Як провести Гройсмана в прем'єри

Тепер м'яч на боці чинного прем'єра Арсенія Яценюка та сесійної зали Верховної Ради, в якій чи то є коаліція, чи то немає. Арсеній Петрович, нагадаємо, раніше неодноразово обіцяв, що піде у відставку після того, як коаліція висуне нового кандидата в прем'єри зі своєю командою та програмою. Програми писати в БПП вміють не гірш за Яценюка, то ж з цим не заіржавіє, а урядова команда – це в будь-якому разі результат домовленостей та торгів між фракціями коаліції, за участі в тому числі і яценюківського "Народного фронту".

Отже, тепер Яценюк може з чистою камікадзовою совістю оголошувати про відставку та перетворюватися з повноважного прем'єра у виконуючого його обов'язки. Що ж стосується парламентського голосування, то голоси під Гройсмана зібрати не так уже й складно. По-перше, сам факт офіційного висування означає, що певні домовленості з основними гравцями уже є, а по-друге завжди можна задіяти певний парламентський ресурс з позафракційних, "Відродження" чи "Волі народу". В той же час, налагодити хоч якусь роботу нового уряду без функціонуючої парламентської більшості буде вкрай складно, а ця проблема, здається, все ще залишиться актуальною.

Отже, під Гройсмана потрібно не лише зібрати голоси, а й сформувати нову формальну дієздатну більшість. І тут зусиллями лише БПП та "Народного фронту" не обійдешься. Треба залучати Радикальну партію Ляшка, яка останнім часом не припиняє нагадувати, що дуже хоче назад у коаліцію і веде за це відповідні торги. Але і цих трьох фракцій для повноцінної коаліції буде вочевидь замало, враховуючи вічне "бродіння" в БПП з її укропівцями, єврооптимістами та іншими відносно незалежними елементами. Одіозних екс-регіоналів з "Відродження" та "Волі народу" брати в коаліцію не можна з ідеологічних міркувань, тож доведеться залучати всіх можливих безпритульних та не заплямованих "зрадою" нардепів типу Мусія та Добродомова.

В той же час до кінця не можна бути впевненим, що сесійна зала не провалить кандидатуру Гройсмана, скоївши щось подібне на історію з відставкою Яценюка. І в цьому великий ризик як для самого Гройсмана, так і для президента Порошенка. Якщо, попри всі домовленості в останній момент голосів для затвердження чинного спікера прем'єром не набереться, а головне не буде формально сформована нова коаліція, то це потягне за собою цілу низку негативних наслідків. По-перше, суспільство знову буде розчароване неспроможністю відставити Яценюка, адже Арсеній Петрович так чи інакше залишатиметься в.о. прем'єра до моменту обрання нового. По-друге, Рада вкотре продемонструє суспільству свою неспроможність домовлятися, знаходити компроміс та й просто ухвалювати хоч якісь рішення, що лише збільшить недовіру суспільства. По-третє, це буде удар і по Петру Порошенку, і його політичній силі, адже продемонструє нездатність глави держави та його фракції налагодити роботу парламенту та забезпечити підтримку висуванцю БПП.