Життя

ТОП-10 досягнень незалежної України у космічній сфері

Україну по праву можна вважати космічною державою, незважаючи на те, що, в цілому, країна перебувала всі роки незалежності в скрутному економічному становищі

15 серпня 2016, 11:45

ТОП-10 досягнень незалежної України у космічній сфері

У країни є інфраструктура повного циклу для створення ракет, наукова база, успішні міжнародні кейси в реалізації космічних проектів. Є поважні фахівці і молоді люди, які здатні створювати проекти світового рівня, і навіть є свій космонавт, який побував у космосі, повідомляє depo.ua з посиланням на ain.ua.

1. Українець Леонід Каденюк у космосі

Леонід Каденюк став першим космонавтом з українським паспортом, який побував в космосі. Він здійснив політ на американському шатлі "Колумбія" з 19 листопада по 5 грудня 1997 року у якості спеціаліста з корисного навантаження. Серед інших членів команди було чотири астронавта з США (Кевін Крегель, Стівен Ліндсі, Уїнстон Скотт, Калпана Чавла) і один з Японії (Такао Дої). Команда провела в космосі 15 діб і 16 годин і успішно приземлилася в КЦ Кеннеді. Метою польоту був науковий експеримент - команда виводила на орбіту і повертала науковий супутник SPARTAN-201-4.

2. Україна - четверта в світі країна з розвитку космічної галузі

Україна - одна з небагатьох країн світу, яка має замкнутий цикл ракетобудування, починаючи з ракетного палива, закінчуючи готовими корпусами, ракетами-носіями і космічними апаратами. Левова частка створення космічного устаткування припадає на державні підприємства, які підпорядковуються спеціальному уповноваженому органу - Державному космічному агентству України. У нашій країні виробляється наступне космічне обладнання:

- двигуни, вузли і агрегати РН,

- космічні апарати,

- окремі системи КА,

- ракетно-космічні комплекси,

- ракети-носії.

У портфоліо української космічної галузі входить три сімейства ракет-носіїв, які запускаються на чотирьох космодромах світу.

Одна з головних ролей в космічній галузі країни - у конструкторського бюро "Південне" - це державне підприємство, доходи якого від міжнародних замовлень рік за роком перевершують розмір державного фінансування. 

За час незалежності українськими ракетами було здійснено 148 пусків. Ракети стартували з космодромів Плесецьк, Байконур, Воллопс, платформи "Морський старт". На орбіту було виведено близько 300 космічних апаратів на замовлення різних країн світу.

3. Розвиток приватних інвестицій в космічні проекти

Поки низка державних космічних підприємств в даний момент переживає не найкращі часи, бізнес в Україні готовий вкладати кошти в розвиток проектів з області космосу, і це теж грає на руку появі інтересу в цій сфері. Приблизно рік тому в Дніпрі запустився "космічний" бізнес-інкубатор Space Hub.

Міжнародна компанія Noosphere активно інвестує в космічні проекти в Україні та за її межами. У компанії є кілька спільних проектів з КБ "Південне" в області розробки космічних модулів і ракетних двигунів, дослідження космосу і великих даних. Серед проектів, в які інвестує Noosphere, - розробка нової супутникової платформи на основі CubeSat, такі супутники можуть створюватися під різні завдання в найкоротший час.

EOS Data Analytics - це хмарний сервіс, який в автоматичному режимі займається аналізом даних для геоінформаційних систем на підставі супутникових знімків, поведінкових факторів, геопросторових даних та інформації про робочі процеси клієнта. Компанія SETS займається створенням високопродуктивних електричних двигунів для космічних кораблів. Персонал для міжнародних проектів, якими займається Noosphere, частково наймається в Україні. Переважно, це RnD (дослідження і розробка).

4. Супутники для дистанційного зондування Землі "Січ-1", "Січ-1М", "Січ-2"

За роки незалежності Україна запустила в космос три супутники для дистанційного зондування Землі власної розробки і виробництва-"Січ-1", "Січ-1М", "Січ-2".

"Січ-1" був запущений в 1995 році з російського космодрому Плесецьк. До завдань супутника входив контроль стану грунтів, рослинності, крижаних покривів, водойм, дослідження іоносфери і магнітосфери. Був виведений з орбіти в 2001 році.

"Січ-1М" був запущений в 2004 році, теж з космодрому Плесецьк. Однак через відхилення руху ракети-носія під час запуску у супутника виникли проблеми з орієнтацією апарату в космосі, він пропрацював до квітня 2006 року.

"Січ-2" був призначений для космічного зондування Землі в оптичному і середньому інфрачервоних діапазонах. Також на його борту знаходилося обладнання для дослідження заряджених і нейтральних частинок і електричного і магнітного полів у верхній частині атмосфери Землі. Супутник був виведений на орбіту в серпні 2011 року, але в грудні 2012 року зв'язок з ним був втрачений через те, що батарея харчування супутника вийшла з ладу. За той час, що "Січ-2" перебував на орбіті, він встиг зробити і відправити перші знімки на Землю.

