Як виявити і подолати постковідний синдром: Поради медиків

Вчені стверджують, що дві третини важкохворих із COVID-19 ще півроку відчувають наслідки захворювання. Неможливо визначити, хто і як переноситиме коронавірус, однак важливо знати, як проявляється постковідний синдром, як вчасно його розпізнати та почати з ним боротися. Про це розповідає Depo.ua із посиланням на поради медиків.

Що таке постковідний синдром

Медики характеризують постковідний синдром як симптоми, що виникають після перенесеної коронавірусної хвороби, які неможливо пояснити жодним діагнозом. Такий стан може тривати від п'яти до 12 тижнів або довше. Британські дослідження вказують, що у кожної п’ятої перехворілої людини постковідний синдром може тривати протягом п'яти тижнів, у кожної десятої – протягом 12 тижнів. За словами лікарів, навіть ті, хто легко або безсимптомно перенесли коронавірусну хворобу, можуть страждати від "постковідного синдрому".

Як проявляється постковідний синдром

Професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Сергій Дубров зазначає, що симптоми постковіду можуть проявлятися з боку будь-якої системи організму, але в першу чергу страждає дихальна, серцево-судинна та нервова. За його словами, найчастіше пацієнти звертаються до лікарів через зміни в роботі респіраторної системи. 

"Насамперед йдеться про інфільтративні зміни на рентгенограмах або комп'ютерних томограмах органів грудної порожнини, дуже часто вони субтотальні або взагалі тотальні. Після тяжкого перебігу коронавірусної хвороби тривалий час пацієнти потребують допоміжної респіраторної підтримки, навіть коли у них вже нема реплікації вірусу, тобто коли ПЛР-тест є негативним", – пояснює Дубров.

Також він наголошує, що частими є скарги пацієнтів на дискомфорт із боку серцево-судинної системи. Серед інших симптомів "постковідного синдрому", за словами професора, є: неврологічні розлади, наприклад, тривала слабкість протягом декількох тижнів навіть після легкого перебігу, порушення сну й виражена слабкість. Нерідкими також є і когнітивні розлади – порушення пам'яті та функцій вищої нервової системи.

Такі ж ознаки постковідного синдрому виділяє і лікар Євген Комаровський. Він пояснює, що поки вірус розмножується в організмі людини, відбуваються дуже серйозні зміни не тільки в легенях, а й в інших внутрішніх органах. Він вражає судини, нервову тканину, клітини головного мозку, сприяє мікрокрововиливам і порушенню кровопостачання тканин. 

Комаровський пропонує ділити прояви "постковіду" на три групи:

• симптоми з ділянок органів дихання: кашель, задишка, нестача повітря;

• симптоми з відчуттям слабкості, яка виражається в "абсолютному небажанні та неготовності" що-небудь робити.

• симптоми ураження нервової системи: психічні розлади, проблеми зі сном, неможливість логічно мислити, а також порушення пам'яті.

Лікар підкреслив, що помилково розглядати коронавірус виключно як інфекцію, яка впливає на дихальну систему.

"Ні, це вірус, який вражає насамперед судини й нервову систему", – заявив він.

За словами Комаровського, порушення зникають протягом кількох місяців. Людям, що страждають від безсилля і депресії, допоможе увага близьких людей. 

Як відновитись після перенесеного COVID-19

Фахівці МОЗ зазначають, що інструкції чи рецепта швидкого відновлення наразі немає. Все залежить від перебігу захворювання та індивідуальних особливостей кожного пацієнта. Водночас лікарі радять тим, хто переніс коронавірус, обов'язково дотримуватися режиму сну та збалансованого харчування.

"Більшість рекомендацій ЄС на США зводяться до відновлювальної терапії, фізичної реабілітації, повноцінного харчування та нормального сну. Але низка пацієнтів із чіткими скаргами потребує додаткового обстеження та корекції, якщо це потрібно", – розповідає Сергій Дубров.

Також лікарі наголошують, що у людини повинна бути помірна фізична активність. Не потрібно забувати про вправи для тренування мозку та когнітивних здібностей і про прогулянки на свіжому повітрі. Комаровський додає, що відновити роботу дихальної системи допоможе підтримка оптимальних параметрів температури та вологості повітря, а також дихальна гімнастика.

Крім цього, необхідно звертати увагу на лікування проявів хронічних хвороб. Обов'язково потрібно проконсультуватись із сімейним лікарем щодо свого стану.

"Не соромтесь поділитися своїми тривогами чи обговорити ті скарги та симптоми, які виникли у вас після захворювання COVID-19", – зауважили у МОЗ.

Також у відомстві наголошують, що зменшити ризики потрапити у лікарню та втратити здоров'я, чи навіть життя, через коронавірус допомагає лише щеплення.

Куди звертатись українцям для отримання психологічної допомоги при постковідному синдромі

У Національній службі здоров'я України наголошують, що кожна сьома людина, яка перехворіла на COVID-19, з часом відчуває проблеми із психічним здоров’ям. Такі люди можуть звернутися за психологічною допомогою психіатра, психолога чи психотерапевта. Це можна зробити без направлення сімейного лікаря.

За даними фахівців, варто звернутися за консультацією до спеціалістів, якщо є:

• порушення сну: тривалий сон протягом доби або навпаки неможливість заснути;

• порушення харчування: надмірне вживання їжі або відсутність бажання їсти;

• уникання спілкування з близькими;

• повторювані прояви агресії у спілкуванні з рідними та друзями;

• низький рівень енергії або її відсутність, відмова від звичних активностей;

• відчуття апатії та неважливості всього;

• безпричинні больові відчуття в тілі;

• відчуття безпорадності чи безнадії;

• понаднормове куріння, вживання алкоголю чи наркотиків;

• відчуття незвичної розгубленості, забудькуватості, розлюченості, смутку, занепокоєння чи страху;

• сильні перепади настрою;

• нав’язливі негативні думки про те, щоб заподіяти шкоду собі чи іншим;

• віра в речі, що не відповідають дійсності;

• неможливість виконувати щоденні завдання, такі як піклування про своїх дітей, робота чи навчання.

Як зазначили в НСЗУ, безоплатну психологічну консультацію можна також отримати за такими номерами телефонів:

• (044) 456 17 02 та (044) 456 17 25 – Київський міський психоневрологічний диспансер №5;

• (067) 594 94 46, (095) 913 69 41 – Центр психічного здоров’я і травмотерапії "Інтеграція";

• 7333 – Lifeline Ukraine, національна лінія з питань профілактики самогубств і підтримки психічного здоров’я;

• 0 800 500 225 або 116 111 (з мобільного) – Національна дитяча гаряча лінія;

• 158 – Консультацію можна отримати в довідковій службі "Здоров’я".

Більше інформації про психічне здоров’я, а також про спеціалістів, до яких можна звернутись за допомогою, в НСЗУ пропонують отримати за посиланням.