Влада

Гримуча суміш списку Ляшка: люди Черновецького, Хорошковського і Хмельницького

Став відомий передвиборчий список Радикальної партії України Олега Ляшка. Тут можна зустріти найнесподіваніших людей

26 вересня 2014, 11:00

Про це повідомляє Ліга, передає ДеПо.

Перша п'ятірка: вдалося роздобути комбата «Айдара» та активіста Майдану

№1. Олег Ляшко. Лідер Радикальної партії, єдиний народний депутат у списку. Найскандальніший політик наших днів, який встиг за кілька років побути одним зі спікерів партії Тимошенко, засвітитися в архівному сексуальному скандалі, неодноразово побитися і бути битим у Верховній Раді, заробити репутацію хулігана, популіста і захисника знедолених одночасно, а також вступити в пряму конфронтацію з дніпропетровським мільярдером Ігорем Коломойським і його командою.

№2. Андрій Лозовий. Заступник Ляшка з Радикальної партії. Депутат Київради. На публіці явно копіює стиль поведінки партійного боса - він гучний, безапеляційний і скандальний. У великій політиці запам'ятався насамперед участю в парламентських виборах-2012 як єдиний кандидат від «Батьківщини», УДАРу та «Свободи» на скандальному обухівському окрузі в Київській області.

№3. Сергій Мельничук. Бойовий командир відомого добровольчого батальйону Міноборони «Айдар», який воював у зоні АТО з перших днів російської агресії. Участь бійців АТО й особливо комбатів у списках партій - тренд нинішніх виборів. Однак балотування бойового командира «Айдара» у списку медійного воїна Ляшка стало для багатьох несподіванкою.

№ 4. Злата Огневич. Співачка, учасниця Євробачення-2013 від України, корінна кримчанка. Після анексії півострова Росією відмовилася від формального статусу «рекламне обличчя Криму» і почала виступати з концертами для українських бійців. Появу Огневич у першій п'ятірці свого списку Ляшко прокоментував так: «Я розумію, що в уявленні людей парламентарій - це мордатий, пузатий, старий, хворий і дурний. А я хочу, щоб у парламенті були молоді, розумні, красиві».

№ 5. Артем Запотоцький. Юрист, який отримав поранення на Майдані і з тих пір прикутий до інвалідного крісла. Про нього відомо те, що на Майдані під час обстрілу кулі роздробили Артему хребет. Для лікування в ізраїльській клініці, після якого до України він повернувся тільки в липні, волонтери зібрали для Запотоцького $140 тисяч.

Перші запитання

№6. Ігор Попов. Політолог із багатою трудовою біографією. Екс-заступник голови Адміністрації президента за часів Ющенка, один із лідерів партії «Єдиний Центр» Віктора Балоги, який працював також в АП часів Януковича. Екс-перший заступник голови Національного агентства України з питань державної служби, колишній голова Комітету виборців України. Під час Майдану Попов закликав опозицію перейти у формат «паралельного уряду» і «круглих столів» з Януковичем. «В опозиції проблеми - вони не створили жодної нормальної ініціативи. Оптимальним варіантом для опозиції було б створення паралельного уряду й оприлюднення програми. Це було би перехоплення ініціативи опозицією, і після повернення Януковича (з Китаю, - ред.) вони могли б знову розраховувати на формат «круглого столу», - казав Попов у грудні 2013-го.

№7. Артем Вітко. Ще один комбат. Командир добровольчого батальйону «Луганськ-1», створеного на базі МВС у липні цього року.

№8. Денис Силантьєв. Спортсмен, олімпійський призер з плавання, багаторазовий призер чемпіонатів світу та Європи. Ще одна медійна персона в списку. Досвід виборчих кампаній у Силантьєва мається - у 2012 році він балотувався до Верховної Ради як самовисуванець по округу в київській Оболоні, але зазнав нищівної поразки. Про політичні погляди чемпіона відомо небагато, швидше за все, чітких переконань у нього немає. Про це можна судити з його кількаразової участі в пропагандно-спортивних заходах під егідою Партії регіонів у недавньому минулому.

№9. Ігор Мосійчук. Депутат Київради від Радикальної партії, який відсидів. Активіст націоналістичного об'єднання «Патріот України», фігурант справи про «васильківських терористів» - відсидів у СІЗО 2,5 роки. Як і всі канонічні партійці Ляшка, Мосійчук прославився скандальним характером. Остання його публічна витівка - обіцянка «набити морду» Віталію Кличку за те, що мер Києва не дозволив депутату Київради Мосійчуку перебувати в залі засідань у камуфляжі.

