Рада провалила реформу Конституційного суду

За відповідний законопроект 5336 "Про Конституційний суд України проголосували 219 нардепів, повідомляє Depo.ua.

Як зазначається, основними завданнями законопроекту були:

– створення на законодавчому рівні умов для реалізації права на конституційну скаргу – нового запровадженого Конституцією України додаткового національного засобу юридичного захисту прав особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України;

– законодавче закріплення нової організаційної структури Конституційного Суду України, яка дасть змогу ефективно реалізовувати Судом свої повноваження;

– законодавче закріплення автономності Конституційного Суду України від системи судів, що здійснюють правосуддя.

Також у пояснювальній записці до законопроекту наголошувалося, що запровадження конституційної скарги обумовило необхідність встановлення нової структури Суду та закріплення нескладного і зрозумілого процесу конституційного провадження.

Нова організаційна структура Конституційного Суду України:

Велика палата діє у складі усіх суддів Конституційного Суду України і вирішує питання у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;

два сенати Суду, кожен із яких діє у складі дев'яти суддів і розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи. Сенат Суду діє як Конституційний Суд України; ухвали Сенату Суду про відмову у відкритті конституційного провадження у справах за конституційними скаргами є остаточними;

шість колегій суддів, кожна з яких діє у складі трьох суддів. До повноважень колегії суддів Конституційного Суду України належить вирішення процесуальних питань. Ухвала про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою, постановлена трьома суддями колегії суддів Конституційного Суду України, є остаточною. Це дасть змогу зменшити навантаження на Суд та забезпечити надходження на його розгляд обґрунтованих конституційних скарг, які відповідають критеріям прийнятності.

Передбачена можливість відтермінування втрати чинності актом (його окремим положенням), який визнано неконституційним.