Життя

Як вимушеному переселенцю наново "вклеїтися" в життя

В Києві працює клуб вихідного дня, де вимушені переселенці безкоштовно отримують нові професії, спілкуються з психологом та знаходять друзів

11 жовтня 2016, 13:10

Як вимушеному переселенцю наново "вклеїтися" в життя

фото: Олександр Хоменко / depo.ua

20 лютого 2014 року сімейний психолог Марина Бреславець прийшла на Майдан рятувати людей. Дісталася КМДА, побачила блідих нерухомих майданівців. Вони сиділи мовчки, спершись об стіни і здавалися статуями.

Підійшла до однієї "статуї", почала говорити. Потім до іншої. І ще до іншої, поки ставало сил говорити і слухати.

"Коли відбулися події 19-20 лютого, стало зрозуміло, що величезна кількість людей опиниться в неймовірно важкому психологічному стані і, з цим щось треба буде робити. Я не пам'ятаю істерик... Люди сиділи, ніби заморожені і дивилися в одну точку. Ми підходили, починали до них говорити і намагалися вивести з цього стану" – згадує вона.

Як вимушеному переселенцю наново "вклеїтися" в життя - фото 1

Марина Бреславець

Коли розгорілася Революція, Марина із однодумцями сформували психологічну службу Майдану, коли почалася окупація Криму і АТО, стали їздити по місцям компактного мешкання вимушених переселенців як психологічна кризисна служба.

Тисячі переселенців з Криму і Донбасу. Кримські – "політичні", із смутком і розпачем. Донбаські - ще й голі-босі, нажахані обстрілами. Діти, які на власні очі бачили смерть.

Розгублені люди в гумових капцях громадилися біля Фролівської.  Дивилися спідлоба, відчували себе самотніми і водночас нікому не вірили. Хтось постійно щось розказував, захлинаючись словами. Багато хто розмовляти не міг. Кризові психологи намагалися вивести їх з цього стану.

Марина не любить словосполучення "вимушені переселенці". Каже, в ньому стигматизму багато.

Стигмата – це мітка. Дослівно – кривава рана.

А переселенець хоче бути як всі.

Як вимушеному переселенцю наново "вклеїтися" в життя - фото 2

Вихідні – для того, щоб покращити будні

Влітку 2015 було започатковано службу, яка сьогодні допомагає сотням переселенців відчути себе не самотніми. Уряд ФРГ і Мальтійський орден допомогли кризовій психологічній службі, в якій працює Марина, організувати центри психосоціальної адаптації. Інакше кажучи – осередки, де переселенці могли б спілкуватися, навчатися, відвідувати гуртки і просто теревенити, під каву з печивом.

В 2015 році їх відкрилося шість: в Сєверодонецьку, Маріуполі, Краматорську, Борисполі, Бахмуті та Ірпені. В квітні Ірпінський  було замінено на Київський.

В Київському клубі вихідного дня для переселенців працює психолог і соцпрацівник. Сюди можна звернутися за порадою юридичного чи медичного характеру – в центру є зв'язок з іншими організаціями.

Курси з української мови, жіночий клуб, клуб настільних ігор. Курси манікюру, копірайтингу, першої долікарської допомоги, англійської для просунутих користувачів – все, що допоможе переселенцю знайти якійсь підробіток. І все абсолютно безкоштовно.

"Зустріла дівчину з Донеччини, вона вже їхала на роботу в салон", - радіє Марина Бреславець. Каже, манікюрні курси мали шалену популярність, як і курси з англійської.

Екскурсії Києвом, майстер-класи: з гончарної  майстерності, декупажу. Для участі  потрібно просто зареєструватися через сторінку клубу на "Фейсбуці", це займає одну хвилину. І навіть довідок надавати не треба.

Як вимушеному переселенцю наново "вклеїтися" в життя - фото 8

"Декупаж – це мистецтво вирізати картинку так, щоб ніхто не здогадався, що вона вирізана", - каже тренер Марина Белоус. Пояснює – щоб картинка виглядала на виробі натуральніше, краще її навіть не вирізати, а вирвати. Обірваний край, коли його вклеюєш, менше видно.

Вирвані із своїх міст вони намагаються якось прилаштувати себе на нових.

 Четверо жінок, в яких бажання навчитися чогось нового не розлякала жовтнева київська погода. Погоджуються – шкода, що в орендованому житлі неможна нічого змінювати. Стільки цікавих штук можна змайструвати, і неможна ані на стіну повісити, ані поличку для нього прибити.

-          В нас, кажуть, сьогодні сонячно

-          І в нас в Криму…

Одна з учениць довго обирає картинку, з якою буде працювати: калина – символ України. А соняшники –  Дебальцевого?

Як вимушеному переселенцю наново "вклеїтися" в життя - фото 4

Хочеться спитати, але питання так і залишається не заданим. Язик не повертається примушувати цих жінок знову згадувати про жахи, які їм нещодавно довелося пережити. 

"Це ви у всьому винні" та "це все через нас"

За словами Марини Бреславець, вимушені переселенці, як всі люди, що пережили сильне горе, схильні шукати винного в бажанні прояснити для себе причини того, що відбулося. В одному випадку у винні записують Майдан, уряд і навіть Америку. В іншому – себе, провалюючись у відчуття злості та провини.  

Звісно, що і те і інше – крайності. В складному світі не буває простих відповідей.

Як вимушеному переселенцю наново "вклеїтися" в життя - фото 5

"Дуже важливо зорієнтувати людину, що не варто звинувачувати себе за колишнє, - пояснює Марина. - Це як ніби мати стане звинувачувати себе за те, що мало приділяла уваги своїй дорослій дитині, коли вона була маленькою. В минулому все одно вже нічого не виправиш. Але можна визнати свої помилки і намагатися побудувати відносини у майбутньому. Дуже важливо поставити собі цілі, подумати, в чому ти можеш приймати участь, що тобі може допомогти, чим ти собі можеш допомогти".

В цьому, розповідає психолог, дуже допомагають копінг-стратегії, тобто активізація навичок з подолання критичних ситуацій. В кожного переселенця і до АТО були втрати, трагедії і критичні ситуації і кожен з ними якось ладнався: ходив у ліс, спілкувався з друзями, співав, робив генеральне прибирання. Так треба вчинити і зараз, коли довелося тікати з рідного міста, залишити рідний будинок і стати у власній країні безхатьком.

Хоча, мабуть, це найважче. Особливо для жінки, яка кожен клаптик власного помешкання пам'ятає.

"Є період, коли людині треба відсумувати. Це як із втратою близької людини. Є час, коли ми за нею плачемо, потім журба накриває хвилями… В принципі, якщо є хоч якась підтримка, якщо ти в цьому не один і тебе слухатимуть, є перспектива вийти з цього стану", - розповідає Марина.

Як вимушеному переселенцю наново "вклеїтися" в життя - фото 6

В клубі вихідного дня жінки, яки втратили власні оселі, із завзяттям майструють теплі прикраси для своїх тимчасових орендованих осель. Одна зробила табличку "Welkome" і повісила біля входу в будинок, інша вирішила "надекупажити" баночок і прикрасити ними кімнати. 

Зробиш власними руками якусь цяцьку для душі, прикрасиш скупу обстановку орендованого дому і з часом дивишся - дім здається вже не таким нерідним.

Дійсно, рвані краї допомагають краще вклеїтися на нове місце.

Фото: Олександр Хоменко / depo.ua

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя

Loading...
Loading...