Влада

Антикорупційна дюжина: навіщо нам стільки органів у боротьбі з корупцією

В Україні можна налічити не менше 12 центральних органів, відповідальних за боротьбу з протизаконними діями чиновників

04 січня 2016, 10:20

Антикорупційна дюжина: навіщо нам стільки органів у боротьбі з корупцією

Це і спеціально створені (і створювані) окремі відомства, і структури в складі Генпрокуратури, СБУ, МВС, ГФС. Для чого нам така кількість "антикорупціонерів", розбиралася "ВД".

Початок грандіозного проекту

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Завданням бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, вчиненими вищими посадовими особами держави або місцевого самоврядування, які загрожують національній безпеці. Закон про НАБУ був прийнятий 14 жовтня 2014р. Відповідно до нього термін повноважень директора НАБУ - сім років, кандидатів на цей пост підбирає конкурсна комісія, що включає по три представники від Президента, парламенту та уряду.

Із 106 претендентів на посаду директора НАБУ комісія в три етапи вибрала дві кандидатури: керуючого партнера адвокатської фірми "Юридичні гарантії" Артема Ситника та старшого наукового співробітника Інституту держави і права ім. Корецького НАН України Миколу Сірого. На останньому етапі вони отримали відповідно сім і п'ять голосів з дев'яти можливих. Обидва в минулому були слідчими прокуратури і не відносяться явно до якого-небудь політичного чи бізнесового угруповання. 16 квітня Петро Порошенко підписав укази про створення НАБУ і про призначення директором бюро Артема Ситника.

Далі вже Ситник сам призначав своїх заступників. 27 квітня він зробив своїм першим заступником Гізо Углаву, який у 2009-2012 рр. працював заступником генпрокурора Грузії. Углава - очевидна креатура нинішнього заступника Генпрокурора України Давида Сакварелідзе, який в 2008-2012 рр. працював першим замом генпрокурора Грузії, а в лютому 2015-го розраховував очолити НАБУ, але його відсіяли на другому етапі відбору. Сфера відповідальності Углаву в бюро - підрозділ детективів, а також управління аналітики та обробки інформації (неофіційно його називають фінансовою розвідкою) і керування інформаційно-аналітичними системами і технологіями.

Необхідність створення Державного бюро розслідувань було закладене ще в 2012 р в новому Кримінально-процесуальному кодексі. Закон про Національне антикорупційне бюро України прямо визнає можливість виникнення спорів між ГБР і НАБУ з питань підслідності; вирішувати їх належить Генпрокурору або його заступнику.

Далі 15 травня директор НАБУ призначив своїми заступниками Анатолія Новака та Тетяну Варварську. Новак з 2003 р служив у підрозділі "Альфа" СБУ на офіцерських і старших офіцерських посадах, з липня 2014р. майже весь час перебував у зоні АТО, беручи участь в спецопераціях СБУ, а також у плануванні та здійсненні обмінів полоненими. Його сфера відповідальності в НАБУ - управління спецоперацій та оперативно-технічне управління. Варварська, у свою чергу, відповідає за управління бухобліку і звітності та управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення. У 2006-2011 рр. вона працювала в Мінфіні (остання посада - заступник директора департаменту з фінансово-економічних питань, бухобліку та фінзвітності), потім - в агентстві "Укрінформу" заступником гендиректора.

У липні в результаті відкритого конкурсу був призначений керівник фінансової розвідки НАБУ. Ним став Раджамі Джан, який раніше працював у департаменті фінансових розслідувань Держфінмоніторингу, відповідав за виявлення причетних до відмивання тіньових доходів і фінансування тероризму, а також за розробку заходів для запобігання і припинення цих злочинів.

У серпні також за результатами відкритого конкурсу було відібрано 70 детективів НАБУ (всього їх має бути 242). Вони вийшли на роботу 1 жовтня. Однак бюро не могло розпочати оперативно-розшукову діяльність аж до кінця листопада, поки не був призначений керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Наглядати поки нікому

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Завдання САП - нагляд за розслідуваннями НАБУ, а також представництво інтересів громадян і держави в злочинах, пов'язаних з корупцією. Створення цієї структури як окремої складової системи прокуратури України передбачено поправками, внесеними до Закону "Про прокуратуру" 12 лютого 2015р.

