Чи "достріляється" Асад до реальної війни з Ізраїлем

Вчора чотири ізраїльські бойові літаки нанесли удар по цілях у Сирії. При тому бомбили не асадівську армію, не помірковану опозицію, і не ісламістів. Єдиною цікавою для Ізраїлю ціллю на території Сирії залишаються бойовики терористичної організації "Хезболла", які на даний момент воюють на боці диктатора Башара Асада.

При тому нальоти ізраїльських літаків на бійців "Хезболли" та їхні конвої зі зброєю на сирійській території відбуваються достатньо регулярно. Ще два роки тому один з керівників шиїтських терористів, Самір Кантар, був вбитий в передмісті Дамаску. І з того часу авіа удари продовжуються регулярно.

Але при тому дотепер між ізраїльською авіацією та Башаром Асадом діяв негласний пакт про ненапад. Сторони, зазвичай, "не помічали" одна одну, зрідка обмежуючись роздратованими коментарями.

Вчора все пішло інакше. В момент повернення ізраїльських літаків, асадівські ППО спромоглися дати ракетний залп із радянських комплексів С-200. За твердженням Дамаску, один літак був збитий, і ще один – пошкоджений. Ізраїль спростовує інформацію про втрати. Натомість ЗМІ країни повідомляють, що одна з запущених ракет була знищена найновішим ізраїльським протиракетним комплексом Arrow 3, здатним оперувати, до речі, на висотах у більш ніж 100 кілометрів і збивати все – включно з супутниками на невисоких орбітах. Ще дві сирійські ракети впали в малозаселених районах Ізраїлю, а одна впала на території Йорданії.

Це перша масштабна збройна відповідь на дії ізраїльської авіації з боку режиму Асада. Точніше кажучи, десь у кінці минулого року сирійські військові начебто запустили ракету в бік ізраїльських літаків, але вона була одна, до того ж, невдовзі впала, і обидві сторони скромно промовчали про інцидент.

Таким чином, від "взаємного непомічання" сторони перейшли до відвертої конфронтації. І якщо цього разу сирійські сили ППО застали літаки ЦАХАЛ зненацька, недалеко від власної території, то надалі, скоріше за все, на подібних місіях ізраїльські льотчики будуть готові відповісти на вогонь із землі належним чином. Наприклад, за допомогою ракет, які наводяться на радіолокатори сирійських ППО. І якщо удари по бойовиках "Хеезболли" Асад міг дозволити собі "не помічати", то збройне протистояння з ізраїльською авіацією означатиме, фактично, початок бойових дій. У які, у найгіршому випадку, може бути втягнута як російська система ППО, так і американська авіація, присутні в регіоні.

З іншого боку, ігнорування дій ізраїльських ВПС, може зіпсувати стосунки з "Хезболлою", яка відправила до Сирії 5-7 тисяч відбірних бійців. Котрі, без сумніву, є одними з найбоєздатніших підрозділів режиму, і беруть участь у всіх серйозних наземних операціях.

Таким чином, сирійський диктатор опинився в ситуації непростого вибору. У випадку продовження обстрілів літаків ЦАХАЛ Башар може втратити ППО і опинитись у стані реальної війни з Ізраїлем (мир з яким так і не укладено з 1974 року – від того часу між двома країнами діє лиш угода про припинення вогню і роз'єднання військ). Ізраїль, звичайно, наземну операцію у Сирії не почне, але за допомогою авіації крові поп'є добряче.

З іншого ж боку, припинивши протидію авіарейдам, Асад може втратити кращу частину своїх наземних сил. Що саме вибере сирійський диктатор – покаже час. Але спокою на сирійській землі уся ця історія однозначно не додасть.