Чи навчить Кириленко молодь шароварщині

Планується, що Комісія буде вирішувати питання відродження та впровадження шляхів національно-патріотичного виховання. Крім Кириленка до складу комісії увійде ще цілий букет "нафталінових" чиновників: заступники міністрів молоді та спорту, культури, охорони здоров'я, соціальної політики, внутрішніх справ, інформаційної політики.

Комісія ще не почала свою роботу, але вже зрозуміло: її робота зведеться до псевдо- діяльності. Адже жодна комісія своїми ухвалами не зможе підвищити рівень патріотизму у молоді. Для цього потрібні реальні кроки, а не численні резолюції на папері.

У радянські часи також було написано чимало програм з патріотичного виховання і створено сотні державних органів. Проте ефект від їх роботи приносив геть зворотні результати.

Зрештою не потрібно лише оглядатися на радянські часи. Згадаймо, нещодавню історію зі створенням Міністерства інформаційної політики, яке очолив Юрій Стець.
Відомство, яке проїдає державні кошти, створено, а проблему з правильним реагуванням на російську пропаганду та інформаційну стратегію під час війни досі не вирішено.

Бо ж продукування відомств та чиновників ніколи не вирішувало жодного питання. Для  цього потрібні гроші і креативні рішення.

Зрозуміло, що ні першого, ні другого в Кириленка нема. Та й зрештою саме його призначення на цю посаду виглядає доволі кумедно. Адже що може змінити чиновник, який вже здобув репутацію міністра з прорадянським мисленням та якого культурні діячі звинуватили у колгоспному жлобстві?

Так, нещодавно чиновник зажав 65 тис. євро на павільйон на Венеційському бієнале. А згодом на святкуванні 150-річчя Шептицького у Львові. Суми на ці події були невеликими, але свою економність Мінкульт завбачливо списав на війну. Хоча очевидно, що на деяких важливих мистецьких подіях, де представляється Україна на міжнародному рівні чи вшановуються видатні історичні постаті така економність виглядає трохи кумедно.

Тож, очевидно, що і цього разу нова "псевдокомісія" на чолі з Кириленком потішить черговими перлами та рішеннями у стилі шароварщини та радянського нафталіну.