Чому діти втрачають інтерес до навчання та що з цим робити: Поради психолога

Сьогодні, у вік інформаційних технологій, знайти будь-яку інформацію не становить труднощів: достатньо знайти до Інтернету – і перед тобою відкривається безмежний простір будь-яких матеріалів. Сучасні діти також геть інші, ніж були у їхньому віці дорослі. Останні не завжди це розуміють та використовують класичні методи навчання, а коли дитина їх не сприймає – обурюються та вважають, що проблема у сині чи доньці. Depo.ua із посиланням на поради педагога-психолога та сімейної консультантки Марії Сичинської розповідає, що потрібно робити батькам, аби навчити дитину вчитися.

Чому діти втрачають інтерес до навчання

За словами психолога, пізнавальний інтерес у кожної дитини є вродженим, бо це потрібно для виживання. Втім, якщо говорити про класичну систему освіти, коли вчитель розповідає, а діти слухають, то так тепер подати інформацію значно складніше. Сичинська пояснює це тим, що вчителі нині не єдине джерело інформації. Діти багато матеріалів беруть з Інтернету, тому викладачу, щоб його дійсно почули, недостатньо вже просто подавати факти, а потрібно вміти зацікавити учнів.

Водночас педагог-психолог зауважує, що у небажанні дітей навчатися подекуди винні батьки.

"Нині модно давати ранні академічні знання. Люди хочуть, щоб дитина змалечку читала, писала, а потім йшла готова до школи. Зрештою, чого ми досягаємо? Дитина приходить до школи і їй вже нічого не хочеться. Малюку треба гратися і пізнавати світ, розвивати побутові навички, а батьки починають його рано навчати, тоді в школі навчання стає поперек горла. Таких дітей доволі складно зацікавити", – пояснює вона.

За словами Сичинської, для початку навчання потрібен певний фундамент – побутові навички. Наприклад, дитина повинна вміти самостійно зав'язати шнурки чи застібнути ґудзик. Вагоме значення має і самостійність. Прищеплювати ж інтерес до книги, письма та цифр батьки повинні власним прикладом. Важливо також зрозуміти, коли саме дитина готова до школи. Психолог називає найкращим віком першачка сім років.

Чому батькам не потрібно все робити за дітей

Щоб дитина стала самостійною, потрібно їй дати свободу. Не повну, а таку, щоб вона мала можливість себе проявити. Психолог пояснює: якщо вчитель є авторитетом для дитини, і, роблячи домашні завдання, вона виконує його настанови, батькам втручатися не потрібно. 

"Максимум – це показати власним прикладом як щось робити, але у тому випадку, коли нащадок просить про допомогу. Можна показати як написати одну букву, а не сідати над головою і не змушувати. Дитина відчуває тиск і робить все не для власного задоволення, а для батьків", – пояснює фахівець.

Батьки повинні не псувати методику навчання у школі, а доповнювати її. Адже коли вчитель розповідає одне, а батьки – зовсім інше, у дитини виникає дисонанс і нерозуміння.

Чому дорослим не потрібно прив'язуватися до класичної форми навчання дітей

Психолог акцентує, що сьогодні варто обирати ту форму навчання, яка підходить дитині. Багато батьків відкидають дистанційне навчання або екстернат, однак деякі діти можуть спокійно здобувати знання вдома. Тим паче, що сьогодні школа не є обов'язковим інститутом формування особистості. Діти можуть відвідувати гуртки, секції та підготовчі курси, де будуть спілкуватися з друзями. 

Як батькам зрозуміти, що дитині краще навчатися дистанційно

Сичинська пояснює, що людина здатна засвоювати інформацію лише в комфортних для неї умовах, а якщо відвідування навчального закладу – це стрес, то нові матеріали не сприймаються. 

"Якщо дитина боїться вчителя, чи хвилюється, то про які знання може йтися? Бувають методи вчителів, які не підходять конкретним дітям або не є гуманними, є страх чи не склалося з друзями у школі, можливо, далеко посадили, тому учень нічого не бачить – є багато факторів, які впливають на навчання. Про все це треба говорити з дитиною і допомагати їй відкриватися, щоб зрозуміти і виправити процес", – розповіла Сичинська.

Як контролювати навчання дитини, щоб вона не противилась

За словами психолога, батькам не потрібно брати процес навчання близько до серця, зокрема, надто зважати на оцінки. Проблеми дитини у школі не повинні переходити у чвари в сім'ї. Важливо враховувати моральний стан дитини, адже, коли вона приховує свої невдачі, аби "не кричали батьки", починає обманювати чи навмисне не показує щоденника – довіра у стосунках зникає. Дитина повинна знати, що в сім'ї її приймуть з будь-якими оцінками та невдачами, і хай там як – допоможуть та підтримають.

Також батьки не повинні допитувати дитину, чому та не отримала кращої оцінки. Бо так виникає конфлікт, ніби є претензія до школяра. Краще запитати про те, що вплинуло на оцінку, що було на уроці, що відчувала дитина. Важлива тут і інтонація – дитина не має боятися батьків.

Як хвалити дитину, щоб їй не нашкодити

Психолог радить батькам бути стриманішими у похвалі, однак розкутішими у дружніх розмовах з дитиною. Потрібно завжди цікавитися її внутрішнім комфортом, питати, чи потрібна допомога. Вона також наголошує, що поганою є та мотивація, яка ґрунтується на обіцянках про перегляд мультиків чи купівлі подарунків. Тоді дитина концентруватиметься не на процесі виконання домашнього завдання, а на обіцяному бонусі.