Як Україні знешкодити "турецьких терористів" з м'ясом для християн

Так і написало, слово в слово: "Терористична організація Фетуллаха Ґюлена (FETÖ) продовжує свою діяльність в Україні в сферах освіти, культури і засобів масової інформації". Ні, про те, що в нас з освітою і культурою не все гаразд ми здогадувались і самі – але щоб виною тому турецькі терористи...

При тому як форма, так і зміст повідомлення викликають стійкі асоціації з обвинуваченнями в статтях газети "Правда" зразка 30-х років. "Терористична організація розпочала діяльність в країні після розпаду СРСР і в останні роки створила цілу мережу структур". "З 2001 року терористична організація діє в Україні під прикриттям "Міжнародної школи "Меридіан". "Терористична організація формує різні платформи, які намагаються прищепити симпатію до Фетуллаха Ґюлена, в тому числі роздаючи на свято Курбан-Байрам м'ясо християнам". Все це, нагадаємо, пише не багатотиражка "У світі НЛО", а державне інформагентство. Цей факт викликає цілком логічне зацікавлення стосовно того, як на це реагувати.

І, на перший погляд, будь-яка реакція здається програшною. В разі, якщо назвати все це маячнею одурілого від вдалого встановлення диктатури Ердогана (чим ці тези, безумовно, і є) – вийде не просто сварка. Вийде черговий поштовх Туреччини в бік російсько-іранської осі. Дипломати якої і так роблять все можливе, щоб посварити Ердогана з рештою світу. І до чого Путін підштовхуватиме Ердогана на зустрічі 9 - чи якого вже вийде - серпня.

Для уникнення такого сценарію не те що українським дипломатам – самому Керрі доводиться з серйозним виглядом слухати дурниці про "терориста Ґюлена", який "переховується" у США.

Але й погоджуватись щось робити для розслідування "турецьких терористів, які годують християн курбан-байрамним м’ясом" - це ідеальний спосіб виставити себе на посміховисько. І нарватись на обґрунтовані сумніви стосовно того, які європейські перспективи має країна, де приділяють увагу подібним "звинуваченням".

Тому, насправді, оптимальною видається стратегія мовчазного ігнорування найбільш свіжих і оригінальних відкриттів турецьких державних ЗМІ. Це ж не звернення в правоохоронні органи – а просто газетна стаття. Хоч і зі зверненнями українські правоохоронці вміють поводитись аналогічно…

І Туреччина, хоч може й не сильно потішиться скромній мовчанці офіційного Києва, теж буде вимушена зробити вигляд, що нічого не трапилось. Бо відроджена дружба з Росією, і перспектива прильоту російських туристів – це, звичайно, добре. Але санкційні заборони проти турецьких продуктів в Росії нікуди не поділися. Україна залишається відкритим і цікавим ринком для Туреччини – і це не може не розуміти навіть Ердоган.

Все це дає нам надію, що українська влада адекватно зреагує на обвинувачення в "гюленізмі". У справі нічогонореблення наші бюрократи, погодьтесь, можуть вважатись експертами.