де мешкало близько 300 тисяч кримських татар (десь 12% від всього населення), почали відмічати за сприянням влади тільки у 2011 році. Трохи незграбно, як це завжди буває, коли до святкування підключається влада, але почали.

У 2013 році на великому полі неподалік від Бахчисараю поставили сцену, шатри, смажили чебуреки, янтики та бурму, влаштовували кінні змагання, танці та народні пісні. Майже 40 тисяч людей приїхало. Весело було, людно. 

Допоки через рік росіяни не з'явилися й не почали кримським татарам "причинять добро". 

Минулого року народному депутату України Мустафі Джемілеву заборонили в'їзд до Криму і велике святкування Хидирлезу було скасовано меджлісом. На заході України вимушені переселенці з числа кримських татар усе одно відзначали цей день. Просто скромніше.

Цього в Криму свята для багатьох теж не буде. Путінська влада влаштовує гуляння, покликала навіть артистів з Турції, Греції та Узбекістану (раніше самі себе розважали і якось не сумно було), але кримські татари, які не йшли на "референдум" і на цей шабаш не підуть.

"Мені не треба подачок від людей, які вважають, що правильно нас депортували", - пояснив своє рішення один з жителів Криму. Він, до речі, виставив телевізор у сарай, коли заборонили ATR.

Меджліс відмову від участі обґрунтував тим, що недоречно примати участь у заходах, організованих кримською владою, яка порушує права кримських татар.

У Києві, наскільки відомо, цього року кримськотатарські організації організовують собі невеличке свято самостійно (наприклад, Кримськотатарський молодіжний центр влаштовує свято 10 травня на Нивках). Хоча у наступні роки влада могла б про це потурбуватися і влаштувати свято за своєї підтримки. Наприклад, на Співочому полі.

Адже коли ми вже всі стали браття, коли вперше за 24 роки з'явилося словосполучення "наші брати кримські татари", чому б нам разом свята не відзначати?

Колись у  кращі роки Криму одна родина носила сусідам крашанки та паски на Великдень, а інша - шматочок свіжини на Курбан Байрам. Це треба відродити.

Кримські татари, які заради вірності Україні покинули свою Батьківщину, а у Криму через свою позицію потерпають від репресій, заслуговують на те, щоб на материковій Україні поважали їх традиції. Й українська культура, яка насправді дуже близька до кримськотатарської, дуже від цього збагатиться.

До того ж Хидирлез це ж майже той "первомай" із шашликами, чебуреками, пікніками та веселощами, але по-перше в нього підґрунтя не синтетичне як в "дні трудящих", а по друге, під час татарського "первомая" люди не бухають.

Є чому повчитися.

Фото: УНІАН