7 хвиля мобілізації, або Як заповнити порожні касарні

Відомо, що остання (шоста) хвиля мобілізації стала найбільш провальною в історії нинішньої війни  України з Росією - вона була виконана лише на 60%. Якщо на початку російської військової агресії біля військкоматів вишиковувались черги з бажаючих йти на фронт, нині все частіше повістки потенційним солдатам видають в примусовому порядку на вулицях чи в магазинах, або відбирають призивників з непридатних до служби. Вражає також ноу-хау від влади - в армію почали відправляти в якості покарання контрабандистів чи інших неблагонадійних громадян. Звісно, про якісний склад загонів з таких військовослужбовців краще мовчати.

Затримка мобілізації як тимчасове "спасіння"

Однак керівництво держави вперто не помічає відсутності мобілізаційного ентузіазму серед українців і рапортує, що наступна хвиля мобілізації (якщо вона буде) складатиметься на 90% з добровольців. Важко зрозуміти, звідки вони мають взятись, якщо нині доволі часто військових, які з дня на день мають демобілізуватись з зони АТО, залишають на фронті ще на місяць чи навіть на три.

"Саме так з нами і було. Нас мали звільнити до 1 вересня, але так як міняти ніким, трохи затримують і будуть звільняти протягом двох місяців. А ще кажуть, що нас (на кордоні) замінять строковиками", - розповів depo.ua танкіст Віктор Колуменко, що служить в стрілецькому загоні, який передали на підсилення прикордонникам Харківської області. За його словами, така ситуація спостерігається скрізь. "Це наказ Міністерства оборони", - уточнює військовий.

Відзначимо, що Міноборони розробило систему "знижок" для тих, кого затримує з демобілізацією. "Всіх відразу не звільнять. В наказі розписано 10% до такого-то числа 20%до такого, от кадровики і будуть формувати списки, враховуючи всі фактори і розподіляючи, хто в які відсотки потрапить. У першу чергу звільнятимуть тих, хто безпосередньо в АТО і у кого є заслуги. Також тих, хто не брав відпустку під час служби", - розповів Колуменко.

Така ж ситуація і в інший бригаді, що знаходиться безпосередньо в зоні АТО, поблизу Дебальцеве. "Моїх вояк мали демобілізувати за два дні, а от тепер вони лишаються щонайменше на місяць, а то і на три. Нема ким замінювати", - розповіла depo.ua волонтер Катерина Лисюк, що опікується кількома загонами в зоні АТО.

Втім, затримка з демобілізацією є не всюди. Ось, наприклад, боєць-доброволець з "Донбасу", який нині входить в склад Збройних сил України, говорить, що у них все дуже добре. "Бойовий дух у більшості на висоті. Устаткування, зброя, одяг у нас такі, що дай Бог кожному підрозділу таке мати. Я чув, що якійсь бригаді на два місяці змістити план демобілізації збирались. То давно така новина була, десь на початку літа. А більше нічого не чув. Нас за планом направили в зону АТО. Чекаємо на бойові завдання", - розповів молодший сержант Олексій Коненко.

При цьому він покритикував песимістичні настрої українців, що живуть в мирних регіонах, і порадив їм припиняти істерику. "Так і напиши: "У нас все добре, але для москалів і всьопропальщиків усьо погано:)", - передав привіт читачам depo.ua Олексій.

Залізти у військові резерви

Військові експерти переважно скептично ставляться до президентського ентузіазму відносно ажіотажу навколо чергової мобілізації серед добровольців. "Такі заяви свідчать про те, що наше політичне керівництво не дуже переймається аналізом стану суспільства. З точку зори політики їх можна робити, звісно, але вони не несуть в собі ніякого технологічного навантаження, лишаються на рівні заяви", - сказав директор військових програм центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Він вважає, добровольцями при потенційний мобілізації можуть стати лише резервісти, оскільки всі ентузіасти уже давно воюють. "Військовий час характеризується великими людськими втратами, тому можуть знадобитися додаткові хвилі мобілізації, але швидше за все для доукомплектовування самого резерву. Тобто можна сказати, що наступна хвиля мобілізації буде в основному складатись з резервістів. Але цей процес достатньо складний, технологічно складний - потрібна достатньо скрупульозна і скоординована робота Генштабу, Міноборони та військкоматів", - підкреслив Сунгуровський.

