"Солідарність" в 15 областях може опинитися в опозиції

Вибори в місцеві ради відбулися 25 жовтня, але всі дані про їхній персональний склад в деяких регіонах країни досі не оприлюднені офіційно. Більше того, тільки цього тижня на сайті Центрвиборчкому нарешті з’явилася повна інформація про депутатів всіх обласних рад. І таке затягування процесу підрахунку голосів лише частково пояснювалося впровадженням нового виборчого законодавства. Здебільшого, на думку експертів, керівники районів та областей занадто переймалися за своє крісло через те, що не виконали передвиборчий план, спущений згори.

За словами політолога Тараса Березовця, "ці маніпуляції часто здійснювались губернаторами, і під їх патронатом такі речі і робилися або ж тією політичною силою, яка мала більшість". "В принципі, не складає проблеми порахувати голоси протягом 1-2-х днів. Тим більше явка була дуже низька — в окремих регіонах менше 30% склала", - зазначив експерт.

Довготривалий підрахунок голосів на місцевих виборах був також обумовлений банальними політичними торгами з лобіюванням в органи місцевого самоврядування відповідних партійних кадрів. Адже одна справа – отримати на виборах номінальне перше місце, а зовсім інша – створити в певній облраді або міськраді стійку депутатську більшість.

"Коли хтось заявляє, що він переміг на виборах, одні на Сході заявляють, що вони в 6-х областях перемогли, інші говорять, що вони в 14-ти областях перемогли, так я хотів сказати, що тільки в одному місті в Україні, що мені відомо, є реальна перемога - це Харків. Там одна політична сила може одноосібно сформувати більшість. В усіх інших містах і областях, де політична партія зайняла перше місце, ця перемога умовна. Вона все одно має вступати в перемовини", - вважає політолог Віталій Бала.

Згідно з дослідженням результатів нинішніх місцевих виборів, що провела соціологічна група "Рейтинг", перше місце в цілому по Україні посів Блок Петра Порошенка "Солідарність". "Батьківщина" та "Опозиційний блок" фактично поділили другу та третю сходинки, далі з невеликою різницею між собою йдуть показники УКРОПу, "Свободи", Радикальної партії Ляшка та "Самопомочі", а замикають список переможців екс-регіонали з партій "Відродження" та "Наш край". Але попри номінальну перемогу президентської партії в багатьох регіонах, є щонайменше 10 облрад, де можуть створити більшість і без БПП. Це на Волині, Рівненщині, Львівщині, Івано-Франківщині, Тернопільщині, Вінниччині, Житомирщині, Київщині, Полтавщині та Кіровоградщині. У "Солідарності" також є ризики опинитися в меншості у
Закарпатській, Чернівецькій, Чернігівській, Сумській та Дніпропетровській облрадах.
Наприклад в Вінницькій міськраді з 84 місць БПП взяв найбільше – 27, але сукупний результат "Батьківщини", радикалів, "Самопомочі", УКРОПу та "Свободи" складає 45 мандатів, що на два мандати більше, ніж потрібно для більшості.

Як показала рекордно низька явка на місцевих виборах, більшості українців все одно, що відбуватиметься в органах місцевого самоврядування. Саме це політики всіх мастей сприйняли як своєрідний народний дозвіл на створення будь-яких союзів на місцях, навіть найнеприродніших.

Цього тижня під час обрання головою Житомирської облради представниці "Батьківщини" Анжеліки Лабунської, цій давній соратниці олігарха Костянтина Жеваго своїми голосами допомогли депутати від "Опозиційного блоку".

Натомість в Одесі новим обласним спікером став висуванець БПП Анатолій Урбанський за підтримки колишніх регіоналів з новоствореної партії "Довіряй ділам" одеського мера Геннадія Труханова. А ось в Київській облраді, яку очолила депутат від "Батьківщини" Ганна Старикова, сформувалася нова коаліція у складі "бютівців", "укропівців", ляшківців, "свободівців" та представників "Самопомочі", але без участі найбільшої фракції - Блоку Петра Порошенка

"Ті регіони, де відверті опоненти Порошенка, наприклад, УКРОП, "Батьківщина", "Відродження", там, де вони матимуть більшість, я не виключаю, що будуть серйозні конфлікти з губернаторами і вони намагатимуться таких губернаторів викинути, висловити їм недовіру. Таке буде", - зазначиє Березовець.

"Якщо вони будуть висловлювати таку недовіру, навіть якщо це не матиме жодних наслідків, якщо таке почнеться і матиме достатньо масовий характер, можемо одразу говорити, що мова йде про майбутні парламентські вибори", - додає Бала.

За його словами, конфлікт між губернаторами та обласними радами в теперішній системі координат запрограмований апріорі. І його ризики не зникнуть доти, доки сама облрада не формуватиме свій виконком. Як це, до речі, передбачено епохальною реформою місцевого самоврядування, спрямованою на децентралізацію влади. Але в українських традиціях внутрішньополітичної війни всіх проти всіх кожна партія, що отримала серйозну перевагу в конкретному місці, не акцентує свою увагу на вирішенні конкретних місцевих проблем. Вона здебільшого використовує отриманий ресурс для політичної боротьби загальнонаціонального рівня.