Навіщо Кравчук рівняється на Надію Савченко

Перший президент України долучився до прожектерів, які малюють різні сценарії капітуляції України
Навіщо Кравчук рівняється на Надію Савченко
Навіщо Кравчук рівняється на Надію Савченко

"Я пропонував (і зараз пропоную) Кремлю визначити 5 осіб, моральних авторитетів, які ніколи не були при владі, в партіях, ніде... Просто моральні авторитети. І Україна таких 5. Нехай сядуть і напишуть документ, що потрібно зробити, щоб припинилася війна, і налагодити відносини. Не треба по-братськи, не треба дружньо, потрібні просто людські, партнерські відносини", - заявив Леонід Кравчук "Ехо Москви". Після цього напрацьований документ потрібно направити президенту Росії і главі української держави, і "хай думають, як вирішити це питання, тому що вбивати думати не треба".

Попри всю утопічність, навіть кумедність, пропозиції Кравчука, висловлена вона була не просто так. Це вже третя, чи навіть четверта версія одного і того ж сценарію – закинути у суспільство довгограючу інформаційну жуйку "як нам вигідніше здатися". Спочатку була Надія Савченко, яка виступає за прямі переговори з ватажками терористів, що є, фактично, визнанням російської версії про "громадянську війну" в Україні. Далі – олігарх Віктор Пінчук, який написав авторську статтю для Wall Street Journal, де натякнув, що Україна повинна віддати росіянам Крим та легалізувати путінський сценарій з виборами на окупованому Донбасі. Як зазначали у depo.ua, найгірший наслідок пінчуковських розумувань – сигнал Заходу, що в Україні може бути олігархічний консенсус щодо умов капітуляції.

Хоча і зі значним запізненням, проте на ініціативи Пінчука відповіли на Банковій: компроміси на умовах Росії - неправильна політика для встановлення миру в Україні. Про це у статті тому ж американському виданню зазначив заступник голови АП Костянтин Єлісєєв. Учора ж стало відомо, що Петро Порошенко не відвідає бізнес-ланч у швейцарському Давосі, який влаштовує фонд Пінчука.

Заяві Кравчука передував план голови правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василя Філіпчука "9 кроків до врегулювання конфлікту з Росією". Він також викликав неоднозначні оцінки і через апокаліптичні сценарії на 2017 рік, які малює Філіпчук, і через сумнівні ініціативи, як то проголошення політики нейтральності України, перебування Криму і Севастополя під подвійним суверенітетом, відновлення економічного і культурного співробітництва з Росією і зовсім утопічний проект встановлення миру на Донбасі після виведення звідти російських агентів впливу. "Як жест доброї волі разом з рішенням щодо нейтралітету Україна може (але не зобов'язана) прийняти нову Конституцію з максимальними правами регіонів (у ідеалі нову Конституцію мала би прийняти окрема конституційна асамблея), амністію для усіх, хто не здійснював кримінальні злочини чи державну зраду. Усі, хто вважають Україну своєю Батьківщиною, отримають можливості для реінтеграції", пропонує Філіпчук. Власне, це квінтесенція того, чого від України ось вже два з половиною роки домагається Кремль - ми добровільно погоджуємося на багатолітній внутрішній конфлікт, який не лише ставить хрест на євроінтеграції, а й перетворює нашу країну на геополітичну чорну діру.

Ідеї Пінчука, Філіпчука і Кравчука об’єднує кілька спільних рис. Перша – нам втовкмачують тезу, що ми не є суб’єктом вирішення проблем у відносинах Заходу з Росією. А щоб стати суб’єктом, нам доведеться йти на серйозні поступки, якими ми, начебто, будемо цікаві і Заходові, і Росії.

Друга – Україні пропонують повернутися до нейтрального статусу, як це було при Кучмі. Дійсно, євроатлантична інтеграція, очевидно, не на часі. Але з нашої історії ми добре пам’ятаємо, що нейтральність і багатовекторність завершується посиленням впливу Кремля.

Третя спільна риса – нам пропонують зжитися з тим, що поганий мир кращий за добру війну. Вочевидь, українцям найближчим часом активно нав’язуватиметься міф про те, що іншого варіанту, як миритися з сепаратистами, а потім і з Росією, у нас не залишається. Це дуже небезпечний міф, проти якого у суспільстві, втомленому війною, складно знайти логічні аргументи. Власне, на те і розрахунок: вимотати країну війною, а потім вустами різноманітних аналітиків і впливових людей запропонувати кілька сценаріїв капітуляції. Вибирайте...

Більше новин про політичне життя України читайте на Depo.Влада