Реєстр військовозобов'язаних. Чому "косити" від армії стане майже неможливо

Помалу, але впевнено Україна крокує в ногу з прогресом. Все більшого поширення набувають різноманітні сервіси електронного врядування, а електронні бази даних все частіше замінюють стоси паперів.

Не минула ця доля і загальнонаціональний реєстр військовозобов'язаних, якого, по суті, до недавнього часу не існувало взагалі. Власне, його й досі не існує, тому що такий реєстр ще доведеться створити. Однак, зараз це вже має всі ознаки факту в режимі очікування.

14 квітня 2017 року президент України Петро Порошенко підписав законопроект про створення "Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних", поставивши крапку в багаторічному законодавчому процесі цього питання, і розпочавши нову главу в процесі іншому – його реалізації.

А процес цей справді був непростий і поки даний закон потрапив до президента на стіл, він пройшов тривалий і тернистий шлях.

Розмови про автоматизовану електронну базу даних військовозобов'язаних українців точилися не один рік. Особливої актуальності вони набували під час часткових мобілізацій, зокрема на тій їх стадії, коли виконання мобілізаційного плану опинялось під загрозою зриву. З різних причин: то військовозобов'язані ховались і військкомати не могли їх знайти, то військовозобов'язані "порішали" питання і певні, не чисті на руку воєнкоми, переставали їх бачити, то мали місце інші об'єктивні та суб'єктивні фактори…

Власне, введення єдиного реєстру військовозобов'язаних, у вигляді єдиної електронної бази даних, й було покликано вирішити всі ці проблеми, унеможлививши, або, принаймні, максимально ускладнивши, саботаж та ухиляння від призову чи мобілізації.

Однак, як це часто буває в нашій країні, прогресивне з усіх боків питання мало не на кожному кроці наражалося на палиці у свої колеса.

Ще в грудні 2015-го року Міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що в рамках реформування обороноздатності країни завершується створення єдиного реєстру військовозобов'язаних. До речі, цю українську ініціативу підтримали і в НАТО.

"У 2016-му році військкомати будуть реформовані в єдині центри обслуговування військовослужбовців" – зазначив він тоді в ході публічного звіту щодо виконання програми діяльності Кабінету міністрів України.

Однак попри це, питання тривалий час ніяк не могло зрушитись з мертвої точки і затягнулося аж до 2017-го року. Виною всьому Верховна рада України, яка 2 лютого 2016-го року не підтримала відповідний законопроект – лише 174 голоси ЗА під час сигнального голосування у першому читанні. Що цікаво, не голосували у повному складі фракції "Опозиційний блок" і "Відродження".

А ще раніше, 3 листопада 2015-го року парламент направив проект закону про "Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних" до комітету для підготовки на повторне перше читання.

Основні зауваження депутатів стосувались того, що у такому реєстрі відсутня захищеність персональних даних. А депутат Володимир Парасюк із трибуни Верховної ради заявив тоді, що: "Не можна робити ніякі електроні списки військовозобов'язаних, бо вони завтра ж будуть на столі в Путіна".

До честі Міністерства оборони, воно не здавалось і нарешті було винагороджене за свою принциповість і наполегливість у даному питанні. 18 жовтня 2016-го року, Верховна Рада України з другої спроби ухвалила-таки за основу законопроект про "Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних". Цього разу ЗА проголосували 228 депутатів.

Голосування ж в цілому відбулися аж 16 березня 2017 року і відповідне рішення підтримали 236 депутатів, а 14 квітня 2017 року, як вже відомо, його підписав президент України.

Повний текст закону можна знайти на сайті Верховної Ради України, тому ми зупинимось лише на основних його засадах і проаналізуємо – які наслідки може мати даний закон.

Згідно цього закону, єдиний державний реєстр військовозобов'язаних – це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов'язаних (призовників), створена для забезпечення військового обліку громадян України.

При цьому власником персональних даних військовозобов'язаних (призовників) у даному єдиному реєстрі є Міністерство оборони України, а розпорядником персональних даних – Генеральний штаб Збройних Сил України.

Органами ж адміністрування даного реєстру є обласні військові комісаріати та оперативні командування (в межах повноважень за військово-адміністративним поділом території України).

