Як кримські татари влаштували в Києві Бахчисарай (ФОТО)

Свято було чути здалеку і всі, хто його шукав, прийшли на звуки жвавої татарської музики.

А кияни, що просто прогулювалися у цей вихідний день, зупинялися і з подивом дивилися на чорнявих людей, які обіймалися, розкладали мангали і роздавали дітям іграшки.

На дівчат у довгих сукнях і тюбетейках і хлопців у папахах з каракулю, танцюючих в одному загальному колі. І батько пританцьовує з маленьким сином на руках, показує йому, як правильно в танці «робити кулачком».

Кримські татари гуляють. Къиримли. Для киян - екзотика. А для них - перша спроба відчути себе як вдома. Кримські татари на святах завжди багато танцюють. Ну, або хоча б пританцьовують.

На галявині в парку за годину зібралося близько двохсот людей. Звичайно ж, це далеко не все - на материк, за даними Меджлісу, перебралися вже більше 10 тисяч татар.

"Машалла, я ніби знову в Криму, - промовляє Айдер, пенсіонер з Сімферополя. Відразу ж ніби поправляє себе. - Повернімося ще до Криму, Іншалла (якщо захоче Аллах, - depo.ua). Його сім'я виїхала цілком: він з дружиною, сини з невістками і онука. За будинком, який 14 років будували «і так і не добудували бо немає такого поняття - закінчилася будівництво», попросили наглядати сусіда. Щоб хоча б дерева поливав. Зняли тут трикімнатну квартиру. Але дуже хочуть перебратися в приватний будинок.

Схожа історія і в сім'ї Фатіми. Вона, чоловік і син теж залишили будинок в Сімферопольському районі і два місяці тому перебралися до Києва.

"Я в армію йду, в батальйон імені Кульчицького", - відповідає на питання, чому переїхали син і йде до друзів.

"Будинок не стали продавати, розповідає Фатіма. - Ми сподіваємося, що повернемося до українського Криму. У Криму раніше на Хидирлез не ходили, якось не виходило. Але на жалобний мітинг 18 травня приїжджали завжди".

Народ підтягується з пледами, пакетами їжі і маринованим м'ясом: організатори попередили, що частування буде, але поки приготується, треба ж чимось перекусити. Хто розкладає бутерброди, хто нарізає овочі, хто ставить мангал. Дітвора гоцає навколо і пригощається чим хоче: сік, ковбаска, печиво. Є у татар традиція - не ділити дітей.

Тим часом кухарі у високих білих ковпаках готують загальне частування - шурпу (наваристий суп з м'яса, реберець і картоплі) і курячі стегенця на грилі. Останнє навряд чи можна назвати татарським національним блюдом, але гроші на частування збирали самі кримські татари і, мабуть, купили те, на що вистачило.

Стегенцями займаються кухаря Григорій і Віталій - не татари і не кримчани.
Я в Алушті та Ялті кілька років кухарем працював, мені дуже в Криму подобалося. Чи давно перебрався до Києва? Я взагалі з Донбасу. Але в Києві вже 22 роки живу, - розповів про себе Григорій.

Варити плов довірили все ж таки кримському татарину - Талята готувати навчив батько, а тепер він навчає сина Аслана. Щоб зервак (м'ясо з цибулею і морквою) не пригоряв на вогні, за ним треба постійно стежити. Процес готування займає близько двох годин.

"Удома на кухні господині - жінки, але на великому заході на багатті готують чоловіки. Хоча я іноді і вдома готую, на свята. Якщо я постійно буду готувати, це ж вже буде не свято", - розповідає Талят.

Лідер меджлісу Рефат Чубаров довго пробирається до майданчика для виступу - його постійно зупиняють, тиснуть руки. Ведучі включають гімн України, а за ним - гімн кримських татар.

Суворий, пронизливий, схожий одночасно на бойову пісню і стогін цілого вагона людей, яких, зігнавши як скотину у загін, назавжди відвозять з рідного дому.

Чубаров промовляє спочатку кримськотатарською. У багатьох від того, що він каже, сльози на очах, але видно, що розуміють рідну мову не всі.

Переходить на українську.

"Я зараз казав, що ми повинні були святкувати в Криму, - каже він. - Коли просто дивишся навколо, іноді таке враження, що ти десь в Бахчісараї. Такий майже ліс, таке ж небо... Так, це наша держава, але це не наша земля. Наша земля зараз в окупації. Ви знаєте нашу позицію - жодний кримський татарин не має покидати свою землю. Але я знаю, що багато з вас тут були на це змушені. Багатьом була особиста небезпека. Отже якщо ми тут опинилися, маємо триматися разом. Ми повернемося і набагато раніше ніж так як думають в Кремлі. Ми повернемося, щоб обладнати новий Крим в оновленій Україні. Крим матиме статус національної автономії кримських татар і жодного іншого вже не буде".

Аплодисменти.

Знову танці, вкотре грає Хайтарма - з кримськотатарського назва цієї мелодії перекладається як повернення. Дівчата танцюють стримано, похитуючи руками, а хлопці хижими птахами кружляють навколо них. Ймовірно, якісь родини сьогодні домовляться про заручини.

Син Зейнеб теж шукає собі наречену, при цьому хоче, щоб вона була скромною, цнотливою, вихованою і кримської татаркою. У свої двадцять він великий консерватор.

Зейнеб з трьома дітьми з Євпаторії в Київ перебралися в березні, відразу після «референдуму». Чоловік залишився доглядати за будинком.

"У мене два сини: один закінчував школу, інший студент, і дочка школярка, вони хотіли і далі вчитися українською. І я вже трішечки вмію розмовляти", - посміхається Зейнеб. Розповідає - сьогодні зустріла дуже багато знайомих і навіть своїх колишніх сусідів. Завела нові знайомства з переселенцями, будуть тепер спілкуватися.

"Сьогодні я себе ненадовго відчула як в Криму, - говорить вона. - Правильно каже Рефат Чубаров, як ніби Бахчисарая шматочок. Там теж така галявина, зелень хороша - травень, все цвіте. Як добре було в ті роки, коли Крим був у складі України... Останні роки ми постійно святкували Хидирлез. А цього року Криму ніхто з моїх рідних на нього не пішов".

Зейнеб додає: якщо родині навіть вдасться закріпитися в Києві, все одне вони повернуться до Криму, коли Україна його звільнить і поверне до себе. Знов залишать усе та повернуться. Як їхні батьки з тої, попередньої депортації.

Співає кримськотатарська артиста Єльвіра Булат

Малі очікують на свій виступ

Змагання з кримськотатарської боротьби - куреш. Спочатку - хлопчіки.

Потім і дорослі чоловіки.

Баран - подарунок для переможця у дорослому курешу.

Частування вже майже готове, лишилося закинути рис

Національними смаколиками пригощали усіх бажаючих, безкоштовно.

Як повідомляв depo.ua, сьогодні в Києві об'єднання Къирым аилеси та Кримськотатарський Молодіжний Центр за підтримки Меджлісу кримськотатарського народу організували святкування Хидирлезу.

В Криму Меджліс відмовився від національного свята Хидирлез через свавілля окупаційної влади.Тоді окупанти самотужки влаштували пародію на свято, щоб продемонструвати, що кримські татари лояльні до окупації.

 

Читайте також: Чому всі укропи повинні святкувати Хидирлез