Ситуація на Світлодарській дузі очима рашистів (КАРТА)

Чотири доби вже триває гаряча фаза протистояння на Світлодарській дузі, а досі однозначної інформації звідти немає – ані стосовно причин даного загострення, ані стосовно точної кількості втрат, ані стосовно захоплених чи зданих позицій.

Depo.ua продовжує слідкувати за ситуацією, аналізуючи різні джерела з обох боків "поребрика". Отож, що ж все таки відбувається на Світлодарській дузі? Сьогодні про стан справ очима рашистів.

Одразу зазначимо, що офіційної інформації немає взагалі – ані глава "ДНР" Захарченко, ані рупори Кремля ніяк не коментують дану ситуацію, просто ігноруючи її.

Менше з тим, певна інформація все ж просочується назовні. Щоправда, з неофіційних джерел – переважно або від самих бойовиків, або від так званих "рупорів війни" по той бік лінії розмежування.

Блогери з числа терористів останнім часом дружно притримуються версії, що українські війська провели розвідку боєм, внаслідок чого отримали "здачі" і закрутилося… Наприклад, Бойцовий кіт Мурз у своєму ЖЖ пише наступне:

При цьому Мурз пише, що рашистська артилерія, яка на момент початку зіткнення знаходилась на полігоні в 70 кілометрах від місця бойових дій, прибула на підмогу своїм лише через дві доби.

Про це пише також відомий колись терорист, а зараз більше блогер-мемуарщик Ігор Гіркін. Більш відомий під псевдонімом Стрєлков:

Крім цього Гіркін пише про те, що українські війська таки зайняли ряд стратегічних висот, які раніше контролювали бойовики, а також наводить пояснення проросійських командирів своєї невдачі.

"У зв'язку з тактичної невдачею, командири посилаються, зокрема, на те, що велика частина важкої техніки 7-й МСБр в момент початку атаки укрів перебувала глибоко в тилу – на полігоні і не прибула навіть на другу добу з початку бою. Нібито – через повну відсутність ПММ. Така ж ситуація і з БК для того небагато чого, що є в наявності. "Регулярна армія," да... Втім, чимось все-таки воюють" – написав Гіркін на своїй сторінці ВКонтакте.

До речі, причини такого повільного реагування на події підтвердив у коментарях одного з постів у соціальній мережі ВКонтакте російський бойовик Алєксандр Такунов. За його словами, техніка не могла виїхати з полігону саме через відсутність паливно-мастильних матеріалів.

Але найбільш повну інформацію про хід боїв під Дебальцевим (а саме так дана ділянка фронту називається у рашистів) описав російський бойовик Ельдар Хасанов. За його словами, 18.грудня Збройні сили України увірвалися на позицію "Мара", після чого протягом дня ними були захоплені висота "Хрест", висота "Зірка", "П'ятий пост" і "Четвертий пост". Також він стверджує, що за останніми даними (пост датовано 20:06 21 грудня) українцям вдалося закріпитись на цих позиціях, після чого позиції рашистів опинилися в низині – ані поранених вивезти, ні боєприпаси підвезти.

За версією Хасанова, до такої катастрофічної ситуації призвели ряд факторів:

1. На 80-90% оновився особовий склад підрозділів. Ті люди, які воювали в 2014-му році і мають бойовий досвід, прибираються з підрозділів під різними приводами – багато хто йде самі, командуванням створюються всі умови щоб прибрати старих ідейних ополченців. Це робиться для того, щоб можна було безкарно продавати паливо і запчастини на сторону.

2. Покривається пияцтво в військах. Також є випадки застосування зброї, є поранені. Все це замовчується.

3. З бойових підрозділів вилучаються штатні одиниці і передаються на утримання різних спец. Груп: Митниці і МГБ. Підрозділи ж укомплектовані на 50-60%. Серед новоприбулих (контрактників) в основному безробітні алкоголіки і наркомани. Багато випадків дезертирства. У зв'язку з цим боєздатність корпусів в жалюгідному стані. Техніка є, а з особовим складом велика проблема – при першій небезпеці бійці тікають, кидаючи зброю і позиції.

4. З так званої "армії ДНР" йдуть командири підрозділів бойовиків, які мають бойовий досвід. Штаби корпусів розвели паперову тяганину, начальники штабів підрозділів займаються тільки паперовими планами, конспектами. всілякими діями, тільки б не займатися бойовою підготовкою особового складу. Відпрацьовуються деякі тактичні вправи тільки для перевіряючих.

5. Палива виділяється мало, на потребу підрозділу в 500-600 л. виділяється 150-200л. Як кажуть в штабах корпусів: "У нас війни немає, тому даремно витрачати боєприпаси і паливо – даремне заняття". Щоб забезпечити життєдіяльність підрозділів, бойовики скидаються і купують паливо за свої гроші. Аналогічним чином вирішується питання з запчастинами на транспорт.

6. Зміна людей на позиціях – це проблема самих підрозділів, нікому зі штабів до цього діла немає. Черговий батареї змінюється, переважно з позицій (доїдуть / не доїдуть). Треба тиждень мінімум писати заявки і лаятися щоб хоч якось підтримувати боєздатність підрозділу.

7. На думку командирів підрозділів, командувачі корпусів, радники вищих командувачів – некомпетентні і знаходяться не на своїх місцях, не володіють ситуацією, недозволено злочинно довго приймають рішення (12 годин) причому в обох корпусах. Не враховуючи специфіку особового складу. Поводяться як на полігоні в Росії.

Однак, попри такий бардак на позиціях, терористи ближче до вихідних планують відвойовувати втрачені позиції. Принаймні, такий висновок можна зробити з оприлюдненої приватної переписки між двома бойовиками:

Воно й не дивно, адже Світлодарська дуга клином на 6 км врізається на окуповану територію, що створює передумови для її звільнення українськими військовими. "Карателі можуть в будь-який момент перерізати сполучення між Дебальцевим, Вуглегірськом і Горлівкою. Тому для нас вкрай важливо відстояти і повернути втрачену висоту "222". Незважаючи на великі втрати найближчим часом ми повернемо контроль над висотою. Чекаємо підкріплення" – пише на своїй сторінці у мережі Facebook російський найманець, десантник з Москви Валерій Гратов.

Отож, як бачимо, в цілому вимальовується досить цілісна картина. З викладеного вище можна зробити кілька висновків:

1. Проросійські терористи таки зазнали значних втрат особового складу і здали кілька важливих стратегічних позицій і висот.

2. Проросійські терористи потерпають від незадовільного забезпечення паливно-мастильними матеріалами (які ще й примудряються "зливати наліво") і живою силою.

3. Проросійські терористи бояться подальшого просування українських військ вглиб окупованої території, тому що розуміють – без підкріплення вони довго не протримаються, а підкріплення особливо не поспішає на підмогу.

Нагадаємо, що так виглядає ситуація на Світлодарсткій дузі очима проросійських терористів та їх "балакаючих голів". Про ситуацію очима української сторони ми писали раніше.