Світлодарська дуга. Яку територію відбили ЗСУ (КАРТА)

Світлодарська дуга, наряду з Авдіївською промкою, претендує на неофіційний статус найбільших українських перемог року. Хоча, не все там було так однозначно і чаші терезів могли хитнутись в будь-який бік. Могли, але завдяки стійкості та мужності українських воїнів все сталося саме так, як сталося.

Як ми вже писали, події на Світлодарській дузі ще з весни цього року переросли у фазу гарячого протистояння. Якщо бути зовсім точним, то в лютому місяця поточного року наші захисники перейшли на цій ділянці фронту у "повзучий наступ", що до кінця літа дозволило встановити свій контроль над великим шматком так званої "сірої зони" – зокрема над стратегічними висотами поблизу селища Луганське, що дозволило підійти майже впритул до Вуглегірська і Дебальцевого, які за мирними угодами "Мінськ-1" повинні були б контролюватись Києвом.

Як і очікувалось, проросійським бойовикам такий стан справ не міг подобатись і 18 грудня вони здійснили спробу прориву лінії фронту і захоплення позицій, зайнятих українськими військовими – було здійснено три вогневих нальоти тривалістю від трьох до шести годин кожен. Однак українські захисники вистояли, а потім силами 54-ї бригади і 25-ї МПБ "Київська Русь" пішли у контрнаступ і відтіснили противника з займаних ним позицій в районі селища Луганське.

Внаслідок даного контрнаступу ще 18 грудня Збройні сили України увірвалися на позицію "Мара", після чого протягом дня ними були захоплені висота "Хрест", висота "Зірка", "П'ятий пост" і "Четвертий пост". Крім цього нашим бійцям вдалося закріпитись на цих позиціях, після чого позиції рашистів опинилися в низині – ані поранених вивезти, ні боєприпаси підвезти.

Але найголовнішим стратегічним здобутком українських військ було встановлення контролю над лісом, з якого терористи весь час вели обстріли українських позицій, а також висоти "222" – стратегічно найважливішої у цьому районі.

Все це дозволило українським військам отримали додаткову перевагу над ворогом на цій ділянці фронту. Однак, далося це ціною важких втрат: загинули п'ятеро українських військовослужбовців, шестеро були поранені, 10 травмовані і один боєць зник безвісті. Ці втрати виявились найважчими впродовж однієї доби за останні п'ять місяців боїв. При цьому втрати ворога за першу добу боїв склали щонайменше 25 осіб убитими та до 30 пораненими.

З 19 по 22 грудня терористи намагалися відбити свої позиції і здійснювали масовані обстріли українських військ з усіх видів озброєння, включаючи важку артилерію, однак вибити захисників України з новозайнятих позицій не змогли. А на додачу, 23 грудня селище Новолуганське, що тривалий час перебувало нічийним у "сірій зоні", зайняли підрозділи батальйону "Донбас-Україна".

Як повідомлялось, дане селище було оплотом контрабанди у даному регіоні, однак зайняти його раніше не було можливості – воно знаходиться в низині і прострілюється з вищеназваних висот та лісу.

До речі, Depo.ua вчора давав аналіз подій на Світлодарській дузі, а перед цим детально розписував причини та можливі наслідки несподіваного затишшя на цій ділянці лінії фронту. Також ми детально розписували – як Збройні сили України відвойовували у бойовиків окуповану територію і як дана ситуація виглядала очима рашистів.

Всього ж з 18 по 23 грудня під час бойових дій на Світлодарській дузі загинули 9 українських військових, 35 поранені, 17 контужені, та 11 травмовані. Що важливо, попри істерику в соцмережах, ніяких "19 убитих" не підтвердилось. Не кажучи вже про інші космічні цифри. При цьому втрати проросійських бойовиків вимірюються сотнями.

А з 24-го грудня розпочався так званий "режим припинення вогню". Однак, терористи залишаються терористами завжди – як і в попередні рази, вони й не думали виконувати умови перемир'я.

"На жаль, домовленість про припинення вогню не виконується. Не виконується з боку терористичних угрупувань. На жаль, тільки вчора було 33 обстріли. На жаль, декілька разів використовувалися міномети і артилерія" – заявив 26 грудня під час брифінгу в Харкові міністр оборони України Степан Полторак.

Водночас він запевнив, що кількість особового складу, техніки та озброєння на передовій "забезпечує недоторканність тих рубежів, які сьогодні є, і забезпечує виконання завдань, які покладені на Збройні Сили України".

Що ще звертає на себе увагу, так це те, що російські ЗМІ повністю проігнорували події на Світлодарській дузі. Але так як в свободу слова на Росії жодна притомна людина не вірить, тому можна припустити, що була відповідна вказівка зберігати інформаційну тишу.

В цілому ж можна говорити про значний успіх Збройних сил України під час цієї вимушеної воєнної кампанії. Українська армія в черговий раз продемонструвала свою силу, яка помітно зросла за ці роки. Також відбулось суттєве стратегічне покращення диспозиції: наші війська не лише ліквідували виступ, який теоретично противник міг використовувати в якості плацдарму для наступу, але й самі заглибились клином у 6 кілометрів на територію ворога та закріпились там, що дає хороший плацдарм вже для нашого подальшого наступу на Дебальцеве, Вуглегірськ і навіть Горлівку.

Але найголовніше навіть не це. Як розповідають самі військовослужбовці з різних областей України, останні події на Світлодарській дузі повернули їм відчуття літа 2014-го року і миттю змінили апатію, яка почала накривати протягом останніх двох років, бажанням воювати і звільняти українську землю від ворога до самого кінця. І це, мабуть, найбільший здобуток даної військової операції.