Відповідно до закону призначення на адміністративні посади в САП здійснюються Генпрокурором за результатами відкритого конкурсу, причому керівник САП призначається строком на п'ять років. Кандидатів підбирає конкурсна комісія, що включає чотирьох представників від Ради прокурорів України і сімох від Верховної Ради. 27 листопада комісія відібрала з 24 претендентів на пост керівника САП сімох і потім двох: Максима Грищука і Назара Холодницького. На останньому етапі вони отримали відповідно дев'ять і сім голосів з 11 можливих.

Грищук в прокуратурі з 2008 р Спочатку був помічником прокурора в Червонограді на Львівщині, з 2012-го працював на посаді прокурора в прокуратурі Львова. У серпні 2014 був мобілізований на службу в ВДВ, воював у лавах 81-ї бригади, зокрема, п'ять місяців захищав Донецький аеропорт. Був демобілізований у вересні 2015р.

Холодницький в прокуратурі з 2006 р, пройшов шлях від помічника прокурора до старшого прокурора в прокуратурі Києво-Святошинського району Київської області. 5 березня 2014 отримав посаду старшого помічника першого зама Генпрокурора. Зайве уточнити, що в Олега Махніцького, який виконував обов'язки Генпрокурора після революції, першим замом з 27 лютого 2014р. був Микола Голомша. В червні
2014 р після того як пост Генпрокурора зайняв Віталій Ярема, у крісло його першого зама пересів з крісла прокурора Києва Микола Герасимюк. 22 грудня 2014р. він написав заяву про відставку, і вона була задоволена. А Холодницький в той же день був переведений в прокуратуру АР Крим (вона передислокувалася до Києва в будівлю ГПУ після російської окупації півострова), де став першим замом прокурора АРК Василя Синчука.

Генпрокурор Віктор Шокін вибрав Холодницького і 30 листопада призначив його на посаду заступника Генпрокурора - керівника САП. 4 грудня, після того як конкурсна комісія запропонувала Холодницькому три кандидатури на посаду його першого заступника, він зробив вибір на користь свого конкурента Грищука. У той же день це рішення затвердив Шокін.

7 листопада за поданням Холодницького Шокін призначив заступником керівника САП Володимира Кривенка. У прокуратурі він з 2004 р, починав в Дніпропетровську, з 2005-го працював на Черкащині, у вересні 2014р. отримав посаду начальника відділу в обласній прокуратурі. Як і Грищук, був конкурентом Холодницькому у конкурсі на посаду керівника САП (увійшов до сімки кращих, а потім був включений до трійки кандидатів на посаду першого заступника).

Опора Президента

У президентській адміністрації питаннями протидії корупції завідує замглави АП Андрій Таранов. 14 жовтня 2014р. було створено Нацраду з питань антикорупційної політики - консультативно-дорадчий орган при Президентові. Правда, щоб він почав працювати, знадобився майже рік. Тільки 26 вересня 2015р. було затверджено персональний склад Нацради. Його головою призначений уповноважений Президента у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, а Таранов став виконавчим секретарем цього органу. Перше засідання Нацради відбулося 6 жовтня. Соратник Джемілєва і його наступник на посаді голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров очолював конкурсну комісію Національного антикорупційного бюро. І Джемілєв, і Чубаров є народними депутатами від БПП.

Чотири колони прокурорських

Генеральна інспекція внутрішніх розслідувань і безпеки (ГІВРБ). Створена на правах департаменту ГПУ наказом Шокіна 30 листопада 2015р., її керівником призначений Максим Мельниченко. Він в прокуратурі з 2003р.  Починав у Донецьку, в 2007 р перевівся в столичну прокуратуру, потім в січні 2014-го - в прокуратуру Київської області і, нарешті, в липні 2014-го - в Генпрокуратуру, де з вересня 2015-го обіймав посаду начальника відділу процесуального керівництва та підтримки держобвинувачення в кримінальних виробництвах щодо службових осіб, які займають особливо відповідальне становище. Цей підрозділ підпорядкований безпосередньо Сакварелідзе, тому Мельниченко є креатурою саме Сакварелідзе, а не Шокіна.

