Справжні солдати. Микола Ярошенко: Повернуся з війни і буду вирощувати банани

Захищаючи Батьківщину, чимало українських бійців знаходять час в тому числі й на те, щоб розповісти користувачам соцмереж, яким насправді є життя на війні

Справжні солдати. Микола Ярошенко: Повер…

Depo.ua продовжує цикл публікацій про українських бійців, які ведуть сторінки в соцмережах.

Колишній міліціянт Микола Ярошенко, незвачаючи на заборону керівництва відстояв увесь Майдан, а зараз воює у 30-й бригаді мотострілкових військ. Посаду командира відділення зенітно-артилерійського взводу суміщає із служінням капеланом.

ФОТА

Зброя в Миколи є: і автомат і зенітка, але людей жодного разу вбивати не доводилося

Наразі у сторінки Миколи в "Фейсбуці" 610 друзів. Майже кожного ранку він бажає своїм друзям доброго дня та Божого благословення та ділиться світлинами своїх армійських буднів.

У АТО чоловік пішов добровольцем, не заважаючи на те, що на той момент був пенсіонером, пастором та мав чотирьох дітей.

"Мені б навряд чи повістка на війну прийшла, але я не міг не піти. В мене четверо синів, я їм розповідаю про своїх батьків-фронтовиків. А що вони розкажуть своїм дітям?" - міркує Микола.

ПОКАЯННИЙ ТІТУШКА, "БЕРКУТІВЕЦЬ" ТА ПРАЦІВНИК СІЗО

В зоні АТО колишній міліціянт Микола зустрів колишнього тітушку та беркутівця.
"Підходить до мене хлопець з Харкова, каже, що тітушкою був, нападав на Євромайдан, але дуже шкодє, що так чинив і приїхав сюди спокутувати гріхи. Іншого разу зустрів "беркутівця" з тих, що на Майдані працювали. Він того часу вже мав поранення, був у Дебальцеві. Отак війна знову звела трьох з Майдана: беркутівця, тітушку і працівника СІЗО", - сміється він

