Грошова революція: що буде з валютою, у тисячі разів дорожчою за долар

І це не просто результат спекуляцій. У людства з'явився новий різновид грошей – криптовалюта – у формі зашифрованих записів, що розсилаються по всьому світу.

Спочатку був "японець"

Протокол системи Bitcoin і перші програми для нього розробив дехто під ніком Сатосі Накамото у 2008 році, а наступного січня – запустив цю мережу. Але за рік відійшов від справ – і досі ніхто не знає навіть його справжнього імені. Можливо, Сатосі заліг на дно зі своїми біткойнами і чекає, коли вони перетворяться на мільйони чи навіть мільярди доларів. А може, так називалася група розробників Bitcoin-системи, і її учасники вже витрачають свої мільйони на біржі чи на Мальдівах. То як же нова цифрова валюта може за кілька років так збагачувати людей, і чому в неї вірять.

Гроші з нічого: принцип Bitcoin

Уявіть, що ви під час організованого туру ночуєте в хостелі. Усі щойно з літака, без готівки, але з банківськими картками. І ви увечері захотіли купити в сусіда Віктора щойно прочитану ним нову книжку про "Гаррі Потера". Ви можете пообіцяти заплатити за неї 25 доларів, коли вранці знімете кошти. Він, не надто довіряючи вам, просить усіх присутніх у кімнаті підтвердити, ще й записати цифри – для надійності. Так само домовитися з приводу інших речей можуть інші відвідувачі. У результаті в усіх людей будуть однакові записи: хто в кімнаті і кому скільки винен. Тож ніхто не змахлює з цифрами. Далі може статися, що колишній власник "Гаррі Потера" захоче придбати у студента Чона шоколадку – за 2 долари: тоді всі просто занотують собі, що з 25 доларів, які ви зобов'язалися дати Віктору, 2 він переказав Чону.

Урешті-решт, кожен може отримувати реальні речі лишень за записи: досить, щоб, усі занотували: у Віктора тепер 23 долари, а у Чона – 2. В такому разі долари, які десь поза межами хостелу, взагалі цього вечора необов'язкові. Можна у записах вказати якісь інші одиниці чи залишити самі цифри – і все працюватиме. Звісно, тут є припущення, що кожен таки сподівається отримати долари. Але уявімо, що долари за вікнами хостелу більше не приймають – дізнавшись про це відвідувачі можуть не скасовувати угоди і не переводити свої цифри у нову валюту, а просто змінювати записи, коли купуватимуть одне в одного ще якусь річ. Якщо навіть звичайні записи визнавати грошима – вони будуть грошима. Звісно, за умови надійного захисту інформації: щоб ніхто не махлював. У цьому і полягає основна ідея Bitcoin. Тільки насправді власники коштів залишаються анонімними.

Нерозривний ланцюжок

"Премудрості" Bitcoin спрямовані на те, щоб гарантувати збереження записів про перекази коштів – транзакції, високу швидкість опрацювання даних, а також анонімність клієнтів. Ця система об'єднує величезну мережу рівноправних комп'ютерів в усьому світі. До неї може підключитися кожен. Ті дві "монети", які Віктор міг би переслати Чону, є лише записом про цей переказ. Але він розсилається по всіх комп'ютерах мережі Bitcoin і зберігається в ній безстроково. Цей запис є ланкою величезного ланцюжка транзакцій – і його не можна вибити чи змінити.

Дані про всі минулі транзакції зберігаються на всіх комп'ютерах в системі, але не розрізнено, а в "пачках", які називаються блоками. Вони пов'язані - кожен наступний блок містить посилання на попередній.

Як же в цей ланцюжок потрапляють дані про щойно зроблені перекази? Наразі за кілька хвилин у світі відбуваються тисячі транзакцій. Тому потрібні потужні комп'ютери, щоб зібрати їх і запакувати у блоки. Але деякі люди – майнери – добровільно використовують свою обчислювальну техніку для підтримки системи, тобто займаються майнінгом (від англ. mining – видобуток корисних копалин). Саме вони збирають інформацію про всі поточні транзакції і намагаються сформувати з них блок. У кого першого вийде скласти "пачку" транзакцій за правилами Bitcoin – той і розсилає її іншим користувачам. У всіх формується однаковий ланцюжок блоків, який називається блокчейном.

Адреси з "монетами" і гаманці з ключами

Більшість учасників системи Bitcoin нічого не "майнять", а просто користуються її можливостями. Для цього згодиться звичайний ноутбук чи смартфон. Треба лише встановити відповідне програмне забезпечення – Bitcoin-клієнт і електронний гаманець.