1 грудня Президент заявив, що ГІВРБ отримала "надзвичайно широкі повноваження" і "займатиметься подоланням корупції, очищенням, боротьбою зі злочинністю всередині прокуратури". Забезпечення створення ГІВРБ і її кадрові наповнення покладені на Сакварелідзе, який тепер поряд з іншими обов'язками буде завідувати питаннями внутрішньої безпеки в органах прокуратури, розслідуваннями злочинів, скоєних прокурорами та слідчими.

Управління з розслідування корупційних злочинів, скоєних службовими особами, які займають особливо відповідальне становище. Створено в Генпрокуратурі в серпні 2015р. Шокін поєднав у ньому два тандеми, які раніше працювали в різних структурах ГПУ.

26 серпня начальником управління призначений Сергій Долгополов, а 11 вересня пост начальника відділу інформаційно-аналітичного забезпечення в цьому управлінні отримав Олександр Оленський. З 19 лютого 2015р. Долгополов працював начальником відділу процесуального керівництва в кримінальних виробництвах слідчого управління спеціальних розслідувань, а Оленський був його заступником.

Другий тандем - це Олег Слободяник і Микола Корнелюк. 2 вересня Слободяник отримав в управлінні Долгополова посаду начальника слідчого відділу, з
8 вересня він є заступником Долгополова. Раніше він був начальником відділу в Головному слідчому управлінні ГПУ, 28 листопада 2014р. Порошенко нагородив його медаллю "За працю і звитягу". Корнелюк працював під керівництвом Слободяника старшим слідчим і 27 червня 2015 отримав від Президента таку ж медаль. 30 вересня став замом Слободяника на посту начальника слідчого відділу в новому управлінні ГПУ.

Відділ з розслідування корупційних кримінальних правопорушень, учинених суддями. Створено у вересні 2015р в складі управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління ГПУ. На посаду начальника відділу 23 вересня призначений Олександр Олександрович Луняченко. В ГПУ він був переведений в березні 2012 р, до того працював слідчим з особливо важливих справ прокуратури Одеси. Представник відомої на Одещині суддівської сім'ї, тісно пов'язаної з екс-мером Одеси Едуардом Гурвіцем.

Самий "крутий" представник цієї родини - Анатолій Васильович Луняченко, який понад 16 років очолював обласну судову владу. З 1998 р він був головою Одеського обласного суду, з 2001-го - головою Апеляційного суду Одеської області, вийшов на пенсію в лютому 2015р. Його брат, Олександр Васильович Луняченко, давно вже пенсіонер, але до недавнього часу грав активну роль в місцевій політиці. Він був співголовою, що орієнтувалася на Гурвіца, групи "Наша Одеса" в Одеській міськраді V скликання (2006-2010 рр.), потім депутатом міськради VI скликання (2010-2015 рр.) від партії "Фронт змін" (від цієї ж політсили в 2010 г . балотувався Гурвіц на пост мера), у червні 2014-го перейшов у фракцію "УДАР". На останніх виборах до міськради не балотувався (як і вся команда Гурвіца). У обох братів є сини-судді: Олександр Анатолійович Луняченко є суддею Приморського райсуду Одеси, а Валеріан Олександрович Луняченко - суддею Київського райсуду Одеси.

Тепер представник цієї родини завідує в ГПУ розслідуваннями суддівської корупції. Зрозуміло, що він багато чого знає і про "кухню", на якій варганяться судові рішення, і про "брудну білизну" суддівського корпусу. Інша справа, наскільки вибірково він буде користуватися цією інформацією.

Відділ організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції. Самостійний відділ у складі Генпрокуратури. Створений в серпні 2015р. на базі відділу з питань запобігання та протидії адміністративним корупційним правопорушенням, начальником якого з 20 лютого 2015р. працювала Валентина Сеник. Вона ж 25 серпня призначена на посаду начальника нового відділу. Її заступником 3 вересня стала уродженка Макіївки Юлія Куликова, яка має великий досвід роботи на Донеччині - не тільки в системі прокуратури, а й в органах юстиції (останні чотири місяці перед революцією очолювала Головне управління юстиції в Донецькій обл.).

