"Острів тортур": Чому у Нью-Йорку закриють найбільшу у світі в'язницю

Depo.ua розповідає, чому одну з найбільших у світі в'язниць вирішили ліквідувати.

Комплекс Rikers, який є однією з найбільших в’язниць у світі, планується закрити до 2026 року,  а згодом створити там громадський простір. На заміну прийдуть чотири менші і більш сучасні в’язниці, які розташуються у Манхеттені, Брукліні, Бронксі і Квінсі. Вартість усієї кампанії перевищить 8 млрд доларів.  Наразі комплекс Rikers налічує 10 в'язниць на острові між Квінсі і Бронксом, де в основному утримуються ув'язнені, які очікують суду, повідомляє The New York Times.

Фото: Facebook-сторінка NYC Mayor's Office

"Школа гладіаторів", де виживали не всі

Основних причин рішення про закриття дві: це зниження рівня злочинності (а відповідно і кількості ув’язнених) та регулярні повідомлення про порушення конституційних прав ув’язнених всередині комплексу. Він працює з 1930-х років і відомий жорстоким поводженням наглядачів із затриманими. За це Rikers почали називати "школою гладіаторів", "островом тортур" і "піччю".

Розслідування Associated Press 2014 року детально описує десятки підозрілих смертей в'язнів. Серед них був чоловік, який фактично запікся до смерті в надто гарячій камері.

Даніель Дромм, член міської ради, під час промови називав в’язнів, які померли в установі, включно із скандальною справою Каліфа Браудера. Це, ймовірно, найвідоміший випадок за останні роки: 16-річний хлопець провів 3 роки у в’язниці (очікуючи суду) за звинуваченням у крадіжці невеликого рюкзака, яке в результаті було знято. За час ув’язнення на камери спостереження потрапили випадки побиття хлопця як одним із наглядачів, так і групою інших ув’язнених. Браудер наклав на себе руки у 22 роки.

"Острів Рікерс – це символ жорстокості і нелюдяності, і нам пора раз і назавжди його закрити", - сказав спікер міської ради Корі Джонсон, передає The Guardian. "Як місто, ми повинні зробити все можливе, щоб відійти від провальної політики масового ув'язнення".
 

На фото: Алія Донн (зліва) і Міа Роббінс (праворуч) тримають в руках фотографії Каліфа Браудера (зліва) і Крістофера Робінсона (праворуч), які загинули в результаті передбачуваних посадових зловживань на острові Рікерс (2015 р)

Крім жорстокості в установі, місцева влада аргументує рішення  рекордно низькими показниками злочинності. За їх даними, чисельність ув'язнених постійно скорочується: з 22 тисяч у 1991 році до близько 7 тисяч станом на сьогодні. І, за прогнозами, до 2026 року кількість ув’язнених складатиме 3300 чоловік.

При цьому жителі Нью-Йорка, як і самі посадовці розділилися у думках щодо ліквідації комплексу на користь менших будов, адже вони передбачають значне зменшення койко-місць для злочинців. І у частини населення виникає питання, чи не викличе це зворотного ефекту, коли злочинність на вулицях виросте через те, що хуліганів та грабіжників не буде куди "посадити".

"Я думаю, що громадськість повинна бути дуже стурбована ймовірною нестачею місць для ув’язнених. Звідки такі цифри? У нас 8,5 млн жителів у Нью-Йорку. Це все не складається" - прокоментував президент благодійної асоціації співробітників виправних установ Еліас Хусамудін для CBC Local. 
 

На фото: частина тюремного комплексу Рікерс

Союз цивільних свобод Нью-Йорка опублікував заяву на підтримку голосування ради:

"Сьогоднішнє голосування знаменує собою початок давно назрілого процесу закриття комплексу Рікерс і припинення культури офіційного беззаконня і зловживань, яку він представляє. Занадто багато нью-йоркців загинули або зазнали величезної і незворотної фізичної і психологічної шкоди в результаті поганого з ними поводження  - Каліф Браудер, Лейлін Поланко і багато інших.

Оскільки місто просувається вперед і закриває Рікерс, воно повинно забезпечити, аби будь-які нові в'язниці будувалися і експлуатувалися на принципах гідності і поваги, а також безпеки і охорони. Міська влада повинна припинити надмірне використання одиночного ув'язнення і забезпечити надійні послуги для фізичного і психічного здоров'я, програми реабілітації та повторного в'їзду. Оскільки місто бере на себе зобов'язання будувати нові в'язниці, важливо, щоб воно також продовжувало докладати всіх зусиль для скорочення їх чисельності.

Коли Рікерс врешті закриється і остання людина покине острів, огидна культура, яка завжди переслідувала об'єкт, не повинна послідувати за ним. Ми плануємо притягнути місто до відповідальності, щоб гарантувати, що його культура насильства і надмірна залежність від нелюдської ізоляції не будуть збережені".