Пересилаються біткойни між електронними адресами – це не е-mail, а довга послідовність літер і цифр. Адреса відома всім, тож кожен може переказати на неї "монети". Але тільки власник має таємний ключ для відкриття адреси і доступу до коштів, це свого роду пароль. У кожного може бути скільки завгодно адрес. Для чого ж тоді гаманець? У ньому зберігаються таємні ключі до всіх адрес, на які вам перераховувалися біткойни. Тому втрата електронного гаманця – це безповоротна втрата всіх "монет". Часто саме в електронних гаманцях на комп'ютерах користувачів зберігається й інформація про всі минулі транзакції в системі Bitcoin – той самий однаковий для всіх ланцюжок блоків.

Переказ біткойнів між адресами – це по суті зміна записів: у Віктора з 25 стало 23 "монети", у Чона з'явилися дві "монети". Якщо Чон захоче переслати вам свої біткойни – система перевірить попередню транзакцію, запевниться, що він справді отримував "монети" і ще їх не витратив, а потім запише на вашу адресу 2 "монети". Можливість перевірити всі транзакції гарантує, що ніхто не зможе змахлювати.

Біткойни як гроші

Біткойн виконує функції грошей як засіб обігу, платежу і заощадження, хоча сам по собі не має жодної матеріальної цінності і навіть конкретного втілення. Криптовалюта має вартість доти, доки її функції визнають потенційні продавці та покупці. Але на відміну від паперових грошей, що мають мізерну матеріальну цінність, вартість біткойнів не встановлюється і не гарантується ані державою, ані будь-якими установами.

Біткойни як криптовалюта відрізняються й від електронних грошей на банківських картках, які є просто цифровим різновидом звичайних валют. Долари на рахунку в банку – це також записи, але вони є знаками звичайних готівкових доларів, а біткойни мають лише цифрове вираження і не позначають ніяких банкнот.

Електроні гроші в Україні можуть створюватися лише банками і держава контролює їхню кількість в економіці. Але біткойни не випускає жодна інституція.

Випуск біткойнів: винагорода, що зменшується

Нові біткойни в системі з'являються тільки тоді, коли якийсь майнер складе новий блок транзакцій. Як винагорода на його адресу висилається певна кількість "монет", які система бере не з чийогось рахунку, а "з повітря". Серед мільйонів комп'ютерів в усьому світі лише одному і раз на 10 хвилин щастить правильно впакувати блок. На сьогодні за це дається 12,5 BTC (так позначається біткойн).

Важливо, що у 2009 році, коли запустили цю криптовалюту, винагорода майнеру становила аж 50 BTC. Запрограмовано, що кожні 4 роки вона зменшується вдвічі. Тому вже 2020 року майнери зможуть розраховувати лише на 6,25 BTC за блок, а згодом біткойни взагалі перестануть генеруватися. І тоді їх буде до 21 млн – це максимально можлива кількість "монет" у системі. На сьогодні, за 8 з гаком років, "добули" понад 16 млн біткойнів. За розрахунками, решта 5 млн генеруватиметься протягом 120 років, та вже у 2030-х роках випускатиметься так мало "монет", що просто так майнити їх навряд чи буде вигідно.

Але навіть за таких умов потужні комп'ютери не підуть з мережі Bitcoin. Їхні власники зможуть заробляти на комісії з кожної транзакції: якщо ви згодні трохи заплатити – ваш переказ візьмуть в обробку, якщо ні – то його не впакують у блок, а отже, ніколи не проведуть. Сьогодні теж можна відрахувати невелику комісію, щоб пришвидшити переказ, але це не обов'язково.

Запрограмована міць

Біткойн, на відміну від звичайних грошей, з часом не знецінюється, а навпаки дорожчає. За кілька років його курс дуже сильно коливався, але у травні 2017-го побив історичний рекорд у 1800 доларів США за одну "монету". Тож наразі усі наявні у світі біткойни коштують майже 30 млрд доларів.

Таке подорожчання частково запрограмоване. Перші "монети" без проблем можна було "добувати" навіть на звичайних комп'ютерах. Спочатку вони нічого не коштували, потім – кілька центів. Але багатократне збільшення транзакцій зробило "видобуток" біткойнів важким обчислювальним завданням. Зараз цим займаються в основному "ферми" – мережі дуже потужних комп'ютерів, які безперервно виконують обчислення. Важливий наслідок: якщо гроші дедалі складніше отримувати, а попит на них збільшується – то валюта зростатиме в ціні. І попит на біткойни є, бо перекази швидкі, повністю анонімні і, головне, люди все більше дізнаються про них. У біткойни вже вкладаються великі інвестори. І для багатьох це дуже вигідна справа – придбати валюту, яка з часом зростає в ціні.

Тепер більшості користувачів легше купити біткойни, наприклад на біржі, ніж "добувати" з допомогою величезних комп'ютерних потужностей.