ПЕРШИЙ МАЙДАН - СІЗО, ДРУГИЙ МАЙДАН - АТО
Взагалі, в Миколиному житті дуже багато пов'язано із обома Майданами. Після першого він повернувся до міліції, після другого - пішов воювати.
ЯКАСЬ ФОТКА З ПІДПИСОМ БІЛЯ БЛІНДАЖУ
Міліціянтом Ярошенко став ще після строкової, але зазнав дуже важкої травми рук та не міг одужати. Допомогли тільки молитви, тож він вирішив змінити все і присвятити життя церкві.
Став пастором, але знов на заваді сталася травма, тільки вже душевна - при трагічних обставинах загинув племінник.
"Для мене це була велика трагедія, тож залишив службу пастора і пішов працювати у Київське СІЗО. Вирішив, що то стане моєю спокутою. До того ж був 2005 рік, після Помаранчевої революції таке піднесення, жага щось створювати, здобувати", - згадує Микола.
Влаштувався посаду інспектора режиму і охорони і паралельно працював як тюремний капелан.
"Поговорив із одним засудженим: так ні про що. Просто відчув, що в нього є потреба у розмові. Потім пройшов якійсь час, він мене знаходить, дає мотузку із петлею і каже: оце я збирався повіситься, але поговорив із вами і пройшло" - згадує він
АВТОРИТЕТИ ПІДТРИМУВАЛИ ПОЛОНЕНИХ МАЙДАНІВЦІВ
Коли почався другий Майдан Микола удень працював у СІЗО, а вечорі йшов на Хрещатик. Попри заборону керівництва.
"Колеги навіть жартували, що тебе за це посадять і ми потом тебе охороняти будемо. Я відповідав, що ходжу туди молитися, словом підтримувати, а не кидати каміння, - розповідає він. - Але потім, після розстрілу Майдану, я вже почав допомагати, бруківку подавав і поранених виносив", - каже він.
Якось Микола у медичній частині свого СІЗО зустрів хлопців з Грушевського: побитих, поранених. Вори в законі дізналися що ці хлопці голодні, голі босі і передали їм їжу, одяг та цигарки.
КІТ ПОЛКА
В зоні АТО їжу побратими Миколи часто дістають собі самі: наприклад ловлять рибу у водоймах Донецької області.
Інколи й раків.
А вже накопичені запаси охороняє кіт полка. Пухнаста чорна тварина, яку бійці вважають дуже породистою, тиняється по блиндажах, де окрім іншого зберігаються ящики з харчами та ловить мишей. Переловить усіх та прямує у наступний бліндаж.
Тим часом речі бійці сушать під сонцем, бо в бліндажах і схронах вони стають вогкими і негарно пахнуть.
ГОЛОВНИЙ ВОРОГ НАШОЇ АРМІЇ - ГОРІЛКА
За час віськової служби Микола надивився "аватарів" - так атошники називають вояків-пияків.
Перших зустрів ще у грудні, у навчальному центрі у Десні.
"Там як раз набирали добровольців на службу за контрактом. Який був жах! То що занедбана частина то одне. Але добровольці, що усвідомлено прийняли рішення піти на війну - скільки ж вони п'ють! Я не знаю, може їх там перетримали чи то якась диверсія? Я тоді подумав - і що, з отакими на передову?", - згадує Микола.
Таку ж картину він спостерігав і на інших підрозділах, у тому числі на передовій - бійці дістають питво через місцевих, самі з міста привозять.
"Впиваються так, що і зброю втрачають і б'ються, - зітхає Микола. - Ворог № 1 нашої армії то пияцтво. Треба вже боротися, щоб ті аватари розуміли, що або ти не пиячиш, або тебе із ганьбою комісують".
МИЛЛИОНЕР З БОРИСПОЛЯ
До війни Микола, працюючи у СІЗО, був не тільки капеланом, але й міліонером.
" Я хотів зробити християнське телебачення для засуджених, у мене взяли інтервью і перекрутили у фейк. Придумали,що я отримав спадок та Лукьянівської тюрми збирась зробити музей. Якогось міліонера за ПАР приплели...Щоправда, я сам винен дещо - пожартував, що коли в тюрмі засуджених не залишиться, буду туди екскурсії водити", - розповідає він про свою першу і до цього часу останню розмову із журналістами.
Дві доби телефон Миколи дзеленчав без зупину, колеги та парафіяни дивилися на нього круглими очима, але потім якось забулося.
БУДУ ВИРОЩУВАТИ "КИЇВСЬКИХ КАРЛИКІВ"
У себе в Борисполі Микола організував клуб органічного землеробства і вирощував батат і банани. Читав лекції на цю тему, а вдома побудував теплицю з оранжереєю.
"Там вже багато вазонів з бананами стояло. Половину того що хотів вже зробив, але треба ще попрацювати. Не міг же я в такі важкі часи садівництвом займатися", - каже він.
Хоча насадив Микола городини й у військовому таборі - тільки не батат, а звичайну катоплю висадив за методою Хольцера - гуру органічного землеробства.
Бананами і бататами зараз займається дружина Ярошенка, регулярно надсилає йому фотографії паростків та дзвонить за консультацією. Коли закінчиться війна, Микола мріє заснувати невеличкий бізнес з вирощування бананів сорту "київський карлик". Каже що малі, але дуже солодкі

Досьє depo.ua:

Вік: 47 років

Місце проживання до війни: Київ

Сімейний стан: одружений, має чотирьох синів

Спеціалізація: командир відділення зенітно-артилерійського взводу

Попередня служба в армії: служив строкову у ракетних війських

Також читайте у рубриці "Справжні солдати":

Комбат капеланів-кіборгів Ігор Шулик: кожен раз як йдеш у батальйон, вирішуєш вмерти

"Батя" - На війні із шматком титану у спині

Лікар Сергій СахацькийСтавлення місцевих до нас дуже змінилося

Інженера Вадима Вовка вразив пофігізм людей в зоні АТО

Віктор Коваленко викинув з церкви череп, і побратими перестали гинути

Максим МединськийМи жили в свинарнику, але бігали там лише собаки,

 Сергій ЗвягінНе надсилайте харчі, бо їх міняють на горілку

 Оператор Дмитро Двойченков хоче змінити уявлення про армію

Больше новостей о событиях в Украине и мире на Depo.ua

Все новости на одном канале в Google News

Следите за новостями в Телеграм

Подписывайтесь на нашу страницу Facebook

deneme