Чому рішення британського суду про ЄС важливіше за "брекзіт"

Вчорашнє рішення Високого суду Великої Британії стосовно того, що без схвалення парламенту уряд не може розпочати процедуру виходу з Євросоюзу, з точки зору права, закону і справедливості, вийшло бездоганним.

"Король не має ніякої іншої прерогативи, крім тієї, яку дозволяє йому закон", - нагадали британські ЗМІ рішення цього самого суду зразка 1610 року. Через чотириста з гаком років ту саму сентенцію довелося повторити – спеціально для британського уряду. Заперечити щось по суті прийнятого рішення чинний уряд не зміг. Цікаво, що позов до Високого суд подали не політики і не титуловані противники "брекзіту", а троє активістів. Банкір Джина Міллер, перукар Дирдо Сантос і британський експат, що живе у Франції, Грем Грін.

Уряд, щоправда, пообіцяв це рішення оскаржити, а в разі, якщо воно залишиться в силі – піти у відставку і запустити дострокові вибори, але все це радше політична істерика, аніж заперечення по суті. До виборів і відставок справа дійде тільки в тому випадку, якщо парламент рішення стосовно "брекзіту" таки заблокує.

Втім, слово "справедливо" рідко буває синонімом до слова "зручно". Бо незручно в результаті цього рішення стало всім без винятку. В уряді відчули, що втратили контроль над процесом, до якого і так не надто хотів братись. І справа може мати такі наслідки, на тлі яких відставка – це найлегший, хоч і не найпочесніший вихід.

В ЄС з подивом довідались, що остаточне рішення про "брекзіт" не прийняте навіть в самій Британії.

Британський народ відчув, що навіть його волі, оформленої у вигляді результатів референдуму, замало для того, аби "все було, як ми захочемо".

Бізнесмени – і з Британії, і з ЄС – зрозуміли, що стратегія підготовки до "брекзіту", можливо, передчасна. І їм слід готувати цілком нові плани – не для бізнесу в "неєвропейській" Британії, а для бізнесу в країні, яка не знає, де опиниться завтра.

Власне, з точки зору економіки вчорашнє рішення було найгіршим з можливих. Бо якщо щось і може бути гіршим за "брекзіт" для ЄС і Британії одночасно – то це тривалі роздуми на тему трапиться "брекзіт" чи ні.

Чи вплине рішення суду на саму суть проблеми, і чи зможе парламент заблокувати "брекзіт"? Скоріше за все, ні. На що воно справді вплине – це на градус дискусії і ступінь роздратування у переговорах стосовно подробиць "брекзіту" між британським урядом та посадовцями ЄС. Із яких без винятку встиг зробити дві-три заяви про "недопустимість затягування виходу Британії". Що, безумовно, зовсім не спростить.

В цьому рішенні важливо інше. Важливе протиставлення закону й економічних, політичних і всіляких інших інтересів. Бо на терезах британської Феміди з одного боку лежали багатомільярдні інтереси, доля партій, посадовців, банкірів і тисяч дуже важливих і впливових людей. А з другого боку було кілька запилюжених судових прецедентів, з яких рішення від 1610 року – одне з наймолодших. До уваги приймались прецеденти з ХІІІ століття (!). І купка запилюжених пергаментів легко переважила всю рать людей в краватках, з великими повноваженнями і банківськими рахунками, впевнених в тому, що вони і є сучасна держава. Що, безумовно, важливіше від того, відбудеться "брекзіт" чи ні. Сполучене Королівство за останніх вісім сотень років не раз сварилося, мирилося, торгувало і воювало є континентальною Європою. Важливо, що і тепер, під хвилею неймовірного політичного популізму, що з головою накриває навіть США, Велика Британія залишається собою.