Так виглядає сучасна біткоїн-ферма

Найдорожча піца

Цікаво, що біткойни стали грошима, не в 2009 році, коли була згенерована перша "монета", а 22 травня 2010 року, коли програміст із Лас-Вегаса Ласло Хейніц вперше придбав піцу за 10 тис. біткойнів, на той момент – еквівалент 25 доларів. За сьогоднішнім курсом це близько 18 млн доларів. Ось так виглядала ця легендарна піца:

Тепер біткойн-спільнота відзначає 22 травня День піци.

Від біткойна до сатосі

Але як же сьогодні розплачуватися цією валютою, бо тепер ніхто й один біткойн не віддасть навіть за 10 піц. Все просто – його можна ділити на дрібніші частини, наприклад 1 центібіткойн = 0,01 BTC, 1 біт – одна мільйонна біткойна, аж до найменшої стомільйонної частки "монети" – 1 сатосі (на честь її творця).

Курс біткойна

Усе це не означає, що біткойн буде лише дорожчати в довгостроковій перспективі – його долю вирішить ринок.

Пропозиція біткойнів обмежена, отже, на їхню ціну впливає передусім попит, пише аналітик Олексій Шевнін. Тому курс буде залежати від довіри до цієї криптовалюти та кількості товарів і послуг, які можна придбати за неї. У світі дедалі більше продавців готові приймати біткойни, створюються не лише мережеві, а й стаціонарні обмінники криптовалют, а в Австрії на початку цього року відкрили перший спеціалізований "Біткойн-банк".

Поштовхи вгору

Зі збільшенням реальних покупок за біткойни знижуються частка спекулянтів, які вкладаються в "монети", чекають їхнього подорожчання, а потім розпродають і обвалюють курс. Тому останнім часом біткойн значно стабілізувався і впевнено зміцнюється. Курс валюти буде підвищуватися з поширенням її використання як засобу платежу.

Біткойн дедалі частіше використовується для збереження і виведення капіталу. Найкращий приклад – Китай, де влада запроваджує нові й нові обмеження для виведення фінансів за кордон – як звичайної готівки громадян, так і великих інвестицій компаній. У такій ситуації китайці скуповують на біржі криптовалюту, підвищуючи її ціну.

Певний час, років 10-15, подорожчання біткойна ще буде "запрограмоване". Як відомо, майнери кожні чотири роки отримуватимуть, а отже, й продаватимуть, усе менше "монет". Тому вони дорожчають. Але вже в 2030-х роках випуск нових біткойнів у системі буде мізерним, тож їхня пропозиція стабілізується і майже не впливатиме на курс.

Поштовхи вниз

Однак біткойн, як і будь-яка валюта, може обвалитися. Головні ризики – технологічні і політичні, через які люди більше на захочуть користуватися цими цифровими "монетами". Іншими словами, попит на них може різко впасти.

Держави все ж таки мають змогу впливати на біткойн – наприклад заборонити банкам і торговим точкам приймати його. Уряд може мотивувати таке рішення тим, що в криптовалюті завдяки повній анонімності транзакцій часто переказуються "брудні кошти" – зароблені на торгівлі людьми, зброєю і наркотиках. Її використовують і шахраї. Останній приклад – на початку травня глобальний вірус Wanna Cry вимагав переказати "данину" за розблокування комп'ютерів саме у біткойнах. Однак ефективною заборона криптовалюти буде лише тоді, коли діятиме в усьому світі, а цього достягнути дуже важко.

Також не можна відкидати можливість краху самої технології блокчейн, в якій "живуть" біткойни. Утім, апокаліпсис може чекати й на будь-яку іншу складну систему, наприклад банківську.

Є й більш ринкові ризики, які ймовірніші. Тривалий термін підтвердження транзакції – близько 10 хвилин – буде стримувати попит на біткойн як засіб платежу в побуті: уявіть, що в супермаркеті вам пропонують так довго чекати на касі.

Технологія Bitcoin передбачає, що з часом "монет" у системі навіть поменшає: користувачі іноді втрачатимуть свої електронні гаманці, а отже, їхні біткоїни назавжди будуть виведені з обігу. Це призведе до певного зростання курсу.

Нарешті, біткойн може витіснити з ринку одна з сотень інших криптовалют. Але це не пріоритетний сценарій, бо, як показує практика, глобальний лідер у сфері високих технологій зазвичай втримує свої позиції навіть за наявності кращих аналогів – згадаємо Facebook як соцмережу.

Наразі найближчий конкурент біткойна – лайткоїн. Транзакції цієї криптовалюти обробляються за дві-чотири хвилини, що значно зручніше, однак вона більш вразлива до атак. Курс лайткоїна, який значно простіше "добути", на травень 2017 року становить 30 доларів. Його вважають "цифровим сріблом".

А що ж до біткойна – його називають "цифровим золотом". Усе сказане вище дає підстави прогнозувати, що в цієї криптовалюти є потенціал для стабільного, хоча й менш стрибкоподібного, ніж раніше, зростання. А в тривалій перспективі курс біткойна, ймовірно, стабілізується "на висоті".