№10. Олена Кошелєва. Волонтер Харківського військового госпіталю. Це все, що можна дізнатися поки що про кандидата, яка замикає першу десятку партії Ляшка.

Люди в тіні: дружина Корчинського, чиновник Балоги, мільйонери і перебіжчики

№11. Віктор Галасюк. У недавньому минулому значився президентом технопарку Bionic Hill. За цією назвою криється проект забудови території 150 гектарів Біличанського лісу, на місці якого, згідно з офіційним сайтом Bionic Hill, планували побудувати «сучасне наукове містечко в Святошинському районі Києва, в якому працюватимуть провідні міжнародні та українські компанії у сфері ІТ, біотехнологій та енергозбереження». Будувати Bionic Hill, проект якого нині заморожений рішенням Київради, повинен був холдинг UDP Василя Хмельницького.

№12. Валерій Вощевський. Його складно назвати новим політиком. Екс-голова Держслужби автомобільних доріг України. Досвідчений апаратник, який у минулому працював з Леонідом Кучмою, Валерієм Хорошковським. Високопоставлений чиновник часів Януковича.

Найкраще про Вощевського свідчить його послужний список: 2002-2003 - заступник керівника Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації президента Кучми; 2003-2005 - перший заступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції України Валерія Хорошковського (відповідав за зв'язки з Верховною Радою); 2005-2006 і 2008-2010 - голова правління ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

З 2000 року Вощевський очолював Українську селянську демократичну партію. У парламентських виборах 2002 року партія брала участь у складі «Команди озимого покоління» Хорошковського, у 2006-му - в складі Народного блоку Литвина.

№13. Андрій Артеменко. Екс-депутат Київради. Як і Ляшко, колишній член команди Тимошенко. Очолював фракцію БЮТ у 2006 році, пізніше опинився в команді Леоніда Черновецького. До цього був відомий як радник мера Києва Олександра Омельченка та президент футбольного клубу ЦСКА (Київ), що припинив нині своє існування. Перед тим, як опинитися в команді Ляшка, Артеменко співпрацював з Правим сектором, в якому, за даними ЗМІ, відповідав за фінанси організації. Артеменко має за плечима відсидку в 2,5 роки за звинуваченням у розкраданні коштів футбольного клубу Міноборони ЦСКА (Київ). Справа стосувалася махінацій із грошима, отриманими від футбольних трансферів. У 2004 році Артеменка звільнили за поданням прокурора Києва на поруки народних депутатів. Прокурора Києва звали Ренат Кузьмін, серед депутатів-поручителів були Михайло Добкін та Андрій Веревський.

№14. Олег Купрієнко. Голова чернігівської обласної організації Радикальної партії - місця проживання базового електорату Ляшка. Адвокат за професією.

№15. Валерій Тарасюк. Член Національної комісії з державного регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), який суміщає роботу в комісії з посадою директора департаменту судової роботи Міністерства юстиції, помічника міністра. На сайті Мін'юсту можна знайти декларацію Тарасюка за 2013 рік, з якої випливає, що загальна сума його доходу склала 4 448 714 грн. А також відомо, що живе Тарасюк у будинку площею 340,5 квадратних метрів, володіє земельною ділянкою в 1482 квадрата і трьома квартирами поменше. Тарасюк також задекларував Lexus LS 460 2012 року випуску на себе та два автомобілі на членів родини, що складається з дружини і 11-річного сина. На рідних записані Infinity EX35 2008 року і BMW 325 2006-го.

№16. Олексій Кириченко. Депутат Київради від Радикальної партії. Потрапив у депутати завдяки тому, що №1 списку - Олег Ляшко - відмовився від київського мандата на користь роботи в парламенті. Кириченко - помічник-консультант народного депутата Ляшка та начальник відділу продажів у будівельній компанії ТОВ «Інг ЛСК-Буд».

№17. Сергій Рибалка. Екс-заступник міністра природних ресурсів. Дніпропетровський бізнесмен, співвласник одного з найбільших виробників снеків SI Group, який включає в себе торгові марки «SEMKI», «Флінт» і «Морські». За даними розслідування програми «Гроші» на телеканалі 1+1, Рибалці приписують співпрацю з російською розвідгрупою на території Дніпропетровської області. Втім, це цілком може виявитися «вкиданням», враховуючи взаємну антипатію власника телеканалу Коломойського і партійного боса Рибалки Олега Ляшка.

