Чоловіку пересадили серце свині: Чи відбулася у США медична революція

Depo.ua розповідає про подію, що може стати одним з найбільших медичних проривів вже нового року. 

Чому пацієнт наважився на операцію, і як усе проходило

Попри те, що поточні результати обнадіюють, щодо довготермінових радіти ще рано. Як сам Девід Беннет розповів за день до операції, він усвідомлював, що наважився на "постріл у пітьмі", однак втручання було його останнім шансом. Чоловік мав хворобу серця на термінальній стадії, і прогнози медиків були невтішними, пише BBC. Шість тижнів до втручання він провів у ліжку, приєднаний до апарату, що підтримував його життєдіяльність. Зокрема, Беннет боровся з потужною аритмією, через особливості якої його не могли підключити до спеціальної помпи. 

Саме через невиліковний стан Беннета лікарі Медичного центру Університету Меріленда отримали дозвіл від регулятора країни на експериментальну операцію, яка у підсумку тривала сім годин.  Сам Беннет налаштований оптимістично і сподівається незабаром забути про постільний режим. 

При цьому хірург закладу Бертлі Гріффіт наголошує, що втручання допомогло світу "на крок наблизитися до вирішення проблеми нестачі органів для трансплантації". Адже наразі на трансплантанти чекають сотні тисяч пацієнтів.  

Чому пересадка серця тварини – поки ризиковане рішення

Науковці не заперечують: ризик того, що зрештою організм пацієнта таки відторгне чужорідний орган, залишається великим – значно більшим, ніж якщо б йшлося про пересадку людського серця. Тож люди-реципієнти тваринних органів потребуватимуть принаймні особливої терапії, що пригнічуватиме імунні реакції. І навіть за умови, що використають усі наявні в арсеналі науки медикаменти, важко спрогнозувати, скільки пацієнти зможуть прожити з серцями інших видів. 

При цьому оптимістично дивитися у майбутнє дозволяє те, що серце свині доволі подібне до людського, а гени, що найвіврогідніше могли б викликати бурхливу імунну реакцію, попередньо "вимикають". Так, у свині, що стала донором для Беннета, "вимкнули" три гени, що зумовлюють відторгнення. Натомість, у геном додали шість людських. А ще – дезактивували ген, який забезпечує надмірне розростання серцевої тканини, пояснюють на сайті медичного центру.  

До того ж у випадку з Беннетом використали новий імуносупресор, створений спеціально для таких випадків. 

Чи були такі експерименти раніше

Вперше можливість пересаджувати людям органи тварин почали активно опрацьовувати у 80-х роках минулого сторіччя. Втім, прогрес завершився трагедією. В Університеті Лінда у Каліфорнії новонародженій дівчинці народженій зі смертельною хворобою серця, пересадили серце бабуїна. Але переоцінили можливості: протягом місяця дівчинка померла, бо її організм не прийняв чужорідне тіло. 

Але з часом робота в цьому напрямку відновилася. Наразі серцеві клапани свиней та корів людям успішно пересаджують вже понад десять років, у цьому разі є й альтернатива – механічний клапан. У жовтні в Нью-Йорку медики спробували пересадили людині свинячу нирку. При цьому мозок пацієнта був мертвим, а його родина дала згоду на експеримент. Нирка пробула у людському тілі 54 години, начебто прижилася і почала нормально функціонувати – в тому числі, брати участь у сечоутворенні.