Зараз в плани Державного космічного агентства України входить створення супутників "Січ-2-1" і "Січ-2М", "Січ-3-О", "Січ-3-Р", які повинні бути готові до 2017 і 2018 років відповідно . В процесі розробки знаходиться науково-технічний штучний супутник "Мікросат". Всього до 2022 року Україна планує запустити шість супутників.

5. Українські компоненти в ракетах інших країн

В Україні були розроблені і вироблені перший ступінь для американської ракети-носія Antares і двигун для європейської ракети-носія Vega.

Antares - це ракета-носій середнього класу, призначена для відправки в космос вантажу вагою до 7 тонн.

Vega є ракету-носій легкого класу і використовує український двигун РД-843. Вона призначена для виведення на навколоземну орбіту вантажів вагою 300-1500 кілограмів. Запускається з космодрому Куру у Гвіанському космічному центрі.

КБ "Південне" отримало цей проект у 2004 році в рамках контракту з італійською компанією Avio. Через 6 років пройшли перші кваліфікаційні випробування, а в 2010 році проект був реалізований. Зараз європейці планують замінити український двигун на більш екологічне рішення, яке працює на метановому ракетному паливі.

6. Ракета "Дніпро"

Ракета "Дніпро" - українсько-російський проект, двоступенева ракета-носій, створена на базі балістичних міжконтинентальних ракет РС-20 ( "Сатана") в 1999 році.

Ракети класу "Сатана", створені ще за радянських часів і перебували на озброєнні у радянській армії з 1975 року, підлягали ліквідації згідно російсько-американського договору. Альтернативою ліквідації стало переобладнання в ракети-носії. З цією метою була створена українсько-російська організація, в яку увійшло кілька підприємств, у тому числі КБ "Південне". Саме воно ще за радянських часів займалося розробкою цієї ракети. 

7. Проект "Морський старт"

У далекому 1995 році було створено американсько-російсько-норвезько-українське підприємство "Морський старт" (Sea Launch), метою якого було будівництво морської платформи в районі екватора для космічних стартів. Справа в тому, що саме екватор є найкращим місцем для запуску, так як дозволяє найбільш ефективно використовувати обертання Землі і відправляти вантажі в космос найменш ресурсоємно.

У 2009 році проект заявив про банкрутство і на даний момент його доля не зрозуміла. Проте, українська ракета-носій за час існування платформи зарекомендувала себе добре і була важливою і невід'ємною частиною її функціонування.

8. Проект "Наземний старт"

Практично одночасно з проектом "Морський старт" Україна і Росія прийшли до думки про те, що для ракет "Зеніт" з вантажем менш чотирьох тонн раціонально проводити запуски з наземного космодрому Байконур. Для здійснення цього плану в 1999 році було створено українсько-російське підприємство "Міжнародні космічні послуги". У тому ж році був підписаний договір з Казахстаном і з США, необхідний для запуску космічних апаратів з платформи Байконур. Однак в 2015 році Росія відмовилася від використання українських ракет, у тому числі і "Зеніту". 

9. Проект "Алькантара"

Проект "Алькантара" не можна вважати однозначним досягненням в космічній галузі, так як його реалізація багаторазово відкладалася, і зараз він знаходиться в підвішеному стані. Проте, в рамках цього проекту Україна виконала роботу, яка заслуговує на особливу увагу.

Алькантара - бразильський космодром на березі Атлантичного океану, з якого, за задумом, повинні були вирушати в космос українські ракети-носії "Циклон-4". "Циклон-4" є модифікованою версією ракет "Циклон-3". Контракт з Україною був підписаний в 2003 році. Космодром цікавий тим, що знаходиться близько до екватора, на воді, але поруч із сушею - відповідно, туди легко добиратися. До того ж, в малонаселеній місцевості, що робить запуск потенційно менш небезпечним.

Проект неодноразово мав проблеми з фінансуванням. Введення в експлуатацію повинно було відбутися в 2014 році, але космодром і тоді, і зараз не був добудований. У травні 2015 стало відомо, що всі роботи були заморожені. Яка доля космодрому Алькантара і наших стартів на ньому - поки невідомо. 

10. Проект Mars Hopper - переможець хакатона NASA

Одна справа - інфраструктура для проектування і виробництва ракет і супутників, якої вже чимало років, і розвитком якої займаються шановні фахівці. Інша справа - живий інтерес з боку молодого покоління. Він в Україні теж є.

У 2016 році проект української команди Mars Hopper став переможцем Хакатона NASA в номінації "глядацькі симпатії". Автори проекту запропонували альтернативну технологію переміщення по Марсу. Як відомо, на Марсі розряджена атмосфера і більш слабка сила тяжіння, ніж на Землі. Автори проекту запропонували створити літак, який, приземляючись, буде збирати лід з поверхні планети і перетворювати його в газ. Вивільняється при цьому енергія буде створювати реактивну тягу для наступного стрибка і обертання пропелерів. Фактично, літак буде переміщатися по планеті, як стрибає комаха.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя

Loading...
Loading...