Чому Путіну знов не вдалось помиритись з Японією

Учора Путін замалим не помирився з Японією. На прес-конференції за результатами самміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва він заявив, ні багато ні мало, що існують "різні варіанти вирішення спірних питань з Японією". Зокрема, основою для мирного договору, який країни через територіальні суперечності не можуть укласти з 1945 року,   могла б стати "реалізація великих спільних проектів, а також вирішення економічних і гуманітарних питань на Курильських островах". "На базі чого могла б бути досягнута домовленість? (про подальшу долю островів- ред.) На базі підвищення довіри одне до одного. Один із шляхів підвищення такої довіри - це розширення співпраці", - заявив Путін. При тому, на думку Путіна, Курили – це "результат Другої світової війни, суверенна територія Росії". Розставатись з якою Кремль не має найменшого наміру.

Перекладаючи з дипломатичної мови на людську, Путін запропонував: "Давайте Курили залишаться нам – а якщо вам так хочеться щось в цьому напрямку зробити, то ви можете вкладати гроші в наші Курили".

У Токіо замислились. На цілу добу. Можливо, там шукали приховані смисли заяви Путіна. Можливо, чекали якогось непублічного продовження – наприклад, з пропозицією передати з часом пару островів Японії, а пару – залишити Росії. Можливо, роздумували, чи не є ця заява прихованою погрозою. Втім, нічого у японців не вийшло.

Судячи з усього, вони не знайшли в заяві не тільки прихованих смислів, але й здорового глузду. Тому цілком тривіально і сподівано відповіли, що такий варіант "вирішення спірних питань" їх не цікавить. Двосторонні проекти на південних Курилах - це "не той варіант, на який можна погодитися", зазначили в японському МЗС. Додавши, що спільне освоєння островів означає визнання над ними російського суверенітету. На чому чергове російське "примирення з Японією", схоже, завершилось.

Звичайно, розмови про "співпрацю на Курилах" періодично веде і Японія. От тільки з російською позицією тут є одна-єдина істотна відмінність. Яка полягає в тому, що подібне "спільне економічне використання" спірних островів можливе після їх передачі у суверенну владу Токіо. В разі такого перебігу подій, Японія згодна не виселяти російських мешканців, забезпечити їм максимальне економічне сприяння – і, можливо, навіть дозволить російським рибалкам ловити рибку в 200-мильній виключній економічній зоні довкола островів. Наївні самураї думають, що перспективи подальшого існування 15 тисяч мешканців островів якимось чином когось в Кремлі хвилюють.

На кону – престиж Путіна і міфу про Російську імперію, яку слід збирати, а не розбазарювати задля дрібних геополітичних переваг. І з такої точки зору повернення бодай одного острова з Курильської гряди, бодай незаселених шматків землі біля Хабомаї, є абсолютно недопустимим.

А в разі, якщо острови залишаються під російським суверенітетом, будь-який розвиток їхньої інфраструктури, будь-які "гуманітарні проекти" тільки збільшують їх цінність для окупантів – і зменшують шанси на повернення. Що чудово розуміють і в Токіо. Можливо, там іще й чекають на якісь адекватні пропозиції, що можуть бути висловлені під час візиту Путіна до Токіо, який запланований на 15-16 грудня. Втім, зважаючи на те, що за 70 з гаком років ні СРСР, ні згодом Росія так нічого бодай трохи взаємоприйнятного щодо цього конфлікту так і не сказали, то й сподівання на врегулювання у столиці Японії цілком теоретичні.