22 і 15 парламентських борців

За розробку антикорупційного законодавства відповідає парламентський комітет з питань запобігання та протидії корупції, який очолює Єгор Соболєв з фракції «Самопоміч». Всього в цьому комітеті 22 депутати, у тому числі сім з БПП, три з «Народного фронту», по два з «Відродження» і «Опоблоку», по одному від «Батьківщини», «радикалів» Ляшко і «Самопомічі», п'ять позафракційних .
25 листопада 2015р. 15 членів фракції БПП оголосили про створення «Антикорупційної платформи» всередині фракції. «Ми почнемо з нашої фракції, з парламенту і потім будемо говорити про виконавчу владу. Всю інформацію, яка у нас буде, ми будемо публікувати в наших звітах », - заявив координатор платформи Мустафа Найєм.

Кому допоможе уряд
Державне бюро розслідувань (ДБР). Воно повинно розслідувати найважчі і найрезонансніші злочини. У їх числі - злочини (у т. ч. корупційні) посадових осіб, які займають особливо відповідальне становище (включаючи главу держави, членів уряду, народних депутатів), суддів, прокурорів, чиновників з вищого корпусу державної служби, а також службових осіб НАБУ і прокурорів САП.
З 2016 р держслужбовці зобов'язані будуть декларувати не лише доходи, а й все нерухоме та рухоме майно. І будь-які витрати на суму понад 20 мінімальних зарплат треба буде пояснити Нацагентству з питань запобігання корупції.
Необхідність створення бюро була закладена ще в 2012 р. в новий Кримінально-процесуальний кодекс. У 2014 р. ідея ГБР була потіснена, але все ж не замінена ідеєю НАБУ. Закон про НАБУ прямо визнає можливість виникнення спорів між ГБР і НАБУ з питань підслідності, вирішувати їх належить Генпрокурору або його заступнику. В 2015 р Порошенко неодноразово говорив про необхідність якнайшвидшого прийняття закону про ГБР. 12 листопада він був прийнятий парламентом і 24 листопада направлений на підпис Президенту.


Відповідно до закону ГБР є центральним органом виконавчої влади, його три керівники (директор, перший заступник і заступник) призначаються Кабміном строком на п'ять років відповідно до рішення конкурсної комісії, яка повинна вибрати по одному кандидату на кожну з трьох посад. До конкурсної комісії мають увійти по три особи від Президента, парламенту (схвалені профільним комітетом, очолюваним Андрієм Кожем'якіним з "Батьківщини") і уряду. Директор ГБР, згідно закону, частину своїх повноважень реалізує не одноосібно, а спільно з першим заступником і заступником. Тому, найімовірніше, ці три посади будуть поділені між командами Президента, прем'єра і, наприклад, тією ж "Батьківщиною".


Нацагентство з питань запобігання корупції (НАПКА). Цей центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом створюється на виконання Закону "Про запобігання корупції", який був прийнятий 14 жовтня 2014р. (слідом за законом про НАБУ). Відповідно до закону НАПКА складається з п'яти членів, які призначаються Кабміном строком на чотири роки за результатами конкурсу. Конкурсна комісія, відповідно до закону, складається з восьми чоловік: чотири представники громадськості, глава Нацдержслужби Костянтин Ващенко, по одному представнику від Президента, уряду і парламенту.


21 вересня 2015 з 53 претендентів на п'ять посад членів НАПКА були відібрані 20, потім 13 жовтня число кандидатів було скорочено до дев'яти. 27 листопада комісія обрала двох членів НАПКА, а три місця залишилися вакантними.
Щасливчиками виявилися Віктор Чумак (заступник голови парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції, член фракції БПП) і Олександр Скопич (замглави Нацдержслужби). 11 грудня комісія обрала ще одного члена - Наталію Корчак (доцент Національної академії прокуратури, в 1995-2003 рр. Викладала на юрфаку Чернівецького університету, її студентами були нинішні прем'єр Арсеній Яценюк і міністр юстиції Павло Петренко). Кабмін відразу ж на позачерговому засіданні призначив Корчак, Скопича і Чумака членами НАПКА, що дозволяє цьому органу почати роботу (для ухвалення рішення необхідні голоси не менше трьох членів).


Завдання агентства - перевіряти правдивість даних в деклараціях чиновників. З 2016 р держслужбовці зобов'язані будуть декларувати не лише доходи, а й все нерухоме та рухоме майно. І будь-які витрати на суму понад 20 мінімальних зарплат треба буде пояснити НАПКА.


Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Це теж центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Закон про це агентство був прийнятий 10 листопада 2015р., набув чинності 11 грудня і буде введений в дію через півроку - 11 червня 2016р. Нацагентство не є правоохоронною структурою, але його співробітники будуть допомагати слідчим у виявленні та поверненні активів, придбаних злочинним шляхом. Також агентство створить єдиний реєстр активів, на які накладено арешт, і буде розпоряджатися заарештованими активами, сума або вартість яких перевищує 200 мінімальних зарплат.


Глава агентства призначається Кабміном строком на п'ять років за результатами конкурсу. Конкурсна комісія повинна складатися з восьми осіб: троє від парламенту, по одному від Генпрокурора, директора НАБУ, міністра юстиції, голови Держфінмоніторингу і міністра фінансів.

У силовиків - свої "лавочки"

Управління "К" СБУ. На посаду першого заступника голови СБУ - начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю президентським указом 19 липня 2015р. призначений Віктор Трепак. 29 жовтня і потім знову 9 листопада він подав рапорт про відставку. "Я попросив звільнити мене із займаної посади у зв'язку з неможливістю виконання очолюваним мною спецпідрозділом визначених законом завдань щодо протидії корупції та організованої злочинності через перебування на посаді Генерального прокурора України Шокіна В. Н.", - розповів він журналістам. Глава СБУ Василь Грицак 2 грудня дав зрозуміти, що не підписуватиме рапорт Трепака про відставку. "Я буду робити все, щоб він залишився. Ми своїх не здаємо", - заявив Грицак.

Департамент внутрішньої безпеки МВС. Начальник генерал-майор міліції Василь Боднар призначений у квітні 2014р. З грудня 2006-го по грудень 2007-го (коли МВС очолював Цушко) він обіймав посаду заступника міністра - начальника Головного слідчого управління МВС. В останні півроку про його діяльність зовсім не чути.

Головне управління власної безпеки ГФС. Його начальник Юрій Шеремет в 2000-2010 рр. працював в органах прокуратури на Чернігівщині, потім був переведений в ГПУ, в листопаді 2014р. отримав посаду прокурора Черкаської області. У травні 2015р. його однокласник Роман Насиров очолив Державну фіскальну службу, і вже в червні Шеремет покинув роботу в прокуратурі і перейшов в ГФС.

Громадськість залучають до конкурсів

На антикорупційну політику держави впливає цілий ряд громадських організацій. Наприклад, глава правління «Transparency International Україна» Андрій Марусов входить до конкурсної комісії Нацагентства з питань запобігання корупції, до ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро України та до Нацради з питань антикорупційної політики. Віталій Шабунін з Центру протидії корупції очолює раду громадського контролю НАБУ і є секретарем конкурсної комісії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Йосиф Зісельс з Української Гельсінкської групи був членом конкурсної комісії НАБУ і є членом конкурсної комісії САП. Лідер Всеукраїнського союзу ветеранів АТО Тарас Ткалич входить до конкурсної комісії САП і до Нацради з питань антикорупційної політики.

Висновки про шкоду і користь

Висновки з усієї цієї картини можна робити оптимістичні, песимістичні і реалістичні.

Оптиміст порадіє численності і різноманітності створюваних антикорупційних органів і висловить надію, що скоро через цю мережу не зможе проскочити ані велика риба, ані дрібна рибка.
Песиміст вкаже на відставку Віктора Трепака і розведе руками: мовляв, принципово нічого не змінилося, як була лише видимість боротьби з корупцією, так і є, просто тепер цієї видимості стало більше - заради наших західних партнерів.

Реаліст помітить, що зараз склалася унікальна ситуація, коли навіть Президент не має монополії в боротьбі з корупцією. Порошенко не може повторити слідом за іспанським диктатором Франко: "Друзям - все, ворогам - закон". Цього ще недостатньо для того, щоб закон почав працювати проти будь-яких корупціонерів з будь-якої партії. Але цього достатньо, щоб всі (або майже всі) корупціонери всерйоз почали боятися.

Обгрунтовані висновки про те, більше користі чи шкоди вийшло від антикорупційного різноманіття, можна буде робити до кінця 2016

Більше новин про політичне життя України читайте на Depo.Влада

Loading...
Loading...