А ось інший експерт впевнений, що Україна має великий військовий потенціал. І в першу чергу серед резервістів. "У суспільстві є багато людей,  які готові воювати і вміють воювати. Маю на увазі демобілізованих першої хвилі, в якій було найбільше добровольців. Ці люди досі зберігають бажання виконувати, зробити сенсом свого життя служіння Батьківщині", - розповів експерт центру армії, конверсії та роззброєння, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Валерій Рябих.

Також він назвав додатковий стимул для повернення в АТО - складне економічне та соціальне положення військового. "Військові повертаються додому із зони АТО і більшість з них опиняється в складних економічних умовах: безробіття та погана соціалізація. В такому випадку мобілізація може стати непоганим виходом з ситуації, щоб зняти соціальну напругу", - вважає Рябих.

План "Б", або пакет з мотивацією

Але всі ці "оптимістичні перспективи" нічого не варті без потужної мотивації. За півтора роки війни ура-патріотичний настрій серед військових закінчився. Адже занадто багато воїнів загинули, не маючи необхідного захисту, зброї та відповідного досвіду, керуючись лише беззавітним бажанням захищати Батьківщину. Тепер настав час приземленого розрахунку.

Звісно, контрактна армія - ідеальний спосіб для формування сильної держави. Але це довгострокова перспектива, адже для її створення потрібно не тільки багато грошей, а і багато часу. Безперечно, саме створенням контрактної армії потрібно займатись в першу чергу, але паралельно реалізовувати "план Б", який дозволить новітній український армії не впасти до того рівню, з якого нам вдалось видряпатись за час війни з Росією.

За словами експертів, гріх втрачати цей час, коли український патріотизм знаходиться на високому рівні. Отже, для того, щоб стимулювати українців ставати військовими, потрібно лише просто виконувати обіцяне. Відомо, що найпотужнішою мотивацією є соціальні гарантії. Нічого кращого жодному уряду жодної країни світу придумати не вдалось. Людині, яка йде на війну, ризикуючи найдорожчим - власним здоров'ям та життям, найважливіше знати, що її ризик виправданий.

"При виробленні чіткого мотиваційного пакету, який би заохочував громадян до служби в ЗСУ навіть в нелегких нинішніх умовах, ми отримаємо одну із найсильніших армій континенту. Але це при умові, що мотиваційний пакет буде дієвим, а не черговою варіацією "швидка пенсія+ пайок", - сказав Валерій Рябих.

Серед основних складових мотивації мають бути вирішені питання житла, страхування життя військового, соціальні гарантії для нього і всієї родини. І ключове слово тут - "вирішені".

Окрім того, важливо заохочувати молодих людей. "Те, що для держави менш затратно, - треба дати чіткі і зрозумілі гарантії молоді, яка з тих чи інших причин пішла служити, не отримавши вищу освіту, але прагне до цього. Наприклад,  в якості мотивації може бути прописано, що військовий служить три роки, а потім має право на пільгове отримання вищої освіти - вступ за квотами або на пільгових умовах", - міркує Рябих.

Варто ще раз підкреслити, створення в Україні потужної армії можливо лише в тому випадку, якщо держава буде не просто декларувати і розповідати "що нам треба і як все погано", а виконувати обіцяне. Ще краще - обійтись без декларацій, а просто робити. В протилежному випадку потужна армія "потирачів штанів" ніколи не щезне, а Україна так і лишиться напівнезалежною.

Фото: УНІАН