№18. Сергій Скуратовський. Депутат Київської обласної ради від партії «Батьківщина», екс-член партії «Фронт змін» Арсенія Яценюка, бізнесмен-будівельник (яких звичніше називати забудовниками). Можливо, один зі спонсорів партії Ляшка. Разом із Ляшком був помічений вперше під час урочистого вручення квартири 20-річному солдату, який воював у зоні АТО і повернувся звідти без ноги.

№19. Оксана Корчинська. Дружина одіозного Дмитра Корчинського - лідера партії «Братство», ідеолога масових заворушень і талановитого провокатора, якого навіть звинувачували в організації провокацій на Банковій 1 грудня 2013 року. Днями представники батальйону «Шахтарськ» звинуватили Корчинського у викраденні мирних людей у Бердянському районі Запорізької області. У вузьких колах Оксана Корчинська відома, як продюсер і менеджер відеореклами.

№20. Марк Гресь. Сценарист, телеведучий, політтехнолог. У березні цього року заявив таке: «У 1991 році ваш покірний слуга голосував проти незалежності України. У 2004 році я, у силу можливостей, перешкоджав розростанню Помаранчевої революції і радів її поразці. У 2010-му я віддав свій голос кандидату в президенти Віктору Януковичу. А в грудні 2013-го я вже дихав сльозогінним газом на Банковій. Ну, а в січні 2014-го далеко не молодий журналіст, як хлопчик, длубався в бруківці і кидав каміння на Грушевського та Інститутській. Що за метаморфози?». Про свого лідера Ляшко Гресь сказав так: «Він єдиний з політиків, чиї вади є його особистими вадами, а не вимогами холопського обслуговування банківських рахунків. Він єдиний із політиків, кому я ще вірю. Якщо президент Ляшко мене обдурить, я його вб'ю».

№21. Юрій Чижмарь. Чиновник з багатою біографією та непростою долею. Член розгалуженої команди Віктора Балоги. Екс-заступник голови Київської ОДА (2010-2011); губернатор Тернопільської області (2007-2010); керівник служби голови Секретаріату президента України Віктора Балоги (2006-2007); співробітник МНС України (2006); в.о. керівника, керівник апарату Закарпатської облдержадміністрації (2005-2006).

У лютому 2011 року Чижмаря облили кислотою. З опіками 6% обличчя другого-третього ступеня його забрали в Опіковий центр, дуже постраждали очі, була загроза втрати зору, але обійшлося.

№22. Олександр Юраков. Офіційний сайт кандидата говорить про нього так: засновник громадського руху «Ми разом», депутат Києво-Святошинської районної ради, підприємець, експерт у транспортній сфері.

Набагато цікавішим є те, що Юраков ще недавно був співвласником телеканалу UBR, який пізніше продав холдингу «Вести». А також те, що ще 2012 року Юраков був у партії УДАР і навіть балотувався в народні депутати по мажоритарному округу в Київській області, але програв. Після цього покинув ряди соратників Кличка і ось, виявилося, став «радикалом». Крім того, Юраков є директором ТОВ «Універсальна транспортно-машинобудівна група».

№23. Ігор Криворучко. Ротний батальйону «Азов». Як відомо, командир «Азова» Андрій Білецький примкнув на виборах до команди Яценюка-Турчинова «Народний фронт», проте потім пішов як самовисуванець по округу на Оболоні.

№ 24. Денис Русак. Колишній заступник Олександра Мороза в Соціалістичній партії України.

Серед цікавих персонажів, які перебувають на межі прохідного бар'єру, варто назвати №28 - Костянтина Кондакова. Це відомий в Україні біржовий трейдер, засновник дилінгового центру (критики стверджують - піраміди) «FOREX MMCIS group». Кондаков - мільйонер. За його ж словами, мільйонний статок він заробив на наданні консалтингових послуг. У 2011 році стверджував, що політика його розчарувала, і він цією справою більше не займається (у 2006 році балотувався на посаду мера Мелітополя, але програв). Також варто згадати адвоката Віктора Смалія (№40 у списку) - захищав активіста «Дорожнього контролю» Андрія Дзиндзю. Смалій відомий тим, що наприкінці минулого року просидів три місяці в СІЗО. Облога Шевченківського суду тисячами демонстрантів, які не дозволяли вивезти в СІЗО Дзиндзю, була одним із помітних епізодів мирної фази Майдану.

Loading...
Loading...