До єдиного реєстру плануються заноситись і зберігатись в базі даних наступні відомості військовозобов'язаних громадян України віком від 17 до 60 років:

- персональні дані (зокрема, також й місце проживання та місце перебування; відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада); відомості про притягнення до кримінальної відповідальності; відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України;

- службові дані (зокрема, дані щодо військового обов'язку (досягнення призовного віку та постановка на військовий облік, призов на військову службу, вид проходження військової служби, звільнення з військової служби, зарахування в запас або у відставку, виключення з військового обліку (поновлення), наявність відстрочки від призову)).

Формування бази даних єдиного реєстру на етапі його введення в експлуатацію здійснюється шляхом перенесення відомостей, наданих ЦВК, Держприкордонслужбою, МОН, ДМСУ, ДФС, а також перенесення даних військовозобов'язаних (призовників) із облікових карток та особових справ військкоматами.

Така база даних має допомогти веденню військового обліку; плануванню та виконанню заходів мобілізації, призову на строкову військову службу, прийняттю на військову службу за контрактом; інформаційному забезпеченню осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців.

Самі військові вітають ухвалення даного закону. Так, за словами т.в.о першого заступника начальника ГУ оборонного та мобілізаційного планування Генштабу ЗСУ полковника Миколи Садекова, створення Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних дасть змогу сформувати централізовану базу даних військовозобов'язаних і призовників, а також допоможе максимально достовірно та раціонально планувати мобілізаційне навантаження в регіонах, зменшить корупційні чинники у військкоматах.

При цьому полковник Садеков запевняє, що електронні бази даних ЄДР військовозобов'язаних будуть доступні посадовцям, пов'язаним із призовом тільки в межах їхньої компетенції. Наприклад, у районних військкоматах зможуть оперувати даними лише стосовно свого району. А от на рівні Генштабу можна буде дістати доступ до всієї інформації, але не скопіювати її.

Власне, якщо поглянути об'єктивно і неупереджено, то в епоху сучасних технологій і розквіту електронного врядування, навіть у мирний час вести паперові бази даних – це жити вчорашнім днем.

Однак, у районних військових комісаріатах досі припадають пилом десятки, а то й сотні тисяч особових справ призовників. Тони архівних документів піднімали та перебирали вручну у 2014-му році, коли почалася війна, однак якісний відбір спеціалістів усе одно виявився неможливим – дані були неточні, неактуальні, а часом їх не було взагалі.

За старої системи пошук навіть кількох сотень військовозобов'язаних потрібної спеціалізації розтягувався на кілька днів, що під час війни є нераціональною тратою часу. Нові ж правила базуються на практиці реєстрів у багатьох країнах світу та мають спростити пошук кандидатів до армії.

Але новому закону зраділи не всі. В першу чергу проти створення такого реєстру виступають ті, кого прийнято називати "п'ятою колоною", або "агентами Кремля". Адже єдиний електронний державний реєстр військовозобов'язаних дозволить набагато швидше і простіше у разі потреби провести мобілізацію, підвищивши тим самим обороноздатність нашої армії. Більше того: деякі аналітики стверджують, що якби такий реєстр існував станом на початок 2014-го року, то цілком можливо, що війну вдалося б виграти ще на початковому її етапі.

Також проти єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних виступають і будуть виступати ті, хто звик "косити" від армії – це зрозуміло, адже тепер їм сховатись (чи "сховатись", "порішавши" питання з ким потрібно) буде в рази складніше. До того ж нечистих на руку воєнкомів згідно даного закону чекатиме адміністративна відповідальність, а електронна система не дозволить їм втручатись у реєстр безслідно.

Розробники системи стверджують, що електронний реєстр зберігатиме всі дані незалежно від того, відпрацював корупціонер свій хабар, чи ні. Крім цього, комп'ютерна система має кілька ступенів захисту даних і доступу до них.

Щоправда, є для "косарів" та нечистих на руку воєнкомів і хороші новини: повноцінний старт роботи даної електронної системи запланований на 2019-й рік, але фахівці вже зараз прогнозують, що насправді для цього знадобиться ще більше часу. Адже сам процес оцифрування даних з паперових носіїв може затягнутись на роки.

Менше з тим, не може не радувати сам факт, що попри потужний спротив певних антидержавних елементів та антиукраїнських політичних сил, українська армія таки реформується, намагаючись крокувати в ногу з часом.